2.3. Оперативний аналіз виробництва продукції в рослинництві

Для досягнення прогнозованої долі ринку кожного виду продукції необхідно здійснювати неперервний контроль за формуванням урожаю.

У зв’язку з тим, що кожна культура має свій період вегетації, який поділяється на фази розвитку, пов’язані із утворенням окремих органів або частин рослин, які мають тісні зв’язки і взаємну залежність між собою, переходять одна в одну і визначають майбутній урожай, оперативний аналіз виробництва продукції потрібно організувати за фазами розвитку. Так, в процесі оперативного аналізу виробництва зернових злаків прийнято виділяти такі етапи:

- аналіз сходів;

- аналіз кущення;

- аналіз виходу у трубку;

- аналіз колосіння;

- аналіз цвітіння;

- аналіз молочної стиглості;

- аналіз воскової стиглості;

- аналіз повної стиглості.

В процесі такого оперативного аналізу використовуються показники урожайності на корені. Види на урожай ще не дають реальної оцінки урожаю, це лише показник стану посівів.

В кожній фазі вегетації рослин після огляду посівної площі під тією або іншою культурою спеціалісти повинні складати акт обстеження стану врожаю, в якому дається заключення про стан видового урожаю. Джерелом інформації для заповнення даного документа є візуальна оцінка, при якій враховується: в зимовий період відсоток вимерзання і зрідження посівів, пізніше - густота сходів, ступінь розвитку рослин, ступінь кущення, густота стеблиння і стан колосу, ступінь засміченості посівів і т. п. За допомогою видів на урожай можна визначати урожай після певних стадій розвитку сільськогосподарських рослин, абстрагуючись від того, що подальші фази їх розвитку вплинуть на нього. На ранніх стадіях вегетації в акті вказуються дані, що характеризують тільки якісний стан посівів на окремих ділянках і виводяться середньозважені оцінки всього посіву окремих культур або груп однорідних культур. На більш пізніх стадіях для оцінки видів на урожай в акті використовуються якісні характеристики з врахуванням об’єктивних ознак (кількості колосків на 1 м², зерен в колосі, стебел на 1 м² для зернових; густота стану рослин на 1 га і середня маса бульб на кущі для картоплі і т. д.).

Дані акта обстеження стану урожаю служать джерелом інформації для оперативного аналізу видового урожаю. Перед початком збирання продукції необхідно в кожному структурному підрозділі здійснювати оперативний аналіз урожаю на корені. В зв’язку з тим, що в процесі збирання урожаю можливі втрати, оперативний аналіз на даному етапі є об’єктивною необхідністю.

Тільки дані аналізу урожаю на корені дозволяють оцінити виконання плану з валових зборів без вирахування втрат. Джерелами інформації про урожай на корені служать оцінки, одержані суб’єктивними (візуально, шляхом детального огляду полів перед збиранням) і об’єктивними методами (інструментально, шляхом вибіркового взяття проб в момент зрілості перед збиранням), а також методом балансових розрахунків (шляхом розрахунків на основі суцільних даних про фактичний збір і вибіркових даних про втрати). Для оперативного аналізу урожаю на корені слід користуватися даними таблиці 2.6, яка за вказаною формою складається агрономом і керівником госпрозрахункового підрозділу.

Таблиця 2.6

Аналіз урожаю озимої пшениці на корені

Номер поля	Площа збирання, га	Кількість проб, метрівок	Інтервал для проб	Урожайність, ц/га		Валовий збір, ц		Відхилення
				план	факт	план	факт
1
2
…
Разом для культури

Дані про урожай на корені для кожного структурного підрозділу узагальнюються при складанні хлібофуражного балансу, який, в свою чергу, є джерелом інформації для внесення коректив в оперативні плани розстановки техніки і трудових ресурсів, для виявлення додаткових ресурсів, підвищення урожайності і забезпечення виконання планових завдань з всіх напрямів використання зерна.

Після збирання сільськогосподарських культур визначається фактичний урожай. Він є результатом економічно завершеного процесу виробництва і характеризує кількість фактично зібраної і оприбуткованої продукції кожного виду сільськогосподарських культур в бункерній масі. Від урожаю на корені він відрізняється на величину втрат.

Важливою передумовою здійснення оперативного аналізу на даному етапі є підвищення достовірності первинного обліку на всіх вихідних пунктах, через які проходить продукція, зокрема: на полі, в дорозі, на току або складі. Первинний облік має дати можливість проконтролювати стан продукції на кожному із пунктів. Продукцію зважують на вагах тільки на току господарства. На полі її маса не встановлюється. В реєстрі проставляється бункерна маса, яка є умовною, тому що її визначають, виходячи із кількості бункерів і середньої маси одного бункера. Документи обліку урожаю до надходження продукції на зважування носять формальний характер, оскільки не вміщують необхідної для обліку і аналізу інформації - точної маси продукції. Однак відмова від документального оформлення продукції на перших двох стадіях призводить до великих втрат. Ліквідувати цей недолік можна шляхом кращої організації підготовчих робіт, зокрема, перевірити стан транспортних засобів на здатність забезпечити транспортування продукції без втрат, проінструктувати відповідальних осіб, які будуть складати первинні документи, про порядок їх оформлення і терміни подання документів до бухгалтерії підприємства, пронумерувати всі первинні документи, перевірити стан вагового господарства тощо. З метою попередження втрат продукції на кожній із цих стадій необхідно щоденно всі первинні документи з її обліку групувати в накопичувальних відомостях. Головною особою, яка виконує цю операцію, є зав. током або зав складом. В її обов’язки входить за документами, які характеризують наявність продукції в дорозі, скласти зведену відомість перевезення зерна від комбайнів водіями, в якій щоденно відповідно до реєстрів нагромаджуються дані про кількість перевезеного зерна (маса нетто) для кожної марки і номеру машини, прізвище, ім’я та по-батькові водія і підбиваються підсумки даного показника за день, тиждень і всього від початку збирання за кожним водієм і для колективу в цілому. Вона подається зав. гаражем для вивчення ходу виконання маршрутів перевезення зерна і розробки заходів з їх вдосконалення.

Для групування продукції за ділянками і структурними підрозділами вищезгадані матеріально-відповідальні особи мають складати зведену відомість надходження зерна за культурами (табл. 2.7), яка служить агроному підставою для аналізу виконання плану урожайності на кожному полі сівозміни.

Практична цінність складання таких реєстрів полягає в посиленні контролю за своєчасністю і повнотою оприбуткування продукції на всіх етапах її руху. Одержані в результаті співставлення підсумкових даних відхилення дають можливість виявити, на якому із них найвищі втрати продукції. У ході збирання сільськогосподарських культур доцільно проводити оперативний аналіз виходу продукції, як за її обсягом, так і за зібраною площею за окремими виконавцями госпрозрахункових підрозділів і для підприємства в цілому. З цією метою доцільно в кожній бригаді вести журнал ходу збиральних робіт (табл. 2.8), в якому необхідно щоденно проставляти для кожного виконавця (комбайнера) зібрану площу за зміну і від початку періоду збиральних робіт за планом (виходячи із планів-графіків збирання сільськогосподарських культур) і фактично (за даними облікових листків трактористів-машиністів). Такий порядок ведення журналу дозволить щоденно вивчати ступінь виконання планового завдання кожним комбайнером.

Таблиця 2.7

Зведена відомість надходження зерна за культурами

Госпрозрахунковий підрозділ	Назва культури	Номер ділянки	Дата					Разом за 7 днів (тиждень), кг	Всього від початку збирання, кг
			___		___		і т. д. за інші дні тижня
			№ реєстру	маса нетто, кг	№ реєстру	маса нетто, кг
Бригада 1
Разом на ділянці
Разом для культури
Разом у бригаді
Всього в господарстві

Таблиця 2.8

Журнал контролю ходу збиральних робіт

ПІБ комбайнера Марка і номер комбайна

Планове завдання на період збирання

Фактично за дні збирання і наростаючим підсумком

__________ (дата)

і. т. д. за інші дні збирання

% виконання планового завдання за весь період збиральних робіт

всього

за 1 день

скошено, га

намолочено, ц

зібрано

намолочено

косити, га

намолотити, ц

скосити, га

намолотити, ц

за день

% виконання завдання

з початку збиральних робіт

за день

% виконання завдання

з початку збиральних робіт

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

РАЗОМ

У випадку невиконання виробничого завдання необхідно проаналізувати причини, що вплинули на це. Якщо виявиться, що із запланованими ресурсами не можна виконати планового завдання в оптимальні строки, необхідно перерозподілити їх так, щоб урожай зібрати із найменшими втратами, тобто якщо не в оптимальні, то хоча б у допустимі строки. Шляхом порівняння планових даних про посівні площі і одержання наростаючим підсумком даних про зібрану площу щоденно визначається площа, яку необхідно зібрати до кінця робіт. У зв’язку з тим, що на збирання урожаю з більш продуктивної площі потрібно більше часу і матеріальних ресурсів, необхідно обов’язково вести облік кількості зерна, намолоченого кожним комбайнером.

Одержані в результаті аналітичної обробки цього документа дані є важливим джерелом інформації для виявлення передових структурних підрозділів.

Щоденно підсумкові дані про хід збиральних робіт у кожному механізованому загоні узагальнюються в журналі ходу збиральних робіт в підприємстві. Складання такого журналу дозволяє щоденно оцінювати хід збиральних робіт у господарстві, визначати передові механізовані загони, вивчати і розповсюджувати їх досвід на інші загони, а у випадку необхідності використовувати передовий загін для надання допомоги відстаючому, щоб досягти високих кінцевих результатів на збиральних роботах в підприємстві.

Щомісячні підсумкові дані журналу обліку збиральних робіт є джерелом для складання виробничого звіту з рослинництва, а нагромаджені підсумкові дані за весь період збиральних робіт дають можливість визначити валовий збір продукції, що є реальною основою для розрахунку виплат за неї, а також вихідною базою для встановлення нормативів формування фонду оплати праці. За даними журналу можна визначити тривалість збирального періоду, а також розрахувати втрати на ідентичних площах від затягування строків збиральних робіт.

З метою контролю за надходженням продукції в період збиральних робіт доцільно визначати обсяг продукції, яка фактично надійшла, ступінь виконання плану з валового збору кожної культури, визначати розміри, виявляти фактори, що впливають на відхилення у валовому зборі.

Аналізуючи виконання плану виходу продукції, необхідно забезпечити співставність планового і фактичного валових зборів (тільки з площі однакової якості). В поточній звітності фактичний валовий збір відображається з фактично зібраної площі, плановий - з планової посівної. Тому перед початком аналізу слід встановити відповідність планової і зібраної площі для кожної культури. Якщо підприємство не виконує плану посіву або посіви загинули, план з валового збору можна виконати тільки за умови збільшення порівняно з планом продуктивності зібраної площі.

Факторами, які викликають відхилення у валовому зборі є зміна посівних площ і урожайності. Розмір впливу кожного із них визначається способом різниць. У зв’язку з тим, що урожайність сільськогосподарських культур багато в чому залежить від якісного складу ґрунтів, в процесі аналізу виконання плану з урожайності і валового збору продукції потрібно розрахувати і вивчити відхилення від плану для кожної ділянки.

Оперативно-аналітична робота щодо виходу продукції різних сільськогосподарських культур має враховувати специфічні особливості їх збирання і проходження всіх вихідних пунктів кожним видом продукції.

Так, особливістю проведення аналізу виходу продукції буряківництва є те, що його можна здійснити лише після відправлення продукції на цукрові заводи і надходження приймальної квитанції, тобто після її реалізації. Існуючий порядок первинного обліку не забезпечує поточного контролю за виходом продукції і не дає можливості аналізувати виконання плану валового збору у ході одержання продукції.

Щоб цей процес не був безконтрольним, потрібно вдосконалювати його організацію. Зважити всі буряки, які відправляються на цукрові заводи, неможливо, тому що вони вивозяться із різних полів, а якщо заїжджати на ваги, підприємство понесе великі втрати часу, матеріальних і грошових ресурсів. Частково можна виміряти кількість буряків з допомогою мірної тари. На машинах, які використовуються на вивозі цукрових буряків, роблять мітки, до рівня яких навантажується машина. Першу навантажену машину (відповідної марки) на цукровий завод супроводжує член колективу, який реалізує продукцію або обліковець, він слідкує за правильністю зважування буряків. Визначена маса і буде проставлятися на всі супроводжувальні документи завантаженої на рівень мітки машини. Втрату цукрових буряків при перевезенні можна попередити, якщо закрити машину брезентом або сіткою.

Для посилення контролю за виробництвом продукції пропонується вести журнал контролю ходу збиральних робіт, в якому щоденно для кожної ланки (загону) потрібно враховувати зібрану площу, кількість виробленої продукції в бункерній масі. Ведення такого журналу дає можливість постійно контролювати виконання плану валового збору цукрових буряків, як у відношенні кількості, так і якості (табл. 2.9).

Розраховані відхилення залікової маси від бункерної дозволять аналізувати щоденні втрати від фізичної забрудненості і засміченості буряків і намітити систему заходів їх зменшення. Досягти цього можна добре організувавши очистку цукрових буряків.

Якщо буряки погано очищені, підприємство несе подвійні втрати: по-перше, збільшуються витрати з реалізації, по-друге, вивозиться найродючіший шар ґрунту, для відновлення якого потрібні великі затрати.

З метою посилення контролю за визначенням урожайності необхідно перейти до обліку урожаю за чистою масою, встановивши допустимий відсоток фізичної забрудненості коренів, за перевищення якого заводи будуть застосовувати санкції до постачальників на відшкодування витрат, пов’язаних з додатковою переробкою забрудненої сировини і вивезенням землі з території бурякоприймальних пунктів.

Використання журналу контролю ходу збиральних робіт до­зволить своєчасно розробити систему заходів з ліквідації непро­дуктивних втрат.

Важливим етапом аналізу є своєчасне виявлення причин втрат урожаю. Ефективність такого аналізу значною мірою зале­жить від організації їх обліку та від того, наскільки спеціалісти оволоділи способами, з допомогою яких можна визначити їх розмір. Для цього в кожному підприємстві необхідно розробити довідкову таблицю можливих втрат урожаю та методів їх вимірювання.

Таблиця 2.9

Журнал контролю ходу збиральних робіт у буряколанці

Дата

Площа, га

Бункерний (валовий) збір, ц

Забрудненість, %

Залікова валова маса, ц

Урожайність, ц

Відхилення фактичної урожайності від планової

Відхилення залікової маси від

планова

зібрана

% виконання планового завдання

планова

фактична

бункерна

залікова

за день

наростаючим підсумком

бункерна

залікова

Всього