- •Розділ I. Загальні положення Глава 1. Кримінальне процесуальне законодавство України та межі його дії
- •Глава 2. Засади кримінального провадження
- •Глава 3. Суд, сторони та інші учасники кримінального провадження § 1. Суд і підсудність
- •§ 2. Сторона обвинувачення
- •§ 3. Сторона захисту
- •§ 4. Потерпілий і його представник
- •§ 5. Інші учасники кримінального провадження
- •§ 6. Відводи
- •Глава 4. Докази і доказування § 1. Поняття доказів, належність та допустимість при визнанні відомостей доказами
- •§ 2. Доказування
- •§ 3. Показання
- •§ 4. Речові докази і документи
- •§ 5. Висновок експерта
- •Глава 5. Фіксування кримінального провадження. Процесуальні рішення
- •Глава 6. Повідомлення
- •Глава 7. Процесуальні строки
- •Глава 8. Процесуальні витрати
- •Глава 9. Відшкодування (компенсація) шкоди у кримінальному провадженні
- •Розділ іі. Заходи забезпечення кримінального провадження Глава 10. Заходи забезпечення кримінального провадження і підстави їх застосування
- •Глава 11. Виклик слідчим, прокурором, судовий виклик і привід
- •Глава 12. Накладення грошового стягнення
- •Глава 13. Тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом
- •Глава 14. Відсторонення від посади
- •Глава 15. Тимчасовий доступ до речей і документів
- •Глава 16. Тимчасове вилучення майна
- •Глава 17. Арешт майна
- •Глава 18. Запобіжні заходи, затримання особи § 1. Запобіжні заходи, затримання особи на підставі ухвали слідчого судді, суду
- •Стаття 176. Особисте зобов’язання
- •Стаття 177. Особиста порука
- •§ 2. Затримання особи без ухвали слідчого судді, суду
- •Розділ iiі. Досудове розслідування Глава 19. Загальні положення досудового розслідування
- •Глава 20. Слідчі (розшукові) дії
- •Глава 21. Негласні слідчі (розшукові) дії § 1. Загальні положення про негласні слідчі (розшукові) дії
- •§ 2. Втручання у приватне спілкування
- •§ 3. Інші види негласних слідчих (розшукових) дій
- •Глава 22. Повідомлення про підозру
- •Глава 23. Зупинення досудового розслідування
- •Глава 24. Закінчення досудового розслідування. Продовження строку досудового розслідування § 1. Форми закінчення досудового розслідування.
- •§ 2. Звільнення особи від кримінальної відповідальності
- •§ 3. Звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів виховного чи медичного характеру
- •§ 4. Продовження строку досудового розслідування
- •Глава 25. Особливості досудового розслідування кримінальних проступків
- •§ 2. Оскарження ухвал слідчого судді під час досудового розслідування
- •§ 3. Оскарження слідчим рішень, дій чи бездіяльності прокурора
- •Розділ IV. Судове провадження у першій інстанції Глава 27. Підготовче провадження
- •Глава 28. Судовий розгляд § 1. Загальні положення судового розгляду
- •§ 2. Межі судового розгляду
- •§ 3. Процедура судового розгляду
- •Глава 29. Судові рішення
- •Глава 30. Особливі порядки провадження в суді першої інстанції § 1. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків
- •§ 2. Провадження у суді присяжних Стаття 377. Порядок провадження в суді присяжних
- •Стаття 379. Виклик присяжних
- •Стаття 380. Права і обов'язки присяжного
- •Стаття 381. Відбір присяжних у суді
- •Стаття 382. Приведення присяжних до присяги
- •Стаття 383. Недопустимість незаконного впливу на присяжного.
- •Стаття 385. Порядок наради і голосування в суді присяжних
- •Розділ V. Судове провадження з перегляду судових рішень Глава 31. Провадження в суді апеляційної інстанції
- •Глава 32. Провадження в суді касаційної інстанції
- •Глава 33. Провадження у Верховному Суді України
- •Глава 34. Провадження за нововиявленими обставинами
- •Розділ vі. Особливі порядки кримінального провадження Глава 35. Кримінальне провадження на підставі угод
- •Глава 36. Кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення
- •Глава 37. Кримінальне провадження щодо окремої категорії осіб
- •8) Генерального прокурора України, його заступника.
- •Глава 38. Кримінальне провадження щодо неповнолітніх § 1. Загальні правила кримінального провадження щодо неповнолітніх
- •§ 2. Застосування примусових заходів виховного характеру до неповнолітніх, які не досягли віку кримінальної відповідальності
- •Глава 39. Кримінальне провадження за участю неосудних осіб та осіб, які захворіли на психічну хворобу до постановлення вироку або під час відбування покарання
- •Глава 40. Кримінальне провадження, яке містить державну таємницю
- •Глава 41. Кримінальне провадження на території дипломатичних представництв, консульських установ, суден України
- •Розділ viі. Відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження
- •Розділ viiі. Виконання судових рішень
- •Розділ iх. Міжнародне співробітництво під час кримінального провадження Глава 42. Загальні засади міжнародного співробітництва
- •Глава 43. Міжнародна правова допомога при проведенні процесуальних дій
- •Глава 44. Видача осіб, які вчинили кримінальне правопорушення (екстрадиція)
- •Глава 45. Кримінальне провадження у порядку перейняття
- •Глава 46. Визнання та виконання вироків іноземних судів та передача засуджених осіб
- •Розділ X. Прикінцеві положення
- •3.1. У Податковому кодексі України ( Відомості Верховної Ради України (ввр), 2011, n 13-14, n 15-16, n 17, ст.112):
- •3.2. У Кримінально-виконавчому кодексі України (Відомості Верховної Ради України (ввр), 2004, n 3-4, ст. 21):
- •3.3. У Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради Української рср (ввр) 1984, додаток до n 51, ст.1122 ):
- •3.4. У Кримінальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України (ввр), 2001, n 25-26, ст.131):
- •3.6. У Цивільному процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України (ввр), 2004, n 40-41, 42, ст.492):
- •3.7. У Цивільному кодексі України (Відомості Верховної Ради України (ввр), 2003, nn 40-44, ст.356):
- •3.8 У Митному кодексі України (Відомості Верховної Ради України (ввр), 2002, n 38-39, ст.288):
- •3.9. У Сімейному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., n 21-22, ст. 135):
- •3.10. У статті 67 Кодексу торговельного мореплавства України (Відомості Верховної Ради України (ввр), 1995, nn 47, 48, 49, 50, 51, 52, ст.349):
- •3.11. У Законі України “Про судоустрій і статус суддів” (Відомості Верховної Ради України (ввр), 2010, n 41-42, n 43, n 44-45, ст.529):
- •“Стаття 58-1. Список присяжних
- •3.12. У Законі України “Про оперативно-розшукову діяльність” (Відомості Верховної Ради України (ввр), 1992, n 22, ст.303):
- •3.13. У Законі України “Про прокуратуру” (Відомості Верховної Ради України (ввр), 1991, n 53, ст.793):
- •“Стаття 30. Нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання і досудове слідство
- •“Стаття 32. Обов'язковість вказівок прокурора
- •3.14. У Законі України “Про міліцію” (Відомості Верховної Ради урср (ввр), 1991, n 4, ст. 20):
- •3.15. У Законі України “Про Службу безпеки України” (Відомості Верховної Ради України (ввр), 1992, n 27, ст.382):
- •3.16. Пункт 6 частини другої статті 7 Закону України “Про контррозвідувальну діяльність” (Відомості Верховної Ради України (ввр), 2003, n 12, ст.89)викласти в такій редакції:
- •3.17. У Законі України “Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства” (Відомості Верховної Ради України (ввр), 1995, n 1, ст. 1):
- •3.18. У Законі України “Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів” ( Відомості Верховної Ради України (ввр), 1994, n 11, ст.50 ):
- •3.19. У Законі України “Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві” (Відомості Верховної Ради України (ввр), 1994, n 11, ст.51):
- •3.20. У Законі України “Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю” (Відомості Верховної Ради України (ввр), 1993, n 35, ст.358):
- •3.21. У Законі України “Про попереднє ув’язнення” (Відомості Верховної Ради України (ввр), 1993, n 35, ст.360):
- •3.23. Частину третю статті 88 Закону України “Про виконавче провадження” (Відомості Верховної Ради України (ввр), 1999, n 24, ст.207) викласти в такій редакції:
- •3.24. У Законі України “Про нотаріат” (Відомості Верховної Ради України (ввр), 1993, n 39, ст.383):
- •3.31. Статтю 31 Закону України “Про статус депутатів місцевих рад” (Відомості Верховної Ради України (ввр), 2002, n 40, ст.290) викласти в такій редакції:
- •3.32. У Законі України “Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України” (Відомості Верховної Ради України (ввр), 2002, n 32, ст.225):
- •3.44. Частину другу статті 37 Закону України “Про Рахункову палату” ( Відомості Верховної Ради України (ввр), 1996, n 43, ст.212 ) викласти в такій редакції:
- •3.45. Статтю 25 Закону України “Про статус депутата Верховної Ради Автономної Республіки Крим” (Відомості Верховної Ради України (ввр), 2007, n 14, ст.168) викласти в такій редакції:
- •3.47. У Законі України “Про судову експертизу” (Відомості Верховної Ради України (ввр), 1994, n 28, ст.232):
- •3.48. Абзац другий та третій частини третьої статті 26 Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства” (Відомості Верховної Ради України (ввр), 1994, n 23, ст.161):
- •3.49. У частині першій статті 6 Закону України “Про порядок виїзду з України та в’їзду до України громадян України” (Відомості Верховної Ради України (ввр), 1994, n 18, ст.101):
- •3.50. У статті 11 Закону України “Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні” (Відомості Верховної Ради України (ввр), 1993, n 13, ст.110):
- •3.51 У Законі України “Про військовий обов'язок і військову службу” (Відомості Верховної Ради України (ввр), 1992, n 27, ст.385):
- •3.66. У частині першій статті 18 Закону України “Про державну кримінально-виконавчу службу України” (Відомості Верховної Ради України (ввр), 2005, n 30, ст.409):
- •3.70. У статті 16 Закону України “Про статус народного депутата України” (Відомості Верховної Ради України (ввр), 1993, n 3, ст. 17):
- •3.71. У Законі України “Про адвокатуру” (Відомості Верховної Ради України (ввр), 1993, n 9, ст.62):
- •Розділ xі. Перехідні положення
Глава 4. Докази і доказування § 1. Поняття доказів, належність та допустимість при визнанні відомостей доказами
Стаття 84. Докази
1. Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у встановленому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
2. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Стаття 85. Належність доказів
1. Належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
Стаття 86. Допустимість доказу
1. Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий в порядку, встановленому цим Кодексом.
2. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
Стаття 87. Недопустимість доказів, отриманих внаслідок суттєвого порушення прав та свобод людини
1. Недопустимими є докази, отримані внаслідок суттєвого порушення прав та свобод людини, гарантованих законами України, Конституцією України та міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок суттєвого порушення прав та свобод людини.
2. Суд зобов’язаний визнати суттєвими порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема такі діяння:
1) здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов;
2) отримання доказів внаслідок катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність особи поводження або погрози застосування такого поводження;
3) порушення права особи на захист;
4) отримання показань від особи, яка не була повідомлена про своє право не давати показання;
5) отримання показань від свідка, який надалі буде визнаний підозрюваним чи обвинуваченим в цьому кримінальному провадженні.
3. Докази, передбачені цією статтею, повинні визнаватися судом недопустимими під час будь-якого судового розгляду, крім розгляду, коли вирішується питання про відповідальність за вчинення зазначеного суттєвого порушення прав та свобод людини, внаслідок якого такі відомості були отримані.
Стаття 88. Недопустимість доказів, які стосуються особи підозрюваного, обвинуваченого
1. Докази, які стосуються судимостей підозрюваного, обвинуваченого або вчинення ним інших правопорушень, які не є предметом цього кримінального провадження, а також відомості щодо характеру або окремих рис характеру підозрюваного, обвинуваченого є недопустимими на підтвердження винуватості підозрюваного, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення.
2. Докази та відомості, передбачені частиною першою цієї статті, можуть бути визнані допустимими, якщо:
1) сторони погоджуються, щоб ці докази були визнані допустимими;
2) вони надаються для доказування того, що підозрюваного, обвинувачений:
діяв з певним умислом та мотивом, або
мав можливість, підготовку, обізнаність, потрібні для вчинення ним відповідного кримінального правопорушення, або
не міг помилитися щодо обставин, у яких він вчинив відповідне кримінальне правопорушення;
3) їх надає сам підозрюваний, обвинувачений;
4) підозрюваний, обвинувачений використав подібні докази для дискредитації свідка.
3. Докази щодо певної звички або звичайної ділової практики підозрюваного, обвинуваченого є допустимими на доведення того, що певне кримінальне правопорушення узгоджувалося із цією звичкою підозрюваного, обвинуваченого.
Стаття 89. Значення рішень інших судів для питання допустимості доказів
1. Рішення національного суду або міжнародної судової установи, яке набрало законної сили і ним встановлено порушення прав людини і основоположних свобод, гарантованих Конституцією України і міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою Україною, має преюдиціальне значення для суду, який вирішує питання про допустимість доказів.