- •Методичні вказівки до лабораторних робіт і самостійної роботи з курсу Комп'ютерна схемотехніка
- •Загальні положення
- •Лабораторна робота №1
- •Теоретичні відомості.
- •Відомості про навчальний стенд
- •Порядок виконання завдання 1
- •Лабораторна робота №2
- •Теоретичні відомості.
- •Повний дешифратор
- •Аналітичний підхід у проектуванні повних дешифраторів.
- •Неповні дешифратори
- •Порядок виконання завдання 2.1
- •Порядок виконання завдання 2.2
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №3
- •Теоретичні відомості.
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №4
- •Теоретичні відомості.
- •Порядок виконання завдання 1
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №5
- •Теоретичні відомості.
- •Лабораторна робота №6
- •Теоретичні відомості.
- •Порядок виконання завдання 6.1.1.
- •Порядок виконання завдання 6.1.2.
- •Порядок виконання завдання 6.2.1
- •Порядок виконання завдання 6.2.2.
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 7 Проектування та дослідження лічильників
- •Теоретичні відомості.
- •Порядок виконання завдання 7.1.
- •Порядок виконання завдання 7. 2.
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №8
- •Теоретичні відомості.
- •2) Спосіб попереднього запису коду.
- •3) Спосіб збільшення модуля на одиницю (від до).
- •4) Спосіб побудови двійково-кодованого лічильника як цифрового автомату.
- •Порядок виконання завдань 8.1-8.3.
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота №9
- •Теоретичні відомості.
- •Рекомендована література
Лабораторна робота № 7 Проектування та дослідження лічильників
Мета: вивчити методи проектування лічильників, їх призначення та типи, отримати навички в нарощуванні розрядності лічильників.
Теоретичні відомості.
(література: 1, c. 111-120; 2, с. 144-158; 3, с. 186-187; 4, с. 606-608)
Лічильники – складні вузли цифрової автоматики призначені для здійснення мікрооперацій інкременту або декременту, тобто збільшення значення лічильника на 1 або зменшення на 1. крім цього лічильники використовують як дільники частоти; для паралельного запису; попереднього очищення.
Класифікація:
За кількістю станів одного розряду поділяються на двійкові та двійково-десяткові;
За способом перенесення:
з послідовним переносом;
з наскрізним переносом;
з паралельним переносом;
За напрямком лічби:
додаючі;
віднімаючі;
реверсивні;
За способом встановлення початкового стану:
з попередньою установкою;
без попередньої установки.
Основними параметрами лічильника є розрядність та лічильний модуль М. При поданні на вхід лічильника серії імпульсів, лічильник набуває різних станів, але М-ий імпульс переводить лічильник в початковий (або нульовий) стан.
Якщо , деn – кількість виходів лічильника, то лічильник двійковий; якщо , то лічильник двійково-кодований.
На рисунках 7.1, 7.3 і 7.5 відповідно зображені схеми додаючого, віднімаючого і реверсивного лічильників з лічильним модулем . На рисунках 7.2 і 7.4 наведені часові діаграми додаю чого і віднімаючого лічильників.
Рисунок 7.1 - Схеми додаючого лічильника з послідовною організацією переносів.
Рисунок 7.2 - Часова діаграма роботи додаючого лічильника
Рисунок 7.3 - Схеми віднімаючого лічильника з послідовною організацією переносів.
Рисунок 7.2 - Часова діаграма роботи віднімаючого лічильника
Рисунок 7.5 - Схема реверсивного лічильника з послідовною організацією переносів.
Поряд з простотою побудови послідовні лічильники мають два основних недоліки:
1) Під час переходу з одного стану в інший виникає ряд хибних станів, що призводить до збоїв в роботі. Наприклад, якщо при додаванні відбувається перехід від до, тобто, то зміна відбувається протягом певного часу: а саме.
2) Максимальна затримка розповсюдження дорівнює сумі затримок всіх розрядів.
В паралельних лічильниках всі розряди встановлюються практично одночасно. На рисунку 7.6 зображена схема додаючого лічильника з паралельною організацією переносів з лічильним модулем .
Рисунок 7.6 - Схеми додаючого лічильника з паралельною організацією переносів
Кон’юнктори служать для забезпечення інверсії даного розряду при умові, що всі попередні розряди знаходяться в одиничному стані. На входи Т-тригерів подаються сигнали:
X0=Xвх (тактовий вхід лічильника);
В паралельному лічильнику затримка розповсюдження визначається тільки затримкою кон’юнктора та самого розряду. Недоліком є складність побудови, яка виникає при збільшені розрядності. Адже зростає кількість входів кон’юнктора.
Схема додаючого лічильника із наскрізним переносом зображена на рисунку 7.7.
Рисунок 7.1 - Схема додаючого лічильника з наскрізною організацією переносів.
На входи Т-тригерів подаються сигнали:
Х0=Хвх;
Х1=Х0Q0;
X2=X1Q1;
…;
Xn=Xn-1Qn-1.
Час затримки визначається часом проходження імпульсів через коло кон’юнкторів. Цей час більший , ніж в паралельному лічильнику, але менше ніж в послідовному.
Існує велика кількість стандартних мікросхем лічильників. Проте часто виникає потреба в збільшенні розрядності лічильників. Розширення розрядності розглянемо на прикладі : використовуючи мікросхему 4-розрядного паралельного реверсивного лічильника з можливістю паралельного запису побудувати 8-розрядний лічильник. Реалізація даного прикладу зображена на рисунку 7.8. Лічильний модуль =256.
Рисунок 7.8. Схема 8-розрядного реверсивного лічильника на базі 4-розрядних лічильників.
Завдання 7.1.
На базі тригерів ТТЛ і ТТЛШ логіки розробити лічильник на п’ять розрядів. Вимоги до проектованого пристрою наведено в таблиці 6.1.
Примітка: поле “Зміна стану за такт” визначає тип лічильника: “+1” – додаючий; “-1” – віднімаючий.