5.2. Оперативний аналіз виробництва продукції та її якості

Концепція маркетингу стверджує, що підприємство може досягти своєї мети тільки за умови більш ефективного, порівняно з конкурентами, задоволення сьогоднішніх і потенційних вимог споживачів. В умовах обмежених виробничих можливостей і необмеженого попиту на перше місце виступає показник обсягу виробництва продукції. Однак при насиченні ринку даним видом продукції і посиленні конкурентної боротьби попит (можливий обсяг реалізації) є вихідним параметром планування обсягу виробництва продукції. Тому показники обсягу виробництва і реалізації продукції потрібно вивчати у взаємозв’язку.

Оперативний аналіз виробництва має створити можливості для регулювання процесу виробництва з метою підвищення його ефективності, продуктивності, покращення якості продукції шляхом розробки адаптивних інформаційних систем на базі набору оптимізаційних моделей і кількісних методів, здатних швидко виявити і запропонувати варіант ліквідації будь-якого незапланованого відхилення на будь-якому етапі виробничо-збутового циклу.

При дослідженні даної проблеми використовуються такі узагальнюючі показники, як обсяг виробленої продукції та її якість. В них синтезуються ефективність і якість використання, забезпеченість ресурсного потенціалу, технології і організації виробництва. Тому головне завдання аналізу - постійна оцінка ходу виконання плану виробництва продукції щодо асортименту і якості (здатності задовольнити вимоги користувачів).

Вищезазначені показники в процесі оперативного аналізу вивчаються щозмінно, щоденно та щомісячно.

Щоденний (щозмінний) аналіз проводиться з метою контролю за роботою зміни, за використанням виробничих потужностей, окремих технологічних ліній, за використанням всього обладнання переробного підприємства. Суб’єктами такого аналізу є майстер або обліковець зміни. Він забезпечує керівників виробництва інформацією для прийняття термінових рішень щодо оперативного усунення несправностей обладнання, збоїв у постачанні сировини для переробки, зміни асортименту виробництва при надходженні сировини нижчої якості, з’ясування та усунення інших причин невиконання змінних завдань.

В процесі щоденного (щозмінного) аналізу показники обсягу виробництва продукції за видами і розфасовкою порівнюються з плановими, і з аналогічними даними за попередній день. Джерелами інформації при цьому є змінні завдання, журнал майстра зміни, щоденник виробітку.

Такий аналіз дає можливість постійно контролювати хід виконання змінних завдань з виробництва продукції, своєчасно виявляти причини відхилень від регламентованого планами рівня і розробляти шляхи їх усунення у наступній зміні (табл. 5.4).

Ринкова економіка вимагає від підприємства постійного пристосування своєї продукції до звичок покупців, які постійно змінюються. Стійка позиція на ринку товарів визначається рівнем конкурентоспроможності, який характеризується двома основними показниками - рівнем ціни і рівнем якості продукції. В жорстких умовах конкурентної боротьби більш важливого значення набуває якість продукції.

Якість - це сукупність властивостей продукції, які зумовлюють її здатність задовольнити потреби відповідно до призначення. Процеси її формування мають бути керованими. Система управління якістю має бути спрямована на підвищення конкурентоздатності продукції; створення можливостей вільного руху товарів всередині ринку, забезпечення динамічного розвитку культури якості.

Науково-обґрунтоване управління якістю продукції неможливе без широкого використання стандартів, особливо в тих галузях виробництва, які можуть нанести шкоду споживачу. Вони передбачають організацію управління якістю на принципах системного підходу, регламентування вимог до всіх стадій життєвого циклу продукції; здійснення управління якістю продукції за всіма основними функціями. Найбільш дієвим інструментом управління якістю продукції, розробки і прийняття управлінських рішень на всіх стадіях її формування є оперативний економічний аналіз.

Оперативний аналіз якості необхідно організовувати так, щоб він забезпечив можливість повсюдного виявлення її відхилення від регламентованого стандартами рівня (табл. 5.5). За даними такого аналізу можна щоденно розраховувати втрати, які несе підприємство внаслідок використання сировини невідповідних якісних параметрів.

Таблиця 5.4

Щоденний аналіз виробництва продукції за асортиментом

Назва продукції, дата	Змінне завдання	Зміна 1			Зміна 2			Всього
		працювало чол.	Вироблено продукції		працювало чол.	Вироблено продукції		за день	з початку наростаючим підсумком
			за день	з початку сезону наростаючим підсумком		за день	з початку сезону наростаючим підсумком
(Назва продукції)
(дата)
(дата) і т. д. за кожен день
Разом за місяць
За відповідний місяць минулого року
і т. д. за іншими видами продукції

Таблиця 5.5

Аналіз впливу якості олієнасіння на обсяг випуску продукції

Показники	Стандарт	Фактично	Відхилення	Втрати продукції від низької якості сировини
Перероблено насіння, кг
Олійність насіння, %
Засміченість насіння, %
Вологість насіння, %
Вихід олії у % до маси насіння
Вихід олії

Найбільш ефективною вважається така організація, яка попереджає виробництво нестандартної продукції.

Продукція має модифікуватися таким чином, щоб відповідати змінним запитам клієнтів і мати переваги над продукцією, що конкурує з нею за вирішальними з точки зору конкуренції факторами. Модифікація продукції може охоплювати різноманітні її властивості для посилення конкурентної позиції (фізичні та функціональні якості або етичні властивості - упаковка, дизайн).

Отже, оперативний аналіз якості продукції, який проводиться в ході виробничого процесу, стає невід’ємною його складовою частиною і спрямований не стільки на виявлення браку в продукції, скільки на перевірку якості продукції в процесі її виробництва, тобто на попередження браку. Такий підхід потребує перевірки якості сировини і дотримання параметрів якості, регламентованих оптимальною технологією. Посилення контролю якості в значній мірі пов’язане із орієнтацією виробництва на конкретного споживача (дитяче, лікувальне харчування тощо).

В умовах розвитку міжнародної кооперації в якості бази для порівняння фактичних параметрів якості слід використовувати міжнародні стандарти. Це дасть можливість постійно контролювати відповідність продукції встановленим вимогам, адже невідповідність приводить до негативних наслідків - штрафи, позбавлення ліцензії, а в деяких випадках до заборони виробничої діяльності та втрати ринкової ніші.

Однак впровадженню дієвої системи оперативного економічного аналізу на переробних підприємствах перешкоджає не завжди задовільна достовірність інформації, викликана великою трудомісткістю лабораторних аналізів та безсистемністю контролю показників якості. В даний час при визначенні якості сировини користуються органолептичними і лабораторними методами. З допомогою органолептичних методів визначають колір, запах, смак; лабораторним шляхом вимірюють цукристість, олійність, жирність, кислотне число, вологість, домішки тощо.

Дотепер не розроблено методику оцінки якості. Вона визначається на основі технічного аналізу середньої проби партії (наприклад, для олійних культур як середньодобовий показник вмісту олії в насінні при фактичній вологості і засміченості у момент надходження їх у виробництво). Контроль показників якості проводиться несистемно, не за всіма партіями. Така організація обліку якості сировини не дає можливості диференційовано підходити до визначення напряму її використання. Сировина вищої якості має використовуватися на виробництво екологічно чистих продуктів харчування, нижчої - на технічні та інші цілі.

Усуненню цього недоліку сприятиме впровадження сортового обліку сировини, що дозволить контролювати напрями її використання. Без кількісно-якісних характеристик сировини знецінюється будь-який первинний та поточний облік процесу виробництва.

Використання в обліку матеріальних ресурсів кількісно-якісних показників дозволить поглибити аналіз натурально-речового складу сировини, правильно оцінити основні корисні властивості продукції. З цією метою пропонується на кожну партію технологічної сировини, що надходить від постачальника, виписувати сертифікат, де вказуються кількісні та якісні показники. Загальна кількість прийнятої сировини з урахуванням результатів аналізу якості реєструється в кінці зміни у квитанції.

На кожну партію виготовленої продукції складається свідоцтво якості, в якому вказуються органічні та фізико-хімічні показники, вони є підставою для аналізу якості продукції. В ході аналізу ці показники порівнюють із ГОСТами, ДСТ України.

В процесі подальшого аналізу необхідно досліджувати рівномірність виробництва продукції порівняно з планом. Ритмічність визначає якість роботи (рівень організації виробництва, праці, матеріально-технічного постачання, ефективність використання техніки і планування), якість продукції.

Порушення ритмічності породжує непродуктивні витрати (оплата простоїв, понадурочних годин, підвищення частки браку, невиконання планів реалізації, збільшення штрафів, пені за несвоєчасні поставки тощо), погіршує якість продукції і використання ресурсів, негативно впливає на роботу підприємства.

Оперативний аналіз ритмічності проводиться шляхом співставлення фактичного виробництва продукції за день, декаду або місяць із плановими показниками за аналогічний період; як в цілому для підприємства, так і для кожного структурного підрозділу (цеху, дільниці, зміни, бригади, робочого місця). При цьому джерелами інформації є план-графік випуску продукції, дані про щоденне виробництво продукції. Щодекадний аналіз ритмічності проводиться на основі показників, представлених в таблиці 5.6.

Таблиця 5.6

Аналіз ритмічності протягом декади

Дата	Добове завдання	Фактично виконано за добу	% виконання завдання	Відхилення від завдання				Квадрат суми відхилень
				грн.		%
				+	–	+	–
Разом за декаду

За результатами такого аналізу розробляється система заходів, спрямована на ліквідацію аритмічності та збільшення виробництва продукції. Для оцінки виконання плану щодо ритмічності використовуються такі прямі показники:

- коефіцієнт ритмічності (характеризує відсоток планового обсягу продукції випущеної без порушення щоденного плану графіка);

- коефіцієнт варіації (показує декадне відхилення випуску продукції від графіка);

- коефіцієнт аритмічності (демонструє щоденні, щотижневі та щодекадні відхилення від плану у випуску продукції).

В процесі подальшого аналізу потрібно дослідити причини аритмічності виробництва продукції. Вони можуть бути як об’єктивні, так і суб’єктивні.

Виявивши конкретні причини аритмічності виробництва продукції, розробляють систему заходів з їх усунення.

Наступним важливим етапом оперативного аналізу є оцінка виконання плану товарного асортименту як важливого завдання маркетингу, орієнтованого на споживача. Асортиментна політика підприємства, з одного боку, відображає попит на кожен вид продукції, що виробляється, а з другого - використання ресурсного потенціалу, що наявний на підприємстві.

Головними напрямами оперативного аналізу асортименту є: коригування (уточнення) плану товарного асортименту шляхом вивчення нинішніх та потенційних вимог покупців до продукції; оцінка рівня конкурентоспроможності кожного виду продукції; неперервне вивчення життєвого циклу продукції і розробка системи заходів, спрямованих на оновлення асортименту; оцінка ефективності та долі ризику від змін в асортименті продукції; оцінка виконання плану щодо асортименту.

Формування ефективної асортиментної політики вимагає постійного вивчення життєвого циклу кожного продукту й вироблення своєчасних рішень щодо зняття продукції з виробництва та впровадження нової продукції. З цією метою необхідно проводити щомісячний аналіз виконання плану з асортименту (табл. 5.7).

Таблиця 5.7

Аналіз виконання плану з асортименту продукції

Вид продукції	Розфасовка	Виробництво продукції				% до плану		Обсяг продукції
		за планом		фактично		в натурі	в планових цінах
		в натурі	в планових цінах	в натурі	в планових цінах
Разом
% виконання плану з асортименту

Аналіз виконання асортиментної програми проводиться в кінці місяця. Його здійснює економічна служба підприємства.

Невиконання плану з асортименту може призвести до порушення виконання договорів на збут продукції, послаблення позицій підприємства на ринку, погіршення його фінансового стану.