3.20. У Законі України “Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю” (Відомості Верховної Ради України (ввр), 1993, n 35, ст.358):

1. у статтях 4, 11 слово “Кримінально-процесуальний” замінити словами “Кримінальний процесуальний” у відповідних відмінках;

2. у статті 12:

у частині третій слова “кримінальних справ” замінити словами "кримінального провадження";

у пункті “б” частини четвертої слова “накладати арешт на грошові кошти та інші цінності фізичних та юридичних осіб, вилучати предмети і документи із складанням відповідного акта. Копії акта вручаються громадянину чи представнику підприємства, установи, організації.” замінити словами “а також вилучати предмети і документи в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України”;

у частині п’ятій слова “кримінально-процесуальним законом” замінити словами “кримінальним процесуальним законодавством”;

частину шосту викласти в такій редакції:

“6. Спеціальні підрозділи по боротьбі з організованою злочинністю можуть починати та здійснювати досудове розслідування, передавати через відповідного прокурора по нагляду за виконанням законів спеціальними підрозділами за підслідністю в інші органи внутрішніх справ і Служби безпеки України кримінальні провадженні, що були ними розпочаті, у такому ж порядку витребувати і приймати від них до свого провадження кримінальні провадження про злочини, вчинені організованими злочинними угрупованнями. Питання вирішення спорів про підслідність зазначених кримінальних проваджень регулюються цим Законом і Кримінальним процесуальним кодексом України.”;

3. у частині другій статті 14 слова “попередьного розслідування чи судового розгляду справ” замінити словами “досудового розслідування чи судового провадження”;

4. у частині шостій статті 16 слова “кримінальні справи” замінити словами “кримінальні провадження”;

5. у частині першій статті 25:

пункт “в” виключити;

пункт “г” викласти в такій редакції:

“г) у разі закриття слідчим чи прокурором кримінального провадження, розпочатого за поданням Комітету, він має право внести на пленарне засідання Верховної Ради України питання щодо створення незалежної слідчої групи, призначення незалежного прокурора по нагляду за досудовим розслідуванням;”

6. у статті 26:

частину другу викласти в такій редакції:

“2. Для здійснення нагляду за виконанням законів спеціальними підрозділами по боротьбі з організованою злочинністю, здійсненням досудового розслідування відповідних злочинів, а також підтриманням державного обвинувачення в суді по цим кримінальним провадженням в Генеральній прокуратурі України створюється управління, а в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі - його відділи.”

у частині п’ятій слова “мають право давати санкції на арешт та інші повноваження” замінити словами “здійснюють повноваження”;

3.21. У Законі України “Про попереднє ув’язнення” (Відомості Верховної Ради України (ввр), 1993, n 35, ст.360):

1) у статті 1:

частину першу викласти в такій редакції:

“Попереднє ув'язнення відповідно до кримінального процесуального законодавства України є запобіжним заходом щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) у вчиненні злочину, за який може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі. ”;

у частині другій слово “Кримінально-процесуальним” замінити словами “Кримінальним процесуальним”;

2) частину першу статті 2 викласти в такій редакції:

“Метою попереднього ув'язнення є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання можливому ухиленню особи, взятої під варту, від слідства і суду, перешкоджанню кримінальному провадженню або зайняттю злочинною діяльністю, а також забезпечення виконання вироку.”;

4. у статті 3 слова “взяття під варту” замінити словами “тримання під вартою”, слово “Кримінально-процесуального” замінити словами “Кримінального процесуального”;

5. у статті 9:

в абзаці сьомому частини першої слова “кримінальної справи” замінити словами “кримінального провадження”;

у частині четвертій слова “взяття під варту в зв’язку з провадженням в іншій справі” замінити словами “тримання під вартою в зв’язку з іншим кримінальним провадженням”;

6. у статті 13:

у частині першій слово “справа” замінити словами “кримінальне провадження”;

у частині четвертій слова “постанови судді на обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту або на постанову про продовження строків тримання під вартою” замінити словами “ухвали судді про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або на ухвалу судді про продовження строків тримання під вартою”;

частину п’яту викласти в такій редакції:

“Інші скарги, заяви, клопотання і листи, пов'язані з кримінальним провадженням, не пізніше трьох діб з часу їх подачі надсилаються адміністрацією місця попереднього ув'язнення особі або органу, в провадженні яких знаходиться кримінальне провадження. Ця особа або орган розглядають їх у встановленому законом порядку. Скарги, заяви і листи, що містять відомості, розголошення яких може перешкодити кримінальному провадженню, за належністю не надсилаються, а передаються на розгляд особі або органу, в провадженні яких знаходиться кримінальне провадження, про що сповіщається особа, яка перебуває під вартою, та прокурор, який здійснює нагляд за проведенням досудового розслідування.”

у частині шостій слова “провадженням у справі” замінити словами “кримінальним провадженням”;

у частині дев’ятій слова “до статті 44 Кримінально-процесуального кодексу України” замінити словами “до положень Кримінального процесуального кодексу України”;

7. у статті 20:

у назві статті слова “взяття під варту” замінити словами “тримання під вартою”;

частину першу після абзацу третього доповнити новим абзацом такого змісту:

“ внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою;”

у зв’язку з цим абзац четвертий вважати абзацом п’ятим;

абзац п’ятий викласти в такій редакції:

“закінчення встановленого в ухвалі слідчого судді, суду або передбаченого законом строку тримання під вартою як запобіжного заходу, якщо цей строк не продовжено в установленому законом порядку. Начальник установи попереднього ув'язнення зобов'язаний негайно звільнити з-під варти обвинуваченого, щодо якого ухвала слідчого судді, суду про продовження строку тримання під вартою на день закінчення строку тримання під вартою не надійшла. При цьому він надсилає повідомлення особі чи органу, у провадженні яких перебуває кримінальне провадження, та відповідному прокурору, який здійснює нагляд за розслідуванням.”

частину другу викласти в такій редакції:

“Звільнення осіб з-під варти в разі скасування або зміни цього запобіжного заходу провадить начальник установи попереднього ув'язнення на підставі ухвали слідчого судді, ухвали або вироку суду.”

у частині третій слова “постанова, вирок або ухвала” замінити словами “ухвала або вирок”;

8. у частині третій статті 21:

в абзаці четвертому слова “слідчого, особи, яка проводить дізнання, прокурора та суду (судді)” замінити словами “слідчого, прокурора, слідчого судді та суду”;

абзац п’ятий викласти в такій редакції:

“повідомити особам під час взяття їх під варту про підстави та мотиви взяття під варту, роз'яснити право на оскарження в суді підстав та мотивів взяття під варту, надати в друкованому вигляді роз'яснення положень статей 28, 29, 55, 56, 59, 62 та 63 Конституції України, статті 9 цього Закону та інших прав осіб, взятих під варту, які встановлені законом, а також забезпечити можливість реалізації інших прав осіб, взятих під варту, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, забезпечити наявність у достатній кількості текстів Конституції України, Кримінального, Кримінального процесуального, Кримінально-виконавчого, Цивільного, Цивільного процесуального кодексів України, законів України "Про попереднє ув'язнення", "Про прокуратуру", "Про міліцію", "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями правоохоронних органів, суду", інших нормативно-правових актів, що визначають статус та повноваження правоохоронних органів, права та обов'язки осіб, взятих під варту, порядок тримання під вартою, порядок відшкодування збитків, завданих неправомірними діями або бездіяльністю працівників правоохоронних органів та місць попереднього ув'язнення, а також забезпечити можливість користування особами, взятими під варту, текстами зазначених нормативно-правових актів та науково-методичною літературою з цих питань.”;

3.22. У Законі України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму” (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, N 1, ст. 2):

1. у статтях 1, 12 слово “Кримінально-процесуальний” замінити словами “Кримінальний процесуальний” у відповідних відмінках;

2. пункт 18 частини другої статті 18 викласти в такій редакції:

“18) повідомляє суб'єкта первинного фінансового моніторингу після надходження відповідної інформації від правоохоронних органів, уповноважених приймати рішення відповідно до кримінального процесуального законодавства, про факт початку досудового розслідування (або про факт закриття кримінального провадження в ході досудового розслідування) за повідомленнями такого суб'єкта, що надійшло до Спеціально уповноваженого органу відповідно до вимог статей 15, 16 цього Закону, а також надає йому інформацію про прийняті судами рішення за такими кримінальними провадженнями з одночасним повідомленням відповідного суб'єкта державного фінансового моніторингу. Порядок такого повідомлення та інформування суб'єкта первинного фінансового моніторингу і суб'єкта державного фінансового моніторингу встановлюється Спеціально уповноваженим органом;”

3. у частині шостій статті 22 слова “розслідування кримінальних справ” замінити словами “кримінального провадження”;