- •Міністерство фінансів України
- •Основна частина
- •Тема 1. Основи фінансової санації підприємства
- •1. Фінансова криза на підприємстві
- •2. Видом кризи:
- •2. Економічна сутність фінансової санації та необхідність її проведення
- •3. Порядок прийняття рішення про фінансову санацію підприємства
- •4. Організація менеджменту санації підприємства
- •5. Класична модель фінансової санації
- •Тема 2. Санаційний контролінг
- •1. Сутність та основні завдання фінансового контролінгу
- •2. Система раннього попередження та реагування. Прогнозування банкрутства
- •3. Методи контролінгу
- •Тема 3. Оцінювання санаційної спроможності підприємства
- •1. Санаційна спроможність підприємства
- •2. Вивчення санаційної концепції та збір необхідної інформації
- •Тема 4. Складання та узгодження плану фінансової санації підприємства
- •Розробка плану фінансової санації у досудовому порядку
- •2. План санації в рамках провадження справи про банкрутство
- •Тема 5: досудова санація
- •Досудове врегулювання господарських спорів
- •2. Фінансова санація у досудовому порядку
- •Тема 6: санація підприємств у судовому порядку
- •1. Судове врегулювання господарських спорів
- •2. Фінансова санація на ухвалу господарського суду
- •3. Мирова угода
- •Тема 7: фінансування санації підприємств
- •Форми фінансової санації
- •2. Потреба в капіталі
- •3. Забезпечення фінансової рівноваги на підприємстві
- •4. Правила фінансування
- •Тема 8. Внутрішні джерела фінансової санацій підприємства
- •1. Поняття та класифікація внутрішніх джерел фінансової санації
- •2. Збільшення вхідних грошових потоків
- •3. Зменшення вихідних грошових потоків
- •Тема 9. Зовнішні джерелафінансової санації підприємства
- •1. Фінансування санації за рахунок акціонерного (пайового) капіталу
- •1. Збільшення кількості акцій існуючої номінальної вартості.
- •2. Збільшення номінальної вартості корпоративних прав.
- •2. Участь кредиторів у фінансовому оздоровленні боржника.
- •3. Фінансова участь персоналу в санації підприємства.
- •Тема 10. Реструктуризація підприємства
- •1. Сутність та форми реструктуризації підприємства
- •2. Форми та загальні передумови реорганізації
- •3. Реорганізації підприємств спрямована на укрупнення
- •4. Поділ та виділення підприємств
- •5. Передавальний та розподільний баланси
- •Тема 11. Методи державної фінансової підтримки санації підприємств
- •1. Необхідність та зміст державної санаційної підтримки підприємств
- •2. Державні органи з питань санації та банкрутства підприємств
- •3. Форми та методи державної фінансової підтримки підприємств
- •Тема 12: економіко-правові аспекти санації, банкрутства та ліквідації підприємства
- •1. Порядок оголошення підприємства банкрутом.
- •4. Попереднє засідання господарського суду (до 125 дня з подання заяви):
- •2. Ліквідаційні процедури
- •3. Черговість задоволення претензій кредиторів та ліквідаційний баланс.
- •4. Приховане, фіктивне та зумисне банкрутство
- •Література Основна:
- •Додаткова:
- •Голосарій
Тема 6: санація підприємств у судовому порядку
План
Судове врегулювання господарських спорів.
Фінансова санація на ухвалу господарського суду.
Мирова угода.
1. Судове врегулювання господарських спорів
У разі не вирішення проблем у досудовому порядку (претензію залишено без відповіді чи відхилено повністю або частково) заявник вдається до судового врегулювання спору. Господарський суд порушує справи за позовними заявами зацікавлених підприємств та організацій, чиї права й законні інтереси порушено, а також державних та інших органів, що звернулися до арбітражного суду у випадках, передбачених законодавством України.
Арбітр може відмовити прийняти позовну заяву або повернути її якщо не будуть виконані всі вимоги або минув строк позовної давності.
Позовна давність — це встановлений законодавством строк, протягом якого потерпіла сторона для захисту порушеного права може звернутися до суду. Загальний строк позовної давності стосовно захисту прав на відшкодування основного боргу, встановлений чинним законодавством, – 3 роки. Щодо відшкодування неустойки (штрафу, пені), то встановлено скорочений строк давності — 6 місяців. Право на позов виникає з того дня, коли особа дізналася або мала дізнатися про порушення свого права (з наступного дня після дати оплати, яка не відбулася). Згідно зі статтею 83 Цивільного кодексу України позовна давність не поширюється на податкові, бюджетні та деякі інші відносини.
Такого роду справи зі спорів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача.
Позовна заява до суду щодо вирішення господарського спору має містити:
назву господарського суду, до якого надсилається заява;
назви сторін, їхні адреси;
зміст позовних вимог;
зазначення ціни позову;
формулювання обставин, які спричинили позов;
докази, які підтверджують позов;
обгрунтований розрахунок сум, що стягуються чи є предметом спору;
відомості про вжиття заходів доарбітражного врегулювання спорів;
перелік документів та доказів, які додаються до заяви.
Позивач, заявляючи позов, зобов'язаний надіслати відповідачеві копію позовної заяви та доданих до неї документів (якщо цих документів у протилежної сторони немає).
До позовної заяви додаються документи, що підтверджують:
статус суб'єкта підприємницької діяльності;
відомості про вжиття заходів доарбітражного врегулювання спору (копія претензії та квитанція або повідомлення про вручення);
відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів (квитанція або повідомлення про вручення);
сплату державного мита в установленому порядку і розмірі;
документи, що засвідчують повноваження представника позивача в господарському суді.
Важливим елементом позовної заяви є ціна позову. Під ціною позову розуміють суму всіх вимог, поставлених до відповідача включаючи також зазначені в позовній заяві суми неустойки (штрафу, пені), а якщо вони не зазначені, — суми їх, визначені арбітром. Якщо ціна позову зазначена неправильно, її визначає арбітр.
Арбітражні витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення експертизи, призначеної арбітражним судом, а також інших витрат, пов'язаних із розглядом справи.
Господарський суд має право вжити заходів щодо забезпечення позову (накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві та різними заборонами). Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії провадження справи, якщо в разі невжиття таких заходів виконати рішення господарського суду може бути дуже складно або неможливо.
Спір має бути вирішено господарським судом у строк, який не перевищує двох місяців. За результатами розгляду справи суд приймає рішення, в якому має бути висновок: задовольнити позов або відмовити в позові повністю чи частково. Якщо боржник не в змозі погасити заборгованість (є неплатоспроможним) за позитивним рішенням суду, то по закінченні одного місяця від дня винесення ухвали господарським судом (проте не раніш як за три місяці після встановленого для погашення строку) кредитор може звернутися із заявою стосовно порушення справи про банкрутство неспроможного боржника. Арбітражний суд може застосовувати до боржника такі типи процедур: ліквідаційні, реорганізаційні, санаційні.