3.18. У Законі України “Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів” ( Відомості Верховної Ради України (ввр), 1994, n 11, ст.50 ):

1) підпункти “б” та “д” пункту 1 статті 2 викласти в такій редакції:

“б) кримінальному провадженні та провадженні у справах про адміністративні правопорушення;”

“д) виконанні вироків, рішень, ухвал і постанов судів, постанов органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування та прокурорів;”

2) у статті 4 слово “Кримінально-процесуальний” замінити словами “Кримінальний процесуальний”, слова “Про статус суддів” замінити словами “Про судоустрій і статус суддів”;

3. частину другу статті 16 викласти в такій редакції:

“У разі, коли є достатньо даних, що вказують на ознаки кримінального правопорушення, в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством, здійснюється початок досудового розслідування. ”

3.19. У Законі України “Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві” (Відомості Верховної Ради України (ввр), 1994, n 11, ст.51):

1. у статті 1 слово “злочинів” замінити словами “кримінальних правопорушень”, слово “справ” замінити словом “проваджень”;

2. у частині першій статті 2:

пункти “а” та “б” викласти в такій редакції:

“а) особа, яка заявила до правоохоронного органу про кримінальне правопорушення або в іншій формі брала участь чи сприяла у виявленні, попередженні, припиненні і розкритті кримінальних правопорушень; ”

“б) потерпілий та його представник у кримінальному провадженні;”

пункт “г” виключити;

3. у статті 3:

частину другу викласти в такій редакції:

“2. Рішення про застосування заходів безпеки приймається слідчим, прокурором, судом, у провадженні яких знаходяться кримінальні провадження щодо кримінальних правопорушень, у розслідуванні чи судовому розгляді яких брали або беруть участь особи, зазначені у статті 2 цього Закону, а також органом (підрозділом), що здійснює оперативно-розшукову діяльність, щодо осіб, які брали участь або сприяли у виявленні, попередженні, припиненні злочинів.

Рішення про застосування заходів безпеки може бути прийнято слідчим суддею у випадках, передбачених статтею 204 Кримінального процесуального кодексу України.”

абзац перший частини третьої викласти в такій редакції:

“3. Здійснення заходів безпеки покладається за підслідністю на органи служби безпеки або внутрішніх справ, у складі структур яких з цією метою створюються спеціальні підрозділи. Безпека осіб, яких беруть під захист, якщо кримінальні провадження знаходяться у провадженні податкової міліції, прокуратури або суду, здійснюється за їх рішенням відповідно органами служби безпеки, органами внутрішніх справ чи органами і установами виконання покарань та слідчими ізоляторами. ”

4. у статті 4 слово “Кримінально-процесуальний” замінити словами “Кримінальний процесуальний”;

5. пункт “в” частини другої статті 6 викласти в такій редакції:

“в) звертатися до слідчого, прокурора, суду, у провадженні якого знаходиться кримінальне провадження, з клопотанням щодо прийняття рішення про застосування заходів безпеки при провадженні процесуальних дій або про скасування здійснюваних заходів. ”

6. у частині першій статті 15:

пункти “а” та “в” викласти в такій редакції:

“а) обмеження відомостей про особу в матеріалах перевірки (заявах, поясненнях тощо), а також протоколах слідчих дій і інших матеріалах кримінального провадження, заміни прізвища, імені, по батькові в цих документах псевдонімами за постановою органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора або за ухвалою слідчого судді, суду про зміну анкетних даних. Ці постанови (ухвали) до матеріалів справи не приєднуються, а зберігаються окремо в органі, у провадженні якого знаходиться кримінальне провадження; ”

“в) не оголошення будь-яким способом дійсних анкетних даних про осіб, які взяті під захист і підлягають виклику в судове засідання;”

у пункті “б” слово “кримінально-процесуального” замінити словами “кримінального процесуального”;

7. у частині другій статті 19 слово “кримінально-процесуальним” замінити словами “кримінальним процесуальним”;

8. у статті 22:

перше речення частини другої викласти в такій редакції:

“Орган, який здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд, одержавши заяву або повідомлення про загрозу безпеці особи, зазначеної у статті 2 цього Закону, зобов'язані перевірити цю заяву (повідомлення) і в строк не більше трьох діб, а у невідкладних випадках - негайно прийняти рішення про застосування або про відмову у застосуванні заходів безпеки.”;

абзац другий частини другої викласти в такій редакції:

“В разі наявності в заяві (повідомленні) про загрозу безпеці особи, зазначеної в статті 2 цього Закону, відомостей про кримінальне правопорушення слідчий, прокурор в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством, починає досудове розслідування, а орган, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчий суддя, суд – спрямовує заяву (повідомлення) відповідному органу досудового розслідування для початку досудового розслідування.”;

абзац другий частини третьої викласти в такій редакції:

“Про вжиті заходи безпеки та їх результати орган, який здійснює заходи, інформує слідчого, прокурора, суд, у провадженні якого знаходиться кримінальне провадження, а також слідчого суддю, якщо рішення про застосування заходів безпеки приймалося ним, а в разі усунення загрози подає відповідному органу за місцем перебування особи, взятої під захист, клопотання про скасування заходів безпеки.”;

у частині п’ятій слова “дізнання, слідчим, прокурором, судом” замінити словами “слідчим, прокурором, слідчим суддею, судом”;