Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Міжнародний менеджмент Ден. Маг. 2014.doc
Скачиваний:
8
Добавлен:
03.03.2016
Размер:
514.56 Кб
Скачать

Семінарське заняття № 5

Тема 5. Міжнародні організаційні структури і контроль План заняття

5.1.Міжнародні організаційні структури.

5.2.Контроль як функція менеджменту.

1. Питання для обговорення

  1. Припустимо, що компанія починає свою діяльність з орієнтацією на міжнародні ринки. Чи буде її оргструктура на початковому етапі міжнародної діяльності знаходитись під впливом факторів, які пов’язані з міжнародними операціями? Обґрунтуйте свою відповідь.

  2. Охарактеризуйте відмінності між різними глобальними організаційними структурами: продуктовою, географічною, з орієнтацією на споживача та матричною. Що спільного між цими структурами?

  3. Чи повинні менеджери міжнародних компаній додержуватися інших підходів до формування оргструктури ніж менеджери вітчизняних компаній? Обґрунтуйте свою відповідь.

  4. Які методи контролю найкраще забезпечують контроль над діяльністю міжнародних компаній?

  5. Чому функція контролю є однією з найважливіших функцій управління в міжнародній компанії?

2. Аналіз ситуації «Організаційні зміни в компанії «Unilever»», «roshen» Ситуація для аналізу Організаційні зміни в компанії «Unilever»

«Unilever» - дуже давня компанія, що діє на світовому ринку миючих засобів та харчових продуктів. Десятками років «Unilever»управляла своєю торгівлею миючими засобами з далекої відстані. На кожному національному ринку було створено філію, яка функціонувала значною мірою самостійно, причому кожна філія виконувала весь діапазон операцій по створенню цінностей, включаючи виробництво,маркетинг та науково-дослідницьку діяльність. На середину 1980-х років компанія мала 17 самостійних тив підрозділів у Європі.

У 1990 роки «Unilever» почала перетворювати свою діяльність на ринку миючих засобів із ліберальної форми у жорстко керований бізнес з глобальною стратегією. Така зміна була продиктована усвідомленням керівництва компанії, що традиційний спосіб ведення справ втратив свою ефективність у середовищі, де першочергового значення набули суттєва економія коштів, інновації та швидка реакція на мінливі тенденції ринку.

Це завдання постало ще в 1980-х роках, коли давній суперник компанії «Procter &Gambel» декілька разів випередив «Unilever» у просуванні нових товарів на ринок. У межах «Unilever» на «переконання» 17 європейських підрозділів прийняти нову продукцію могло піти 4-5 років. Крім того, «Unilever» потерпала через високо затратну структуру, причиною якої було дублювання виробничих потужностей у різних країнах, а також нездатність компанії допомогти ся такої самої економії за рахунок масштабів, як це зробила «Procter &Gambel». Значні витрати «Unilever»звели нанівець конкурентні методи ціноутворення.

Щоб змінити ситуацію, «Unilever» створила товарні підрозділи для координації діяльності регіональних підрозділів. Сьогодні 17 європейських компаній без середньо звітують перед «Lever Europe». У такому новому підході закладено ділову угоду: всі 17 компаній відмовляються від самостійності на своїх традиційних ринках в обмін на можливість сприяти розвиткові та впровадженню єдиної всеєвропейської стратегії.

Внаслідок цих змін виробництво сьогодні раціоналізується, причому випуск миючих засобів для європейського ринку зосереджується в кількох найважливіших місцях. Кількість європейських заводів – виробників мила було зменшено від 10 до 2, а деякі нові товари вироблятимуться тільки на одному підприємстві. Розміри та упаковка продукції були уніфіковані заради зменшення закупівельних витрат і зручності єдиної всеєвропейської реклами товару. За оцінками «Unilever», такі заходи допоможуть заощаджувати щорічно 400 млн. дол.. на її операціях у Європі. «Lever Europe» намагається прискорити розробку нової продукції та синхронізувати впровадження нових товарів у всій Європі. Зусилля компанії, як видається, винагороджується: засіб для миття посуду, впроваджений у Німеччині на початку 1990-х років, через рік продавався у по всій Європі – а це було відчутним прогресом.

Проте діяльність компанії й досі обмежена. Провідна марка прального порошку компанії «Procter &Gambel» називається однаково у всій Європі, а «Unilever» продає і 100 років на формування цих марочних назв, компанія вважає безглуздям відмовлятися від них в інтересах європейської стандартизації.

Питання:

  1. Якої стратегії дотримувалася «Unilever» до її реорганізації на початку 1990- років? Яку структуру мала компанія?

  2. Чи узгоджувалися між собою стратегія і структура «Unilever»? Які вигоди давали ця структура? Якими були їх недоліки?

  3. Яку стратегію і структуру прийняла на озброєння «Unilever» у 1990-і роки? Чи доцільно це було в тому середовищі, де зараз провадить конкурентну боротьбу «Unilever»? Які вигоди дає така організація і стратегічні зміна? Якими є витрати?