1.3. Оперативний аналіз трудових ресурсів

Вагомою складовою ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств є трудовий потенціал. Мета оперативного економічного аналізу трудового потенціалу полягає у визначенні забезпечення робочою силою кожного виду діяльності за умови найбільш інтенсивного її використання та пошук резервів росту продуктивності праці.

Для досягнення мети аналіз має вирішити такі завдання:

• обґрунтування потреби в робочій силі відповідної кваліфікації для виконання конкретної роботи;

• визначення рівня забезпеченості потреби в робочій силі як з кількісного, так і якісного боку;

• неперервне вивчення виробітку працюючих;

• аналіз використання робочого часу;

• пошук резервів трудової активності, ефективності та якості праці;

• вироблення виважених рішень з управління трудовим потенціалом.

У зв’язку з тим, що на використання робочої сили впливає сезонність і тісний зв’язок з природно-кліматичними умовами, потреба в робочій силі варіює у досить широкому діапазоні. Це вимагає від оперативного аналізу обґрунтування періоду найбільшого трудового напруження та досить точного прогнозування потреби робочої сили за місяцями в залежності від обсягу і тривалості польових робіт.

Для організації неперервного аналізу трудового потенціалу необхідно чітко обґрунтувати систему показників, яка включає: кількість і якість наявних ресурсів (живої праці); окремі умови виробничого використання робочої сили; процес праці як форму руху робочої сили; ефективність затрат.

У зв’язку з тим, що в сільськогосподарському виробництві через велику різноманіть робіт і короткі терміни виконання неможлива вузька спеціалізація праці, завдання аналізу – забезпечити правильний розподіл ресурсів між видами робіт.

Аналіз забезпечення потреби в трудових ресурсах має бути неперервним. Це дасть можливість здійснювати контроль за своєчасністю виконання робіт, ефективністю використання техніки, у випадку виявлення відхилень вивчити причини незабезпеченості потреби у робочій силі та розробити систему заходів спрямовану на те, щоб виконати роботи якщо не в оптимальні, то хоча б в допустимі строки (табл. 1.7).

Таблиця 1.7

Аналіз забезпеченості потреби в робочій силі у (місяць)

Галузь Вид роботи	Потреба людино-годин		Щоденна потреба і її забезпечення (потреба/факт)
	трактористів-машиністів	інших працівників	Дата		Дата		Дата
			трактористів-машиністів	інших працівників	трактористів-машиністів	інших працівників	трактористів-машиністів	інших працівників
Рослинництво всього
Разом
Тваринництво всього
Разом
Всього

Незабезпеченість підприємства робочою силою можна частково ліквідувати за рахунок внутрішніх резервів (більш повного використання наявної робочої сили, росту продуктивності праці, інтенсифікації виробництва). Це створить передумови для організації оперативного аналізу забезпеченості трудовим потенціалом за видами робіт відповідно до технології, виходячи з цього розробляти і доводити щоденні завдання до кожного працюючого ланки, бригади через цілі і стратегії підприємства в цілому і тих підрозділів, де вони працюють. Однак сумісництво декількох трудових функцій одним працюючим не дає можливості точно визначити ступінь забезпеченості потреби в робочій силі відповідної якості.

Для забезпечення оперативного управління інформацією про використання трудових ресурсів важливе значення має щоденний аналіз явок і неявок на роботу за причинами, а також виконання завдань і робіт (табл. 1.8).

Таблиця 1.8

Участь працівників у виробництві

Показники	Дні місяця				В середньому за (місяць)
	___	___	___	і т. д. за інші дні
Всього працівників
З’явилося на роботу
З’явилося, % до чисельності
Всього неявок
В тому числі
Неявки з поважних причин
з них
чергові відпустки
відпустки на навчання
по вагітності і пологах
хвороби
інші дозволені законом
Втрати робочого часу всього
з них
простої
прогули
неявки з дозволу керівника

Головним джерелом інформації для аналізу участі працюючих у виробництві є робочий зошит бригадира, в якому він щоденно реєструє, скільки чоловік брало участь у виконанні конкретного виду робіт, кількість відпрацьованих годин, а також обсяг виконаних робіт за видами. В кінці робочого дня ці дані порівнюються із списковою чисельністю працюючих, нормою використання часу і з планом робіт. При виявленні відхилень від норм вивчаються їх причини.

Повноту використання робочої сили можна оцінити за кількістю фактично відпрацьованих днів і годин одним працюючим за місяць. Такий аналіз необхідно проводити за кожною категорією працюючих, кожним виробничим підрозділом і в цілому по підприємству (табл. 1.9), за його результатами можна виявити понадпланові цілоденні втрати робочого часу.

Таблиця 1.9

Використання трудових ресурсів в господарстві за (місяць)

Показники	План	Факт	Відхилення, +, –
Середньоспискова чисельність працюючих (Ч)
Середня кількість днів, відпрацьованих одним працюючим за місяць (Д)
Середня кількість годин відпрацьованих одним працюючим за місяць (Г)
Середня тривалість робочого дня, годин (Т)
Загальна кількість відпрацьованих людино-днів (ЧД)
Загальна кількість відпрацьованих людино-годин (ЧДТ)

Ефективність використання трудових ресурсів виражається у зміні продуктивності праці – результативного показника, який характеризує як позитивні сторони роботи, так і всі її недоліки. Для оперативного дослідження ефективності використання праці на проміжних операціях технологічного процесу використовуються додаткові (непрямі) показники продуктивності праці, обсяг виконаних робіт за день або годину, навантаження посівів окремих видів сільськогосподарських культур або навантаження худоби в тваринництві на одного робітника, затрати праці на 1 га посівів або на 1 голову худоби, виробіток на одного робітника на польових роботах, затрати праці на виконання одиниці роботи.

Оперативний аналіз цих показників проводиться шляхом порівняння їх фактичних значень з нормативними. За результатами такого аналізу можна виявити додаткові резерви росту продуктивності праці.

У рослинництві для оперативного управління використовується показник індивідуальної продуктивності праці – рівень виконання норм виробітку за зміну. Для організації неперервного аналізу показника індивідуальної продуктивності праці необхідно до кожного виконавця робіт щоденно доводити конкретні завдання, де вказувати вид, характер, обсяг роботи (норми виробітку) і затрат часу (норми часу), параметри якості роботи, строки її виконання та ретельно документувати затрати часу на виконання кожної операції, обсяг виконаної роботи та її якість.

Оперативний аналіз виконання норм виробітку представлений в таблиці 1.10. При виявленні відхилень потрібно детально вивчити їх причини.

Таблиця 1.10

Аналіз виконання норм виробітку

Дата	Вид роботи	Агротехнічні вимоги до роботи (оціночний коефіцієнт якості)	Виконавці	По плану			Фактично		% виконання норми	Оцінка якості виконаної роботи
				Обсяг роботи, га (т)	Норма виробітку	Затрати людино-годин	Обсяг виконаних робіт	Затрати, людино-годин

У випадку невиконання норми часу внаслідок непродуктивного використання робочої зміни потрібно детально вивчити причини і розробити систему заходів, спрямовану на їх усунення.

Щоденно результати аналізу виконання завдань підсумовуються у зведеній відомості виконання норм виробітку машинно-тракторним парком за видами робіт, марками тракторних агрегатів, трактористів. Такі зведені відомості дозволяють оцінити хід виконання норм для різних марок тракторів, трактористами і в середньому за видами робіт. Проведений таким чином аналіз дозволяє детально вивчити причини порушення трудової дисципліни, спрогнозувати їх вплив на терміни виконання робіт і розробити систему заходів, яка б забезпечила виконання робіт якщо не в оптимальні, то в допустимі агротехнічні строки та дати оцінку норм щодо реальності виконання.

У випадку невідповідності норми потрібно її відкоригувати. При цьому аналітик має детально вивчити зміст роботи, розділивши її на окремі операції, дослідити поведінку всієї системи факторів, що впливають на витрати праці, змоделювати більш досконалий склад операцій та склад машинно-тракторних агрегатів для їх виконання, розробити систему заходів, спрямовану на покращання обслуговування робочого місця, і на основі хронометражу розрахувати час на виконання роботи. Використання аналітично-дослідницького методу буде сприяти науковому обґрунтуванню максимально допустимої кількості праці для виконання конкретної роботи (операції) при умові наявного ресурсного потенціалу.