3. Мирова угода

Можливість укла­дання мирової угоди передбачена статтею 35 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Мирова угода — це процедура досягнення домовленості між боржником та кредиторами щодо пролонгації строків сплати належних кредиторам платежів або щодо зменшення суми боргів.

Мирова угода як спосіб оформлення досягнення домовле­ності про врегулювання спору досить широко використовується у судовій практиці багатьох країн. В Україні такий засіб припинен­ня провадження у судовій справі передбачений у Цивільному процесуальному та Господарському процесуальному кодексах. Згідно з положеннями зазначених нормативних актів, розв'язан­ня спірних проблем між боржником і кредиторами шляхом укла­дання мирової угоди припустимо на будь-якій стадії судового провадження, включаючи й стадію виконання судового рішення. Вона може стосуватися лише вимог, забезпечених заставою щодо другої та наступних черг кредиторів.

У проекті мирової угоди подаються пропозиції бо­ржника щодо таких аспектів:

• форма платіжних поступок кредиторів (списання чи пролон­гація);

• бажаний період пролонгації заборгованості;

• бажана сума списання боргу;

• обсяг (квота) початкового погашення заборгованості.

Від імені кредиторів рішення про укладення мирової угоди приймає комітет кредиторів більшістю голосів кредиторів — членів комітету. Для осіб, які не дали згоду па укладення мирової угоди, не мо­жуть бути встановлені умови гірші, ніж для тих, котрі під­тримали укладення угоди.

Від імені боржника рішення приймає керівник останнього чи арбітражний керуючий. Від імені кре­диторів мирову угоду підписує голова комітету кредиторів.

Угода укладається в письмовій формі і підлягає затвердженню господарським судом. З цією метою арбітражний керуючий протя­гом п'яти днів від дня укладення мирової угоди має подати до суду заяву про затвердження мирової угоди. До за­яви додаються такі документи:

1. Текст мирової угоди.

2. Протокол засідання комітету кредиторів, на якому було прийнято рішення про укладення мирової угоди. Список кредиторів із зазначенням поштової адреси, номера (коду), що ідентифікує платника податків, та суми заборгованості.

3. Зобов'язання боржника щодо відшкодування всіх витрат, відшкодування яких передбачено у першу чергу, крім вимог кредиторів, забезпечених заставою.

4. Письмові заперечення (за їх наявності) кредиторів, які не брали участі в голосуванні про укладення мирової угоди чи про­голосували проти укладення мирової угоди.

Розрізняють дві основні форми поступок кредиторів, які можуть передбачатися мировою угодою:

• мораторій;

• списання частини заборгованості.

Мирова угода може бути розірвана за згодою сторін або за рішенням господарського суду, якщо:

• вона не виконується;

• спостерігається тривале погіршення фінансового стану борж­ника;

• певні дії боржника завдають збитків правам та законним інтересам кредиторів;

• вона містить умови, що передбачають переваги для окремих кредиторів або ущемлення прав і законних інтересів інших.

Якщо мирову угоду визнано недійсною або її розірвано вимоги кредиторів, за якими були надані відстрочки належних їм платежів або знижки боргів, у незадоволеній їх частині віднов­люються в повному обсязі.

Затвердження мирової угоди є підставою для зупинення справи про банкрутство, а визнання мирової угоди не­дійсною є підставою для відновлення провадження у справі про банкрутство.

Мирова угода щодо відстрочення сплати платежів до бюджету та цільових позабюджетних фондів укладається відповідно до вимог податкового законодавства.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Що являє собою позовна давність?

2. Яку інформацію має містити позовна заява?

3. Що розуміють під ціною позову?

4. Що являють собою заходи забезпечення позову?

5. Що може бути підставою для прийняття рішення про санацію боржника після порушення справи про банкрутство?

6. Які функції виконує керуючий санацією?

7. У яких випадках керуючий санацією надає звіт зборам кредиторів?

8. Які пропозиції керуючий санацією може внести разом із звітом зборам кредиторів?

9. Що являє собою мирова угода?

10. На якому етапі можливе укладання мирової угоди?

ТЕСТИ

1. Справа про банкрутство підприємства може бути порушена, якщо:

1. надійшла письмова заява будь-кого з кредиторів боржника;

2. надійшла письмова заява потенційного санатора;

3. надійшла письмова заява, боржника стосовно його фінансової неспроможності або загрози такої неспроможності;

4) боржник не визнає претензії про відшкодування заборгованості;

5) боржник не повернув банківський кредит в обумовлений термін.

2. До боржника арбітражний суд може:

1. застосувати реорганізаційні (санаційні) процедури;

2. здійснити ліквідаційні процедури;

3. укласти мирову угоду;

4. внести його до реєстру неплатоспроможних підприємств;

5. оголосити підприємство неплатоспроможним.

3. Боржник може звернутися до арбітражного суду з власної ініціативи із заявою про порушення справи про своє банкрутство у таких випадках:

1. якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань перед іншими кредиторами;

2. якщо податкові органи припинили операції за всіма банківськими рахунками боржника;

3. якщо в разі його ліквідації не у зв'язку з процедурою банкрутства він не має можливості задовольнити грошові вимоги кредиторів у повному обсязі;

4. після того як розрахунковий документ щодо стягнення заборгованості з боржника вміщено в картотеку;

5. за наявності ефективної концепції санації та відсутності необхідного часу для її реалізації,

4. Мирова угода в процесі провадження справи про банкрутство являє собою:

1. угоду між боржником і санатором про переведення боргу;

1. угоду між боржником і кредиторами щодо відстрочення сплати на­ лежних кредиторам боргів;

2. угоду між санатором та арбітражним судом про проведення фінансо­ вого оздоровлення боржника;

3. угоду між санаторами щодо розподілу їхніх прав і обов'язків у про­ цесі санації фінансово неспроможного підприємства;

4. угоду між боржником і арбітражним судом про відстрочення початку провадження справи про банкрутство.

5. Мирова угода, укладена в ході провадження справи про банкрутство, може бути розірвана у таких випадках:

1. невиконання умов мирової угоди боржником;

2. якщо боржник подав недостовірні відомості про свій фінансово- майновий стан;

3. за відсутності осіб, які мають намір узяти участь у санації боржника;

4. провадження боржником дій, які завдають збитків правам та законним Інтересам кредиторів;

5. якщо боржнику відмовлено в одержанні нових кредитів.

6. У проекті мирової угоди подаються пропозиції боржника з таких позицій:

1. форма платіжних поступок кредиторів;

2. бажаний період пролонгації заборгованості;

3. бажана сума списання заборгованості з платежів до бюджету;

4. обсяг початкового погашення заборгованості;

5. сума необхідного санаційного кредиту.