(помилковість) є показником того, що предметна область описана точними чи неточними даними; під повнотою (неповнотою) даних розуміється достатність (недостатність) вхідних даних для однозначного вирішення задачі.

Найбільш розповсюджене джерело помилок у міркуваннях стосується правил логічного висновку. Важлива причина тут часто криється у відсутності обліку взаємозалежності сформованих правил. Інша причина полягає в помилковості, суперечливості і неповноті використовуваних правил. Якщо умова правила невірна, то це може привести до вживання правила в невідповідному контексті. Якщо дія правила помилкова, то важко прогнозувати кінцевий результат. Правило може бути помилковим, якщо при коректності його умови і дії порушена відповідність між ними.

Нерідко до помилок у роботі ЕС приводять застосовувані керуючі стратегії. Зміна стратегії буває необхідною, наприклад, якщо ЕС аналізує сутності в порядку, відмінному від «природнього» для експерта. Послідовність, у якій дані розглядаються ЕС, не тільки впливає на ефективність роботи системи, але і може приводити до зміни кінцевого результату. Так, розгляд правила А до правила В здатний привести до того, що правило В завжди буде ігноруватися системою. Зміна стратегії буває також необхідна й у випадку неефективної роботи ЕС. Крім того, недоліки в керуючих стратегіях можуть привести до надмірно складних висновків і пояснень.

Контрольні питання

1.Етапи проектування ЕС.

2.Реалізація міркувань інтерпретатором.

3.Джерела помилок у міркуваннях.

Варіанти завдань

На основі варіанту попередніх лабораторних робіт провести проектування ЕС та створити інтерпретатор для реалізації механізму логічного висновку.

Зміст звіту

Звіт про виконання лабораторної роботи повинен містити опис реалізації механізму логічного висновку, роздруківку програмного додатку, що представляє інтерпретатор та прикладів реалізації логічного висновку (із використанням інформації, що міститься у файлах або таблицях сформованої у попередніх лабораторних роботах бази знань).

23