«вільних асоціацій», а також фундаментальна категорія близькості об'єктів чи концептів.

Ефект вільних асоціацій полягає в наступному. Піддослідного просять відповідати на задане слово першим словом, що прийшло на думку. Як правило, реакція більшості випробуваних (якщо слова не були занадто незвичайними) проявляється однаково. Кількість переходів у ланцюжку може служити мірою «значущої відстані» між двома поняттями. Численні досвіди підтверджують гіпотезу, що для двох будь-яких слів (понять) існує асоціативний ланцюжок, що складається не більш ніж із семи слів.

Методи встановлення взаємозв'язків між поняттями предметної області:

−“метод вільних асоціацій” базується на психологічному

ефекті, описаному вище. Експерту пред'являється поняття з проханням назвати якнайшвидше перше поняття, що прийшло на думку, зі сформованої раніше системи понять. Далі проводиться аналіз отриманої інформації;

−метод “сортування карток”. У ньому вихідним матеріалом служать виписані на картки поняття. Застосовуються два

варіанти методу. У першому експерту задаються деякі глобальні критерії предметної області, якими він повинен керуватися при розкладанні карток на групи. В другому випадку, коли сформулювати глобальні критерії неможливо, експерту дається завдання розкласти картки на групи відповідно до інтуїтивного розуміння семантичної близькості запропонованих понять.

Виділені поняття предметної області і встановлені між ними взаємозв'язки служать основою для подальшої побудови системи метапонять — осмислених у контексті досліджуваної предметної області системи груп понять.

Методи встановлення семантичних відношень між поняттями предметної області

Останнім етапом побудови моделі предметної області є

встановлення семантичних відношень між виділеними поняттями і метапоняттями. Встановити семантичні відношення — це означає визначити специфіку взаємозв'язку, отриманого в результаті застосування тих чи інших методів. Для цього необхідно кожен зафіксований взаємозв'язок осмислити і віднести його до того чи іншого типу відношень.

Існує близько 200 базових відношень, наприклад, «частина — ціле», «рід — вид», «причина — наслідок», просторові, часові й інші

10