Розподіл по рівнях якості знань 3 – б класу (%)

Назва рівня	Кількість учнів	%
Дуже низький (0-20%)	_	_
Низький (21-40%)	3	18,75
Середній (41-60%)	9	56,25
Вище середнього (61-80%)	3	18,75
Високий (81- 100%)	1	6,25

Таблиця 2.3

Якість знань учнів 3 – а класу (експериментальний)

№ п/п	Прізвище, ім’я учня	Сума балів	Сума в %
1	Авраменко С.	10	83
2	Блажко К.	8	67
3	Вдовенко Є.	7	58
4	Власов С.	6	50
5	Войтенко С.	8	67
6	Задорожній В.	6	50
7	Калмиков Д.	3	25
8	Кальницька Д.	6	50
9	Мартиненко А.	5	42
10	Онищенко С.	7	58
11	Пахомова Н.	4	33
12	Рахно В.	3	2
13	Пенкін А.	6	50
14	Тугушева Г.	7	58
15	Шемелюк А.	5	42
16	Юхновець К.	3	25

Таблиця 2.4

Розподіл по рівнях якості знань 3 – а класу (%)

Назва рівня	Кількість учнів	%
Дуже низький (0-20%)	_	_
Низький (21-40%)	4	25
Середній (41-60%)	9	56,25
Вище середнього (61-80%)	2	12,5
Високий (81- 100%)	1	6,25

З метою порівняння рівнів якості знань учнів в 3 – А і 3 – Б класах побудуємо діаграму:

Рис.2.1. Первинний рівень знань учнів експериментального класу

Рис. 2.2. Первинний рівень знань учнів контрольного класу

Аналіз результатів констатувального етапу педагогічного експерименту показує, що більша кількість учнів обох класів виконала роботу на середньому рівні. Той же час нами було констатовано приблизно однаковий стан сформованості знань, що стало підставою для висновку про рівність умов щодо проведення педагогічного експерименту. У подальшому дослідженні будемо визначати 3– А клас, як експериментальний, 3 – Б - контрольний.

2.2 Формування знань молодших школярів засобами проектної технології

Екологічна освіта школярів передбачає не тільки одержання певної суми інформативного матеріалу про довкілля, вивчення властивостей явищ природи, засвоєння правил поведінки в природі, а й встановлення зв’язків і взаємовідносин між предметами і явищами, тобто провідною ідеєю при вивченні природного оточення повинна бути ідея єдності природи. Усвідомлення учнями цієї ідеї значною мірою забезпечується здійсненням систематичних цілеспрямованих спостережень у природі, особливо фенологічних. Не менш ефективним прийомом є постановка дослідів. Навчальний дослід – це елементарний навчальний експеримент. Він є одним із важливих методів пізнання природи, накопичення чуттєвого досвіду. Інформація, здобута таким шляхом, є основою певних теоретичних висновків, узагальнень, встановлення закономірностей або підтвердження вже засвоєних. За допомогою досліду відбувається глибше пізнання об’єктів

природи. Дослід дає змогу відтворити явище або процес у спеціально створених умовах, простежити за його ходом, побачити ті ознаки, які у природі сприйняти безпосередньо неможливо .

Специфіка досліду полягає в тому, що він допомагає отримати явище в «чистому вигляді», а саме: уникнути впливу побічних факторів, досліджувати явище в різних умовах, припиняти дослідний процес на будь-якій стадії і повторювати необхідну кількість разів, вивчати більш ретельно, ділити його на окремі частини, виділяти те, що цікавить. Таким чином, досягається глибина дослідження суті явищ і законів природи, підвищується обґрунтованість висновків, які можуть бути зроблені на основі досліду.

Необхідність проведення дослідів у початкових класах зумовлена насамперед тим, що діти мають незначний чуттєвий досвід, а більшість природознавчих уявлень і елементарних понять формується тільки на його основі. Це стосується тієї частини змісту, засвоєння якої іншими методами буде неефективним. Зокрема :

1.Ознаки і властивості, які безпосередньо чуттєво не сприймаються. Наприклад, скільки б діти не спостерігали за зразком корисної копалини, вони не зможуть визначити, міцна вона чи крихка, горить чи не горить, тоне у воді чи плаває. Для цього необхідно спробувати її розламати, підпалити, викинути у воду, тобто виконати досліди.

2.Причинно-наслідкові зв’язки між об’єктами та функціональні залежності між величинами, які їх характеризують. Наприклад, залежність об’єму рідини від нагрівання і охолодження, значення води, тепла, світла, повітря для життя рослини.

У процесі навчання досліди необхідні і в тих випадках, коли явище у природі триває довго, і школярі не можуть спостерігати за ним від початку до кінця, або на певному уроці виникає потреба в детальному вивченні чи загостренні уваги дітей на частині такого явища.

У ході формувального етапу педагогічного експерименту нами було запропоновано кілька дослідницьких проектів учням експериментального класу. Вибір дослідницьких проектів був обумовлений специфікою змісту навчального матеріалу, наведеними перевагами навчальних дослідів, а також сильним психоемоційним впливом на учнів, що призводить до якісного усвідомлення та запам’ятовування знань. Наведемо кілька прикладів дослідницьких проектів.

Тема : Забруднення води.

Мета: встановити, як реагують рослини на хімічне забруднення води.

Обладнання : 1.Чашка Петрі – 2 шт.

2. Розчин, що має кислу реакцію

3. Розчин, що має лужну реакцію

4. Голубі та рожеві квіти або їх пелюстки (фіалка)

Місце проведення: клас

Виконання досліду. У широку невисоку скляну посудину налити слабокислий розчин оцету і покласти туди голубі чи рожеві пелюстки квітки або цілу квітку. Через деякий час пелюстки стануть рожевими. В іншу посудину налити розчин харчової соди ( лужний) і покласти в нього рожеві пелюстки, які через час стануть голубуватими.

Даний дослід побудований на властивостях пігменту антоціану (змінювати свій колір залежно від реакції клітинного соку.)

Демонстрування цього досліду показало, що рослини не байдужі до чистоти дощової води, особливо, якщо в ній є хімічні забрудники. У слабокислому середовищі пігмент має рожевий колір, а в лужному-голубий. Саме антоціани надають забарвлення квітам (троянди,фіалки,жоржини тощо), плодам, брунькам, листкам.У листків вони зумовлюють різні відтінки осінніх барв.

Тема: Кислотний дощ

Мета: ознайомити учнів з причиною негативного впливу кислотних дощів

на довкілля.

Обладнання: 1.Вапно негашене (камяне )

2.Піпетка

3.Оцет 9% або CL

4.Чашка Петрі.

Місце проведення: клас

Виконання досліду: У невисоку склянку (чашку Петрі) або пластмасову посудину покласти 4-5 шматочків камяного вапна розміром з лісовий горіх. Із піпетки нанести на них по кілька крапель 9% оцту, а краще соляної кислоти ( з HCL може працювати тільки вчитель).

Діти спостерігатимуть активну реакцію вапна з кислотою:

На камінчиках зявляться бульбашки –це виділяється вуглекислий газ

( чути шипіння, бульбашки швидко лопаються), а потім вони побачать пісок, що утворився внаслідок руйнування каменя кислотою.

Учні часто чують про те, що влітку випадають кислотні дощі, які згубно діють на ряд сільськогосподарських рослин, особливо завдають шкоду овочевим культурам.

Утворення кислотних дощів повязано з двома явищами:

1)кругообігом води в природі;

2)надходження в атмосферу промислових і транспортних викидів (легкових автомобілів, автобусів та ін.)

Джерела забруднення легко встановити з чорного диму, що виходить з димарів чи вихлопних труб. Найважчі частинки цих викидів падають на землю, а легші – підхоплюються у вищі шари атмосфери, де взаємодіють з водяними краплинами у хмарах і випадають кислотним дощем і часто далеко від джерела забруднення.

Такі ж явища відбуваються і в ґрунті, тобто гірські породи руйнуються, звільняються мінерали, кількість їх збільшується, що вражає корені рослин, в тому числі дерев, і робить їх чутливими до інших факторів. Адже в природі все взаємоповязано. Так, кислотний дощ завдає шкоди багатьом формам водного життя тим, що підкислює воду, і в ній теж накопичується надмірна кількість мінералів. Це веде до загибелі рослин, озерних комах, а значить загине і риба. Додатково інформуємо дітей про те, що від кислотних дощів страждають статуї, памятники, камяні споруди оскільки кислота, так само, як з вапняком, взаємодіє з мармуром, піщаником, камяною кладкою.

В експериментальному класі також було проведено проекти «Як дикорослі рослини стали культурними», «Рослинництво рідного краю».

За тиждень – півтора до проведення уроку в цікавій формі ми повідомили учням тему уроку, основні питання, які будуть на ньому розглядатися, порекомендували літературу. Відповідно до кількості питань учні утворили групи, обирали керівника, розподілили обов’язки. З цього моменту кожен учень став «кореспондентом» і почався збір матеріалу, оскільки в результаті роботи групи має бути випущена газета. На уроці кожна група коротка презентує свою роботу, повідомляє найбільш важливі дані.