4. Виконання вправ на формування адекватних уявлень про педагогічну професію

За змістом цей етап тісно пов'язаний із попереднім. Однак предме­том обговорення тут є не результати виконання окремих завдань без­посередньо на занятті, а підсумки самостійної роботи студентів з підго­товки до занять (написання «Професійного кодексу вчителя», творів — роздумів про досвід роботи вчителів — майстрів педагогічної праці).

Уточнення власної педагогічної позиції доцільно провести за такою схемою:

а) професійна біографія (описати причини, що сприяли вибору пе­ дагогічної професії, основні події, які вказують на те, що вибір зроблено не випадково);

б) філософія педагогічної діяльності (виклад власних поглядів на професію вчителя і свою майбутню професійну діяльність);

в) проблеми і перспективи освіти (назвати головні проблеми, а також висловити свої погляди на майбутнє нашої школи; вирізнити ту проблему, яку студент вважає головною, спробувати визначити при­ чини виникнення, запропонувати способи розв'язання).

5. Моделювання педагогічної ситуації

Студентові пропонують виступити перед аудиторією з повідомлен­ням на тему «Я і моя професія» (основою для виступу є завдання, вико­нане на попередньому етапі).

За змістом і характером проведення виступ є зручною моделлю для відпрацювання вміння вирізняти й аналізувати структуру педагогіч­ної діяльності.

- 1. Мета діяльності, тобто той очікуваний результат, заради якого сту­дент виступив. У ході обговорення студент виокремлює ті потенційно можливі цілі, які можуть визначати характер виступу: а) виконати вимогу (завдання) викладача; б) розкритися перед товаришами з но­вого боку; в) дістати добру оцінку; г) усвідомити сутність педагогіч­ної професії і свою готовність до оволодіння нею; д) спробувати свої сили у новій, нестандартній ситуації; е) зарекомендувати себе перед викладачем активним студентом тощо.

2. Студент має можливість переконатися, що, крім власних безпосе­редніх дій, його виступ передбачає ще один важливий момент: керуван­ня діяльністю аудиторії. Він мусить контролювати залучення слухачів до спільної роботи (слухають, співпереживають, підтримують чи бай­дужі, не звертають на нього уваги, не підтримують).

196

3. Аналізується специфіка об'єкт-суб'єктних стосунків у педагогічній діяльності слухач водночас є об'єктом і суб'єктом впливу Розгляда­ ються особливості суб'єкт-суб'єктних взаємин повага до слухачів, ураху­ вання їхніх думок як значущих, створення умов для залучення до діалогу (персоніфіковані звернення та висловлювання і невербальні «сигнали» про прийняття їх як повноправних партнерів)

4. Засоби, якими користувався студент для реалізації мети Важливо довести, що у виступі студент реалізує не лише вербальні, а й невербальні засоби (інтонацію, міміку, пантоміміку, авторитет, привабливість тощо) Слід також показати, що в ході виконання дії усвідомлена мета може не збігатися з досягнутою саме через неадекватність добору засобів

5. Результат, досягнутий у ході виступу його відповідність чи невід­ повідність меті, поставленій спочатку, побічний (непередбачений) ефект

Слід звернути увагу студентів на технологію педагогічної діяльності, важливими характеристиками якої є а) вміння вибрати головне, ло­гічність тексту, б) здатність вступити у контакт з аудиторією, привер­нути до себе увагу, зберегти інтерес слухачів упродовж усього висту­пу, в) невимушеність поведінки, мови, інтонації

Після виступу студент проводить рефлексивний аналіз як відбува­лася взаємодія з аудиторією, які виникали утруднення, чи зберігав він контроль над ситуацією протягом усього виступу Після цього вислухо­вує думку аудитори, висловлену з позиції «добрих очей» (фіксування досягнень і коректні пропозиції щодо удосконалення), розповідає, що він хотів би змінити у виступі Якщо є така можливість, бажано ще раз повторити деякі його фрагменти