- •Розділ I. Загальні положення Глава 1. Кримінальне процесуальне законодавство України та межі його дії
- •Глава 2. Засади кримінального провадження
- •Глава 3. Суд, сторони та інші учасники кримінального провадження § 1. Суд і підсудність
- •§ 2. Сторона обвинувачення
- •§ 3. Сторона захисту
- •§ 4. Потерпілий і його представник
- •§ 5. Інші учасники кримінального провадження
- •§ 6. Відводи
- •Глава 4. Докази і доказування § 1. Поняття доказів, належність та допустимість при визнанні відомостей доказами
- •§ 2. Доказування
- •§ 3. Показання
- •§ 4. Речові докази і документи
- •§ 5. Висновок експерта
- •Глава 5. Фіксування кримінального провадження. Процесуальні рішення
- •Глава 6. Повідомлення
- •Глава 7. Процесуальні строки
- •Глава 8. Процесуальні витрати
- •Глава 9. Відшкодування (компенсація) шкоди у кримінальному провадженні
- •Розділ іі. Заходи забезпечення кримінального провадження Глава 10. Заходи забезпечення кримінального провадження і підстави їх застосування
- •Глава 11. Виклик слідчим, прокурором, судовий виклик і привід
- •Глава 12. Накладення грошового стягнення
- •Глава 13. Тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом
- •Глава 14. Відсторонення від посади
- •Глава 15. Тимчасовий доступ до речей і документів
- •Глава 16. Тимчасове вилучення майна
- •Глава 17. Арешт майна
- •Глава 18. Запобіжні заходи, затримання особи § 1. Запобіжні заходи, затримання особи на підставі ухвали слідчого судді, суду
- •Стаття 176. Особисте зобов’язання
- •Стаття 177. Особиста порука
- •§ 2. Затримання особи без ухвали слідчого судді, суду
- •Розділ iiі. Досудове розслідування Глава 19. Загальні положення досудового розслідування
- •Глава 20. Слідчі (розшукові) дії
- •Глава 21. Негласні слідчі (розшукові) дії § 1. Загальні положення про негласні слідчі (розшукові) дії
- •§ 2. Втручання у приватне спілкування
- •§ 3. Інші види негласних слідчих (розшукових) дій
- •Глава 22. Повідомлення про підозру
- •Глава 23. Зупинення досудового розслідування
- •Глава 24. Закінчення досудового розслідування. Продовження строку досудового розслідування § 1. Форми закінчення досудового розслідування.
- •§ 2. Звільнення особи від кримінальної відповідальності
- •§ 3. Звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів виховного чи медичного характеру
- •§ 4. Продовження строку досудового розслідування
- •Глава 25. Особливості досудового розслідування кримінальних проступків
- •§ 2. Оскарження ухвал слідчого судді під час досудового розслідування
- •§ 3. Оскарження слідчим рішень, дій чи бездіяльності прокурора
- •Розділ IV. Судове провадження у першій інстанції Глава 27. Підготовче провадження
- •Глава 28. Судовий розгляд § 1. Загальні положення судового розгляду
- •§ 2. Межі судового розгляду
- •§ 3. Процедура судового розгляду
- •Глава 29. Судові рішення
- •Глава 30. Особливі порядки провадження в суді першої інстанції § 1. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків
- •§ 2. Провадження у суді присяжних Стаття 377. Порядок провадження в суді присяжних
- •Стаття 379. Виклик присяжних
- •Стаття 380. Права і обов'язки присяжного
- •Стаття 381. Відбір присяжних у суді
- •Стаття 382. Приведення присяжних до присяги
- •Стаття 383. Недопустимість незаконного впливу на присяжного.
- •Стаття 385. Порядок наради і голосування в суді присяжних
- •Розділ V. Судове провадження з перегляду судових рішень Глава 31. Провадження в суді апеляційної інстанції
- •Глава 32. Провадження в суді касаційної інстанції
- •Глава 33. Провадження у Верховному Суді України
- •Глава 34. Провадження за нововиявленими обставинами
- •Розділ vі. Особливі порядки кримінального провадження Глава 35. Кримінальне провадження на підставі угод
- •Глава 36. Кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення
- •Глава 37. Кримінальне провадження щодо окремої категорії осіб
- •8) Генерального прокурора України, його заступника.
- •Глава 38. Кримінальне провадження щодо неповнолітніх § 1. Загальні правила кримінального провадження щодо неповнолітніх
- •§ 2. Застосування примусових заходів виховного характеру до неповнолітніх, які не досягли віку кримінальної відповідальності
- •Глава 39. Кримінальне провадження за участю неосудних осіб та осіб, які захворіли на психічну хворобу до постановлення вироку або під час відбування покарання
- •Глава 40. Кримінальне провадження, яке містить державну таємницю
- •Глава 41. Кримінальне провадження на території дипломатичних представництв, консульських установ, суден України
- •Розділ viі. Відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження
- •Розділ viiі. Виконання судових рішень
- •Розділ iх. Міжнародне співробітництво під час кримінального провадження Глава 42. Загальні засади міжнародного співробітництва
- •Глава 43. Міжнародна правова допомога при проведенні процесуальних дій
- •Глава 44. Видача осіб, які вчинили кримінальне правопорушення (екстрадиція)
- •Глава 45. Кримінальне провадження у порядку перейняття
- •Глава 46. Визнання та виконання вироків іноземних судів та передача засуджених осіб
- •Розділ X. Прикінцеві положення
- •3.1. У Податковому кодексі України ( Відомості Верховної Ради України (ввр), 2011, n 13-14, n 15-16, n 17, ст.112):
- •3.2. У Кримінально-виконавчому кодексі України (Відомості Верховної Ради України (ввр), 2004, n 3-4, ст. 21):
- •3.3. У Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради Української рср (ввр) 1984, додаток до n 51, ст.1122 ):
- •3.4. У Кримінальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України (ввр), 2001, n 25-26, ст.131):
- •3.6. У Цивільному процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України (ввр), 2004, n 40-41, 42, ст.492):
- •3.7. У Цивільному кодексі України (Відомості Верховної Ради України (ввр), 2003, nn 40-44, ст.356):
- •3.8 У Митному кодексі України (Відомості Верховної Ради України (ввр), 2002, n 38-39, ст.288):
- •3.9. У Сімейному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., n 21-22, ст. 135):
- •3.10. У статті 67 Кодексу торговельного мореплавства України (Відомості Верховної Ради України (ввр), 1995, nn 47, 48, 49, 50, 51, 52, ст.349):
- •3.11. У Законі України “Про судоустрій і статус суддів” (Відомості Верховної Ради України (ввр), 2010, n 41-42, n 43, n 44-45, ст.529):
- •“Стаття 58-1. Список присяжних
- •3.12. У Законі України “Про оперативно-розшукову діяльність” (Відомості Верховної Ради України (ввр), 1992, n 22, ст.303):
- •3.13. У Законі України “Про прокуратуру” (Відомості Верховної Ради України (ввр), 1991, n 53, ст.793):
- •“Стаття 30. Нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання і досудове слідство
- •“Стаття 32. Обов'язковість вказівок прокурора
- •3.14. У Законі України “Про міліцію” (Відомості Верховної Ради урср (ввр), 1991, n 4, ст. 20):
- •3.15. У Законі України “Про Службу безпеки України” (Відомості Верховної Ради України (ввр), 1992, n 27, ст.382):
- •3.16. Пункт 6 частини другої статті 7 Закону України “Про контррозвідувальну діяльність” (Відомості Верховної Ради України (ввр), 2003, n 12, ст.89)викласти в такій редакції:
- •3.17. У Законі України “Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства” (Відомості Верховної Ради України (ввр), 1995, n 1, ст. 1):
- •3.18. У Законі України “Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів” ( Відомості Верховної Ради України (ввр), 1994, n 11, ст.50 ):
- •3.19. У Законі України “Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві” (Відомості Верховної Ради України (ввр), 1994, n 11, ст.51):
- •3.20. У Законі України “Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю” (Відомості Верховної Ради України (ввр), 1993, n 35, ст.358):
- •3.21. У Законі України “Про попереднє ув’язнення” (Відомості Верховної Ради України (ввр), 1993, n 35, ст.360):
- •3.23. Частину третю статті 88 Закону України “Про виконавче провадження” (Відомості Верховної Ради України (ввр), 1999, n 24, ст.207) викласти в такій редакції:
- •3.24. У Законі України “Про нотаріат” (Відомості Верховної Ради України (ввр), 1993, n 39, ст.383):
- •3.31. Статтю 31 Закону України “Про статус депутатів місцевих рад” (Відомості Верховної Ради України (ввр), 2002, n 40, ст.290) викласти в такій редакції:
- •3.32. У Законі України “Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України” (Відомості Верховної Ради України (ввр), 2002, n 32, ст.225):
- •3.44. Частину другу статті 37 Закону України “Про Рахункову палату” ( Відомості Верховної Ради України (ввр), 1996, n 43, ст.212 ) викласти в такій редакції:
- •3.45. Статтю 25 Закону України “Про статус депутата Верховної Ради Автономної Республіки Крим” (Відомості Верховної Ради України (ввр), 2007, n 14, ст.168) викласти в такій редакції:
- •3.47. У Законі України “Про судову експертизу” (Відомості Верховної Ради України (ввр), 1994, n 28, ст.232):
- •3.48. Абзац другий та третій частини третьої статті 26 Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства” (Відомості Верховної Ради України (ввр), 1994, n 23, ст.161):
- •3.49. У частині першій статті 6 Закону України “Про порядок виїзду з України та в’їзду до України громадян України” (Відомості Верховної Ради України (ввр), 1994, n 18, ст.101):
- •3.50. У статті 11 Закону України “Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні” (Відомості Верховної Ради України (ввр), 1993, n 13, ст.110):
- •3.51 У Законі України “Про військовий обов'язок і військову службу” (Відомості Верховної Ради України (ввр), 1992, n 27, ст.385):
- •3.66. У частині першій статті 18 Закону України “Про державну кримінально-виконавчу службу України” (Відомості Верховної Ради України (ввр), 2005, n 30, ст.409):
- •3.70. У статті 16 Закону України “Про статус народного депутата України” (Відомості Верховної Ради України (ввр), 1993, n 3, ст. 17):
- •3.71. У Законі України “Про адвокатуру” (Відомості Верховної Ради України (ввр), 1993, n 9, ст.62):
- •Розділ xі. Перехідні положення
§ 2. Затримання особи без ухвали слідчого судді, суду
Стаття 205. Законне затримання
1. Ніхто не може бути затриманий без ухвали слідчого судді, суду, крім випадків, передбачених цією Главою Кодексу.
2. Кожен має право затримати без ухвали слідчого судді, суду будь-кого:
1) при вчиненні або замаху на вчинення кримінального правопорушення, або
2) безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення чи під час безперервного переслідування особи, яка підозрюється у його вчиненні.
3. Кожен, хто не є уповноваженою службовою особою (службовою, якій законом надано право здійснювати затримання) і затримав відповідну особу в порядку, передбаченому частиною другою цієї статті, зобов’язаний негайно доставити її до уповноваженої службової особи або негайно повідомити уповноважену службову особу про затримання та місцезнаходження особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення.
Стаття 206. Затримання уповноваженою службовою особою
1. Уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі, лише у випадку:
1) якщо цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення;
2) якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин;
2. Уповноважена службова особа, слідчий, прокурор може здійснити обшук затриманої особи з дотриманням правил, передбачених частиною шостою статті 220 і статтею 233 цього Кодексу.
3. Уповноважена службова особа, що здійснила затримання особи, повинна негайно повідомити затриманому зрозумілою для нього мовою підстави затримання та у вчиненні якого злочину він підозрюється, а також роз’яснити право мати захисника, давати пояснення, показання або не говорити нічого з приводу підозри проти нього, повідомити інших осіб про його затримання і місце перебування, вимагати перевірки обґрунтованості затримання та інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом.
4. Про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, складається протокол, в якому, крім відомостей, передбачених статтею 103 цього Кодексу, зазначається: місце, дата і час (момент) затримання; підстави затримання; результати особистого обшуку; клопотання, заяви чи скарги затриманого, якщо такі надходили; повний перелік процесуальних прав та обов’язків затриманого. Протокол про затримання підписується особою, яка його склала, і затриманим. Копія протоколу негайно під розпис вручається затриманому.
5. Затримання співробітника кадрового складу розвідувального органу України при виконанні ним своїх службових обов’язків і пов'язані з цим особистий обшук та огляд його речей, застосовується тільки в присутності офіційних представників цього органу.
Стаття 207. Момент затримання
1. Особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою.
Стаття 208. Доставлення до органу досудового розслідування
1. Уповноважена службова особа зобов’язана доставити затриману особу до найближчого підрозділу органу досудового розслідування.
2. Про кожне затримання уповноважена службова особа одразу повідомляє за допомогою технічних засобів відповідальних осіб в підрозділі органу досудового розслідування.
3. Якщо є підстави для обґрунтованої підозри, що доставлення затриманої особи тривало довше, ніж це необхідно, слідчий зобов’язаний провести перевірку для вирішення питання про відповідальність винуватих у цьому осіб.
Стаття 209. Строк затримання особи без ухвали слідчого судді, суду
1. Строк затримання особи без ухвали слідчого судді, суду не може перевищувати сімдесяти двох годин з моменту затримання.
2. Затримана без ухвали слідчого судді, суду особа не пізніше шістдесяти годин з моменту затримання повинна бути:
1) звільнена, або
2) доставлена до суду для розгляду клопотання про обрання у відношенні неї запобіжного заходу.
Стаття 210. Особа, відповідальна за перебування затриманих
1. У підрозділі органу досудового розслідування повинні бути призначені одна або декілька службових осіб, відповідальних за перебування затриманих.
2. Відповідальними за перебування затриманих не можуть бути слідчі.
3. Службова особа, відповідальна за перебування затриманих, зобов’язана:
1) негайно зареєструвати затриманого;
2) роз’яснити затриманому підстави його затримання, права і обов’язки;
3) звільнити затриманого негайно, після того як зникли підстави для затримання або сплив строк для затримання, передбачений статтею 209 цього Кодексу;
4) забезпечити належне поводження із затриманим та дотримання його прав, передбачених Конституцією України, цим Кодексом та іншими законами України;
5) забезпечити запис усіх дій, що проводяться із залученням затриманого, у тому числі час їх початку та закінчення, а також осіб, які проводили такі дії або були присутні при проведенні таких дій;
8) забезпечити надання медичної допомоги та фіксацію медичним працівником будь-яких тілесних ушкоджень або погіршення стану здоров’я затриманого.
Стаття 211. Повідомлення інших осіб про затримання
1. Службова особа, відповідальна за перебування затриманих, зобов’язана надати затриманій особі можливість негайно повідомити про своє затримання та місце перебування іншу особу за власним вибором.
Якщо відповідальна за тримання під вартою службова особа має підстави для обґрунтованої підозри, що при повідомленні про затримання ця особа може зашкодити досудовому розслідуванню, вона може здійснити таке повідомлення самостійно.
2. У разі затримання неповнолітньої особи, службова особа, відповідальна за перебування затриманих, зобов’язана негайно повідомити про це його батьків або усиновителів, опікунів, піклувальників, орган опіки та піклування.
3. У разі затримання співробітника кадрового складу розвідувального органу України при виконанні ним службових обов'язків службова особа, відповідальна за перебування затриманих, зобов’язана негайно повідомити про це відповідний розвідувальний орган.