Висновки до розділу 1

Проблема підвищення якості знань у педагогічній науці та практиці має кілька напрямів наукового вивчення. У ряді наукових праць якість знань досліджується як головна властивість навчальної підготовки учнів, як інтегральний показник засвоєння змісту навчання (Л.Я.Зоріна). Іншим підходами в розробці проблеми якості знань відрізняються дослідження М.О.Данилова, Б.П. Єсіпова, М.Н.Скаткіна, І.Я.Лернера, Т.В.Кудрявцева, М.І.Зарецького, С.Г.Шаповаленко, які пропонують врахувати і описати якості, з допомогою яких характеризуються знання учнів.

На думку М.Н. Скаткіна і В.В. Краєвського, якість знань визначається на основі таких їхніх параметрів: міцності, повноти, глибини, оперативності, гнучкості, конкретності та узагальненості, систематичності, системності. Із допомогою зазначених критеріїв виділяють такі чотири рівні знань: розпізнавальний, репродуктивний, продуктивний, творчий.

Розпізнавальний рівень передбачає репродуктивну діяльність за умови опори на підказку.

Репродуктивний рівень характеризується відтворенням об'єктивної інформації про об'єкти пізнання на основі її усвідомленого сприйняття і фіксування у пам'яті.

Продуктивний, або реконструктивний, рівень свідчить про здатність учня застосовувати репродуктивні знання у подібних, стандартних або варіативних умовах. Наприклад, виконання завдань з метою ілюстрування дії засвоєних правил, розв'язування задач і прикладів за зразком, виконання тестових завдань, практичних чи лабораторних робіт.

Творчий рівень передбачає вміння учнів продуктивно засвоювати знання і надбані способи дій у нетипових, нестандартних або змінених ситуаціях (написання творів, розв'язування особливої складності завдань та задач).

У виборі методів навчання одночасно із вимогою підвищення якості знань одне із ключових місць посідає врахування особливостей змісту навчальної дисципліни. Аналіз змісту навчальної дисципліни «природознавство» вказує на доцільність виділення конкретизованих методів навчання: пояснювально-ілюстративний, репродуктивний, метод проблемного викладу, частково-пошуковий, дослідницький методи.

Серед відомих підходів до підвищення якості знань особливе місце посідає метод проектів, який, як система навчально-виховної роботи, зорієнтований на самостійну діяльність учнів – індивідуальну (проект виконується одним учнем, учитель допомагає скласти план діяльності, проводить індивідуальні консультації, тему та проблему проекту формулює сам учень, і вона залежить від його інтересів та можливостей); парну (проект виконує двоє учнів, вони складають спільний план дій, визначають форму представлення результату, добирають творчу назву свого проекту, беруть активну участь в організації публічного захисту проекту); групову (чисельність учасників визначається на етапі планування, вона залежить від загальної теми, провідної проблеми, а також від бажання учасників об’єднуватись за інтересами), яку учні виконують протягом визначеного часу, творчості.

Особливістю проектної діяльності є використання сукупності дослідницьких, пошукових, творчих за своєю суттю методів, прийомів, засобів, що має результатом індивідуальний досвід проектної діяльності учня.

Використання проектної технології дозволяє вирішити низка дидактичних, виховних і розвивальних завдань: розвиваються пізнавальні навички учнів, формується вміння самостійно конструювати свої знання, вміння орієнтуватися в інформаційному просторі, активно розвивається критичне мислення, сфера комунікації тощо.

Найбільш поширеними є дослідницькі проекті, які, у свою чергу класифікують на: монопредметний (виконується на матеріалі конкретного предмета), міжпредметні (інтегрується суміжна тематика декількох предметів), надпредметні (наприклад: «Будинок, в якому я хочу жити»); за метою, яку ставить перед собою вчитель: підсумкові та поточні.

Єдиною вимогою для всіх типів дослідницьких проектів є визначення ролі вчителя: на різних етапах проектування вчитель виконує роль «незалежного консультанта», а учень – активного учасника. Вміння користуватися проектною технологією є показником його інноваційного мислення, орієнтації на особистісний і професійний розвиток дитини у процесі навчання.

Особливості включення учня у пропоновані у межах проектної технології види навчальних дій вказують на високий потенціал зазначеної технології у вирішенні проблеми підвищення якості знань. Особливості змісту природознавства, як навчальної дисципліни, та значення знань, які учні набувають під час вивчення даного навчального предмета, вказують на доцільність упровадження на уроках природознавства проектної технології у якості засобу підвищення якості знань.

РОЗДІЛ 2 Експериментальна перевірка впливу проектної технології на якість знань учнів початкової школи у процесі вивчення природознавства