3. Особливості проведення перевірок характеристик продукції відділом ринкового нагляду у виробників.

Перевірки у виробників проводяться за результатами перевірки у розповсюджувача:

1) Якщо встановлено, що продукція не відповідає встановленим вимогам внаслідок дій або бездіяльності виробника;

2) За зверненням споживачів;

3) У разі одержання за допомогою системи оперативного сповіщення про продукцію яка становить серйозний ризик;

На початковому етапі об’єктами є:

1) Наявність національного знаку відповідності і код органу з оцінки відповідності;

2)Супровідна документація;

3) Декларація про відповідність;

4) Загальний опис продукції, схема конструкції виробу.

На наступних етапах може бути:

1) Обстеження зразків;

2) Перевірка повного складу технічної документації, передбаченої технічним регламентом.

3) Перевірка док-тів щодо систем якості, якщо це передбачено технічним регламентом.

ДРН має право:

1) Звертатися до органів з оцінки відповідності щодо розгляду про призупинення або скасування сертифікатів відповідності;

2) Звертатися за наявності матеріалів, які свідчать про некомпетентність органів з оцінки відповідності до органу, який призначив даний орган з оцінки відповідності щодо тимчасового припинення або скасування рішення про призначення цих органів або до нац..органу з акредитації щодо тимчасового призупинення дії чи визнання недійсним акредитації відповідних органів.

Билет 6

1.За яких умов і в яких формах здійснюється верифікація сертифікатів?Які права митних органів при проведенні верифікації сертифікатів?Які імпортні товари не підлягають обов'язковій сертифікації в Україні?

Верифікація (встановлення достовірності) сертифікатів про походження товарів з України, виданих Торгово-промисловою палатою України, здійснюється виключно Державним митним комітетом (із залученням регіональних і підпорядкованим їм митниць).

Підставами є:

- Запити митних органів зарубіжних країн;

- Рішення голови Держмитслужби.

Верифікація сертифікатів може здійснюватися у формах:

1) Перевірки сертифіката на автентичність (справжність) шляхом:

- Отримання відповідної інформації від ТПП;

- Встановлення на підставі даних ТПП достовірності видачі сертифіката;

- Порівняння даних, внесених у графи сертифіката, з даними ТПП;

- Проведення у разі потреби експертизи бланка сертифіката, відбитку печатки та підпису уповноваженої особи ТПП.

2) Перевірки правильності даних, внесених до сертифіката, в тому числі критерію походження товару, шляхом:

- Встановлення належного застосування правил визначення країни походження, які діють у країні ввезення;

- Експертизи критерію походження, який зазначений у сертифікаті;

- Встановлення достовірності іншої інформації, що міститься у сертифікаті;

- Порівняння товару (або його фотокопії, надісланого митним органом зарубіжної країни, з товаром, ідентичним тому, на який видався сертифікат.

Митні органи мають право:

1) Отримувати від ТПП та підприємств інформацію та копію док-тів, необхідних для перевірки сертифікатів;

2) Перевіряти достовірність док-тів, що подавалися заявником при оформленні сертифіката;

3) Здійснювати порівняння товарів у випадку встановлення достовірності іншої інформації, що міститься в сертифікаті.

Не поширюється на імпортні товари, що ввозяться:

- Як подарунки;

- У режимі імпорту;

- У режимі тимчасового ввезення (вивезення);

- На митні ліцензійні склади;

- Як гуманітарна технічна допомога;

- У режимі імпорту для подальшого реекспорту в порядку, затвердженому Держмитслужбою;

- Для проведення виставок;

- Як інвестиції до статутного фонду СПД або на підставі договорів про спільну інвестиційну діяльність.

2. Охарактеризуйте типи хімічних ризиків за ДСТУ 4161-2003.Охарактеризуйте типи біологічних ризиків ДСТУ 4161-2003.Яка різниця між патогенними та токсичними бактеріями?Алгоритм проведення аналізу небезпечних чинників групою НАССР.

Ризик – сукупність ймовірності виникнення небезпечного чинника та ступеня тяжкості його наслідків.

Типи ризиків	Походження та характеристика ризику
Біологічні ризики
1. 1 Віруси	Знаходяться в харчовому продукті, воді або передаються харчовими продуктами людиною, твариною або в результаті інших контактів, не можуть розмножатися в харчових продуктах, лише переноситися ними
1.2 Паразити	Носієм є організм тварини. Можна вбити за допомогою ефективних технологій заморозки
1.3 Гриби, пліснява та дріжджі	Деякі гриби виробляють мікотоксини
1.4 Бактерії	Кліткові організмі, знаходяться в навколишньому середовищі і можуть переноситися тваринами і людьми. Бактерії, які викликають захворювання, класифікуються як патогенні (викликають інфекційні захворювання) або токсичні (отруєння)
Хімічні ризики
2.1 Хімічні сполуки природного походження	Мікотоксини (наприклад, афлатоксин) з плісняви; Скомбротоксин (гістамін) при розщепленні протеїну; Отруйні гриби; Рослинні токсини (алкалоїд піролізи дин, фітогемагглютинін)
2.2Сільськогосп.хім.сполуки	Пестициди, фунгіциди, добрива, інсектициди, антибіотики та гормони росту; Полі хлоровані біфініли.
2.3 Миючі засоби	Обладнання:важкі метали Упаковка: різні хімічні хімічні сполуки
2.4 Токсичні елементи і сполуки	Свинець, цинк, миш’як, ртуть, ціаніди.
2.5 Харчові добавки	пряма дія при перевищенні концентрації: Консерванти (нітритні та сульфітні сполуки); Підсилювачі смаку (глютамат натрію) Дієтичні добавки (ніацин); Барвники.

Метою аналізування небезпечних чинників є підготовка переліку чинників, які за умов неналежного контролю можуть бути настільки серйозними, що ймовірно здатні зашкодити або призвести до хвороби. Небезпечні чинники, ймовірність виникнення яких є малою, не потребують подальшого розгляду в рамках плану HACCP. При аналізуванні небезпечних чинників важливо розглядати сировину, інгредієнти, допоміжні матеріали, кожен крок виробничого процесу, зберігання та дистрибуцію продукції, а також кінцеве приготування та використання споживачем. При аналізуванні небезпечних чинників потрібно відрізняти питання безпечності від питань якості. Небезпечний чинник визначається як біологічна, хімічна або фізична речовина, яка за умови відсутності контролю за нею може з великою ймовірністю завдати шкоди здоров’ю або викликати хворобу.

Ретельний аналіз небезпечних чинників є основною передумовою для розроблення ефективного плану HACCP. Якщо аналіз небезпечних чинників проводиться неправильно, і небезпечних чинників для подальшого контролю в рамках НАССР не виявлено, то план не буде ефективним незалежно від того, наскільки добре він виконується.

Аналізування небезпечних чинників та визначення відповідних заходів з контролю слугують виконанню трьох завдань: (1) виявлення небезпечних чинників та визначення відповідних заходів з контролю; (2) визначення необхідності внесення змін до технологічного процесу або продукту з метою уможливлення забезпечення його безпечності; (3) створення основ для визначення КТК.

Процес аналізування небезпечних чинників складається з двох частин. Перша – визначення небезпечного чинника – може розглядатися як «мозковий штурм». На цій стадії група HACCP аналізує сировину, інгредієнти, які використовуються для виробництва даного продукту, технологічні процеси та обладнання, що використовується на кожному етапі технологічного процесу, кінцевий продукт та спосіб його зберігання та збуту, а також передбачений спосіб використання продукту та його передбачуваних споживачів. Базуючись на такому дослідженні, група складає перелік потенційних біологічних, хімічних або фізичних небезпечних чинників, які можуть виникнути, посилюватися, або контролюватися на кожному етапі технологічного процесу.

Визначення небезпечних чинників зосереджується на складанні переліку потенційних чинників, які пов‘язані з кожним етапом технологічного процесу в межах безпосереднього контролю підприємством. При виконанні цього завдання корисним буде мати інформацію про будь-які негативні наслідки для здоров‘я, пов’язані з даним продуктом, які мали місце в минулому.

Після того, як перелік потенційних небезпечних чинників складено, проводять другу частину аналізування – оцінювання небезпечного чинника. На другій стадії аналізування небезпечних чинників група HACCP приймає рішення, які з потенційних небезпечних чинників є суттєвими та істотними, і повинні враховуватись у плані HACCP. Протягом цієї стадії кожний потенційний небезпечний чинник оцінюється, виходячи з суворості можливої шкоди для споживача та ймовірності виникнення.

Резюме висновків та рекомендацій групи HACCP, розроблених в процесі аналізування небезпечних чинників, потрібно зберігати як довідковий документ для майбутніх робіт. Дана інформація буде корисною для майбутніх перевірок, оновлення інформації про аналізування небезпечних чинників та для плану HACCP.