- •Лекція № 1. Основні напрями розвитку біотехнології
- •Біоенергетика
- •Біотехнологія обробки стоків і контроль забруднення води важкими металами
- •Сільськогосподарська біотехнологія
- •Біогеотехнологія
- •Біоелектроніка
- •Біотехнологія в медицині
- •Біотехнології в харчовій промисловості
- •Біотехнологія молочних продуктів
- •Виробництво спиртів і поліолів
- •Виробництво вторинних метаболітів
- •Біотрансформація
- •Виробництво ферментів
- •Виробництво амінокислот, органічних кислот, вітамінів
- •Біоконверсія лігноцелюлозних об'єктів
- •Використання грибів у біотехнології
- •Найпростіші в біотехнології
- •Водорості
- •Рослини в біотехнології
- •Стадії біотехнологічного виробництва
- •Технологія виготовлення поживного середовища для біосинтезу
- •Підтримка чистоти культури
- •Ферментація, будова ферментера
- •Загальні принципи розділення речовин
- •Одержання готових товарних форм препаратів
- •Субстрати для культивування мікроорганізмів з метою одержання білка
- •Лекція № 6. Технологія одержання мікробних ліпідів
- •Мікроорганізми – продуценти ліпідів
- •Лекція № 7. Технологія одержання ферментних препаратів
- •Глибинний метод виробництва ферментів
- •Виробництво ферментів при поверхневому культивуванні продуцентів
- •Іммобілізація ферментів
- •Класифікація носіїв для ферментів
- •Методи іммобілізації ферментів
- •Застосування іммобілізованих ферментів
- •Іммобілізація клітин
- •Ентомопатогенні препарати грибів
- •Вірусні ентомопатогенні препарати
- •Бактеріальні добрива на основі бульбочкових бактерій
- •Виробництво азотобактерину
- •Бактеріальне добриво фосфобактерин
- •Антибіотики для сільського господарства
- •Лекція № 9. Культура клітин рослин
- •Сфери застосування культур рослинних клітин
- •Культури клітин вищих рослин. Історія методу
- •Морфофізіологічні характеристика каллусних тканин
- •Фактори, що впливають на морфогенез in vitro
- •Генетичні механізми, що обумовлюють диференціювання клітин у культурі
- •Суспензійні культури
- •Методики культивування одиночних рослинних клітин
- •Необхідність іммобілізації рослинних клітин, методи
- •Фізіологічні основи переваги іммобілізованих рослинних клітин перед традиційними способами культивування
- •1. Клітини, іммобілізовані в або на інертному субстраті, утворюють біомасу набагато повільніше, ніж зростаючі в рідких суспензійних культурах.
- •2. Крім повільного росту іммобілізація клітин дозволяє їм рости в тісному фізичному контакті одине з одним, що сприятливо позначається на хімічних контактах.
- •Системи культивування іммобілізованих клітин
- •Застосування ізольованих протопластів
- •Способи отримання і культивування протопластів
- •Способи культивування протопластів
- •Злиття протопластів (парасексуальная гібридизація)
- •Види соматичних гібридів
- •Конструювання клітин
- •Клітинна селекція. Методи клітинної селекції
- •Генетичні основи застосування культури клітин в селекційних цілях
- •Типи клітинних культур, які використовуються в селекції
- •Переваги клітинної селекції перед традиційними селекційними методами
- •Мікроклональне розмноження і оздоровлення рослин
- •Фактори, впливають на процес клонального мікророзмноження
- •Етапи мікроклонального розмноження рослин
- •Методи клонального мікророзмноження
- •Оздоровлення посадкового матеріалу від вірусів методами хіміотерапії і термотерапії
- •Створення штучних асоціацій клітин вищих рослин
- •Підвищення продуктивності сільськогосподарських рослин
- •Ендосимбіотичні асоціації
- •Екзосимбіотичні асоціації з водоростями, грибами, азотфіксаторами
- •Методи збереження генофонду. Методика кріоконсервації, способи уповільнення росту
- •Безклітинні системи в біотехнології. Мембрани хлоропластів
- •Одержання фотогальванічних елементів з використанням бактеріальних мембран
- •Безклітинні білоксинтезуючі системи (ббсс)
- •Лекція № 10. Біотехнологія одержання культури тваринних клітин і тканин
- •Культивування клітин. Історія методу
- •Введення клітин у культуру, їхнє походження
- •Характеристика клітин, що культивуються in vitro
- •Поживні середовища й умови культивування
- •Системи культивування клітин
- •Використання культури клітин людини
- •Культивування клітин і тканин безхребетних
- •Культивування органів
- •Гібридизація тваринних клітин. Історія методу
- •Методи створення експериментальних химер
- •1. Агрегаційний – був запропонований практично одночасно й незалежно один від одного Тарковським у Варшаві та Мінц у Філадельфії (1961-1962 р.).
- •2. Ін’єкційний – був розроблений р. Гарднером у 1968 р.
- •Механізм злиття клітин
- •Моноклональні антитіла. Функціональна структура антитіл
- •Одержання моноклональних антитіл
- •Методи аналізу: імуноферментний (іфа), імунолюмінесцентний, імунорадіологічний
- •Радіоактивні мітки
- •Застосування моноклональних антитіл
- •Клонування тваринних клітин. Історія клонування
- •Методи трансплантації ядер
- •Клонування ссавців. Історія клонування
- •Регулювання відтворення сільськогосподарських тварин
- •Суперовуляція
- •Аеробне очищення стічних вод
- •Анаеробні системи очищення
- •Показники забруднення стічних вод
- •Перелік питань які виносяться на підсумковий контроль
- •Література
Лекція № 9. Культура клітин рослин
1. Сфери застосування культур рослинних клітин.
2. Культури клітин вищих рослин. Історія методу.
3. Морфофізіологічна характеристика каллусних тканин.
4. Фактори, що впливають на морфогенез in vitro.
5. Генетичні механізми, що здійснюють диференціювання клітин у культурі.
6. Суспензійні культури.
7. Методики культивування одиночних рослинних клітин.
8. Необхідність іммобілізації рослинних клітин.
9. Фізіологічні основи переваги іммобілізованих рослинних клітин перед традиційними способами культивування.
10. Системи культивування іммобілізованих клітин.
11. Застосування ізольованих протопластів.
12. Способи одержання й культивування протопластів.
13. Способи культивування протопластів.
14. Злиття протопластів (парасексуальна гібридизація).
15. Види соматичних гібридів.
16. Клітинна селекція. Методи клітинної селекції.
17. Генетичні основи застосування культури клітин рослин у селекційних цілях.
18. Типи клітинних культур, які використовуються у селекції.
19. Переваги клітинної селекції перед традиційними селекційними методами.
20. Мікроклональне розмноження й оздоровлення рослин.
21. Фактори, які впливають на процес клонального мікророзмноження.
22. Етапи мікроклонального розмноження рослин.
23. Методи клонального мікророзмноження.
24. Оздоровлення посадкового матеріалу від вірусів методами хіміотерапії й термотерапії.
25. Створення клітинних асоціацій.
26. Методи збереження генофонду. Методика кріоконсервації, способи уповільнення росту.
27. Безклітинні системи в біотехнології. Мембрани хлоропластів.
28. Одержання фотогальванічних елементів з використанням бактеріальних мембран.
29. Безклітинні білоксинтезуючі системи (ББСС).
Сфери застосування культур рослинних клітин
Культури клітин вищих рослин мають дві сфери застосування:
1. Вивчення біології клітини, яка існує поза організмом, зумовлює провідну роль клітинних культур у фундаментальних дослідженнях з генетики і фізіології, молекулярної біології і цитології рослин. Популяціям рослинних клітин притаманні специфічні особливості: генетичні, епігенетичні (залежні від диференційованої активності генів) і фізіологічні. При тривалому культивуванні гетерогенної за цими ознаками популяції відбувається розмноження клітин, фенотип і генотип яких відповідають даним умовам вирощування, отже, популяція еволюціонує. Усе це дозволяє вважати, що культури клітин є новою експериментально створеною біологічною системою, особливості якої поки мало вивчені. Культури клітин і тканин можуть служити адекватною моделлю при вивченні метаболізму і його регуляції в клітинах і тканинах цілої рослини.
2. Культивовані клітини вищих рослин можуть розглядатися як типові мікрооб'єкти, досить прості в культурі, що дозволяє застосовувати до них не тільки апаратуру і технологію, але й логіку експериментів, прийнятих в мікробіології. Разом з тим, культивовані клітини здатні перейти до програми розвитку, при якій з культивованої соматичної клітини виникає ціла рослина, здатна до росту і розмноження.
Можна назвати кілька напрямів створення нових технологій на основі культивованих тканин і клітин рослин:
1. Отримання біологічно активних речовин рослинного походження: традиційних продуктів вторинного метаболізму (токсинів, гербіцидів, регуляторів росту, алкалоїдів, стероїдів, терпеноїдів, що мають медичне застосування); синтез нових незвичайних сполук, що можливо завдяки вихідній неоднорідності клітинної популяції, генетичної мінливості культивованих клітин і селективного відбору клітинних ліній із стійкими модифікаціями, а в деяких випадках і спрямованому мутагенезу; культивовані в суспензії клітини можуть застосуються як мультиферментні системи, здатні до широкого спектру біотрансформацій хімічних речовин (реакції окислення, відновлення, гідроксилування, метилювання, деметилювання, глікозилування, ізомеризації). У результаті біотрансформації отримують унікальні біологічно активні продукти на основі синтетичних сполук або речовин проміжного обміну рослин інших видів.
2. Прискорене клональне мікророзмноження рослин, що дозволяє з одного екпланта отримувати від 10000 до 1000000 рослин на рік, причому всі вони будуть генетично ідентичні.
3. Отримання безвірусних рослин.
4. Ембріокультура і запліднення in vitro часто застосовуються для подолання постгамної несумісності або щуплості зародка, для отримання рослин після віддаленої гібридизації. При цьому запліднена яйцеклітина вирізається із зав'язі з невеликою частиною тканини перикарпа і поміщається на поживне середовище. У таких культурах можна також спостерігати стадії розвитку зародка.
5. Антерні культури – культури пиляків і пилку використовуються для отримання гаплоїдів і дигаплоїдів.
6. Клітинний мутагенез і селекція. Тканинні культури можуть виробляти регенеранти, які за фенотипом і генотипом відрізняються від вихідного матеріалу в результаті сомаклонального варіювання. При цьому в деяких випадках можна обійтися без мутагенної обробки.
7. Кріоконсервація та інші методи збереження генофонду.
8. Іммобілізація рослинних клітин.
9. Соматична гібридизація на основі злиття рослинних протопластів.
10.Конструювання клітин шляхом введення різних клітинних оганелл.
11.Генетична трансформація на хромосомному і генному рівнях.
12. Вивчення системи «господар – паразит» з використанням вірусів, бактерій, грибів і комах.