Висновки до розділу 2

У ході педагогічного експерименту нами було перевірено ефективність дослідницьких проектів у підвищенні якості знань учнів під час вивчення природознавства. Проведені контрольні заміри на констатувальному етапі педагогічного експерименту показали рівність умов для проведення педагогічного експерименту.

Упровадження в ході формувального етапу педагогічного експерименту різного роду проектів, які стосувались проведення досліджень з природознавства, показали, що запропонована учням робота сприяла формуванню умінь обробляти інформацію, працювати в колективі, грамотно та охайно оформлювати свої записи, правильно будувати своє повідомлення. Вибір дослідницьких проектів був обумовлений специфікою змісту навчального матеріалу, наведеними перевагами навчальних дослідів, а також сильним психоемоційним впливом на учнів, що призводить до якісного усвідомлення та запам’ятовування знань.

Проведений педагогічний експеримент показав, що у вирішенні завдань підвищення якості знань учнів з природознавства використання проектної технології є одним із зручних шляхів. Спостереження за навчальною діяльністю учнів експериментального класу показали, що застосування проектної технології багато в чому допомагає розв’язати такі нагальні проблеми, як недостатня мотивація учнів, їх відстороненість від проблематики й цінностей освіти і культури в цілому, відірваність знань від життя тощо. Проектна технологія дозволяє підвищити рівень активності і самостійності учнів на уроці, забезпечити послідовне і усвідомлене засвоєння інформації, організувати самостійні пошуково-дослідницькі дії.

В результаті проведеного вимірювання якості знань учнів на контрольному етапі педагогічного експерименту було встановлено, що проектна технологія внаслідок свого упровадження дійсно дає можливість поглибити знання учнів, визначити їхні здібності, розвинути інтерес до дослідницької роботи, сформулювати вміння проводити спостереження і робити висновки, презентувати результати своєї роботи. Так, проект «Як дикорослі рослини стали культурними» супроводжувався високим рівнем інтересу й активності з боку учнів, які самостійно робили важливі висновки з того, що вивчили під час роботи над проектом.

З цього ми можемо зробити висновок, що робота, проведена на уроках природознавства дала позитивні результати, отже, діти стали більш допитливими, запам’ятовували більше матеріалу, почали використовувати додаткову літературу, уроки проходили активно, творчо, учні чітко та грамотно робили висновки, працювали в колективі складено та разом.

Висновки

Проблема підвищення якості знань у педагогічній науці та практиці тривалий час залишається актуальною й такою, що має кілька напрямів наукового вивчення. Проведений аналіз наукової літератури з теми дослідження дав підстави констатувати, що знання – це суб'єктивний образ, об'єктивна реальність, тобто адекватне віддзеркалення зовнішнього і внутрішнього світу в свідомості людини у формі уявлень, понять, думок, теорій.

Серед критеріїв оцінки знань виділяють їх правильність – глобальну якість, яка вбирає у себе всі окремі якості результатів навчання. При цьому під оцінкою результатів засвоєння знань розуміється висновок про їх наявність, інтенсивність, що ґрунтується на співставленні передбачуваних і досягнутих результатів навчання. В педагогічній літературі якість знань визначається на основі таких параметрів, як міцність, повнота, глибина. Додатково оцінюють їх оперативність, гнучкість, систематичність, системність.

Міцність знань пов'язується з тривалістю збереження у пам'яті вивченого навчального матеріалу, яке характеризується повнотою, легкістю і безпомилковістю відтворення.

Повнота визначається кількістю засвоєних елементів знань, які стосуються об'єкта навчального пізнання, визначеного на основі навчальної програми.

Глибина характеризується кількістю усвідомлених учнями суттєвих зв'язків і відношень у знаннях. З глибиною засвоєння знань тісно пов'язаний ступінь їхньої абстракції: феноменологічний, аналітико-синтетичний, прогностичний, аксіоматичний.

Виділяють такі чотири рівні знань: розпізнавальний, репродуктивний, продуктивний, творчий. На розпізнавальному рівні відбувається репродуктивна діяльність за умови опори на підказку. Репродуктивний рівень характеризується відтворенням об'єктивної інформації про об'єкти пізнання на основі її усвідомленого сприйняття і фіксування у пам'яті. Продуктивний, або реконструктивний, рівень свідчить про здатність учня застосовувати репродуктивні знання у подібних, стандартних або варіативних умовах. Наприклад, виконання завдань з метою ілюстрування дії засвоєних правил, розв'язування задач і прикладів за зразком, виконання тестових завдань, практичних чи лабораторних робіт. Творчий рівень передбачає вміння учнів продуктивно засвоювати знання і надбані способи дій у нетипових, нестандартних або змінених ситуаціях (написання творів, розв'язування особливої складності завдань та задач).

Під час вибору методів підвищення якості знань ключовою вимогою є врахування особливостей змісту навчальної дисципліни. Аналіз змісту навчальної дисципліни «природознавство» та основних підходів до підвищення якості знань з природознавства вказує на групи найбільш поширених методів навчання: пояснювально-ілюстративний, репродуктивний, метод проблемного викладу, частково-пошуковий, дослідницький методи.

Серед сучасних підходів до підвищення якості знань особливе місце посідає метод проектів, який, як система навчально-виховної роботи, зорієнтований на самостійну діяльність учнів – індивідуальну (проект виконується одним учнем, учитель допомагає скласти план діяльності, проводить індивідуальні консультації, тему та проблему проекту формулює сам учень, і вона залежить від його інтересів та можливостей); парну (проект виконує двоє учнів, вони складають спільний план дій, визначають форму представлення результату, добирають творчу назву свого проекту, беруть активну участь в організації публічного захисту проекту); групову (чисельність учасників визначається на етапі планування, вона залежить від загальної теми, провідної проблеми, а також від бажання учасників об’єднуватись за інтересами), яку учні виконують протягом визначеного часу, творчості.

Метод проектів – це освітня технологія, спрямована на здобуття учнями знань у тісному зв’язку з реальною життєвою практикою, формування в них специфічних умінь і навичок завдяки системній організації проблемно-орієнтованого навчального пошуку.

Особливістю проектної діяльності є використання сукупності дослідницьких, пошукових, творчих за своєю суттю методів, прийомів, засобів, що має результатом індивідуальний досвід проектної діяльності учня. У той же час використання проектної технології дозволяє вирішити низку дидактичних, виховних і розвивальних завдань: розвиваються пізнавальні навички учнів, формується вміння самостійно конструювати свої знання, вміння орієнтуватися в інформаційному просторі, активно розвивається критичне мислення, сфера комунікації тощо.

Важливою перевагою проектної технології є конкретизована роль вчителя: на всіх етапах проектування вчитель виконує роль «незалежного консультанта», а учень – активного учасника. Виключенням є етапи мотивації та підведення підсумків, у зв’язку із чим вміння користуватися проектною технологією є показником орієнтації вчителя на особистісний і професійний розвиток дитини у процесі навчання.

Особливості включення учня у пропоновані у межах проектної технології види навчальних дій вказують на високий потенціал зазначеної технології у вирішенні проблеми підвищення якості знань. Особливості змісту природознавства, як навчальної дисципліни, та значення знань, які учні набувають під час вивчення даного навчального предмета, вказують на доцільність упровадження на уроках природознавства проектної технології у якості засобу підвищення якості знань.

Експериментальна перевірка впливу методу проектів на підвищення якості знань серед учнів 3-х класів під час вивчення природознавства показала, що програма з цього предмету має потенційні можливості для успішного впровадження методу проектів, який є ефективним способом засвоєння знань учнями. Упроваджені в ході формувального етапу педагогічного експерименту дослідницькі проекти сприяли формуванню умінь обробляти інформацію, працювати в колективі, грамотно та охайно оформлювати свої записи, правильно будувати своє повідомлення.

У вирішенні завдань підвищення якості знань учнів з природознавства використання проектної технології виявилось ефективним, про що свідчать результати спостережень за навчальною діяльністю учнів експериментального класу. Проектна технологія дозволила підвищити рівень активності і самостійності учнів, організувати самостійні пошуково-дослідницькі дії. Так, проект «Як дикорослі рослини стали культурними» супроводжувався високим рівнем інтересу й активності з боку учнів, які самостійно робили важливі висновки з того, що вивчили під час роботи над проектом.

Отримані під час контрольного етапу педагогічного експерименту результати якості знань учнів експериментального класу показали кращу динаміку у порівнянні із результатами контрольного класу, що підтвердило гіпотезу дослідження, що застосування проектної технології на уроках природознавства сприятиме підвищенню знань учнів за умов системного застосування і забезпечення активності та самостійності у процесі роботи над проектом.