Тема 3. Оцінювання санаційної спроможності підприємства

План

1. Санаційна спроможність підприємства.

2. Вивчення санаційної концепції та збір необхідної інформації.

1. Санаційна спроможність підприємства

Управлінське рішення щодо санації чи ліквідації підприємства приймається на підставі оцінки його санаційної спроможності та конкурентоспроможності у довготривалому періоді. За результатами санаційного аудиту фактичного стану і санаційної концепції робиться відповідний висновок.

Санаційна спроможність — це наявність у підприємства, що перебуває у фінансовій кризі, фінансових, організаційно-техніч­них та правових можливостей, які визначають його здатність до успішного проведення фінансової санації [23]. До загальних переду­мов санаційної спроможності відносять наявність у підприємства ефективної санаційної концепції та потенціалу для майбутньої успішної діяльності, а саме:

а) стійких позицій на ринку та реальних можливостей збіль­шення обсягів реалізації;

б) конкурентних переваг;

в) виробничого та кадрового потенціалу;

г) реальної та дієвої санаційної концепції.

Санаційна спроможність підприємства визначається і його економічними критеріями: здатністю забезпечити ліквідність, від­новити платоспроможність, прибутковість та конкурентоспроможність, що посилить його переваги перед підприємствами - конкурентами.

При досягненні рівня санаційно-спроможного підприємства продисконтована очікувана вартість майбутніх активів (за умови успіш­ної санації) має перевищувати вартість його ліквідаційної маси пе­ред проведенням санації. Підприємство в довгостроковому періоді має підтримувати фінансову рівновагу в довгостроковому періоді, що забезпечує стабільну платоспроможність і недопуск позову кредиторів до суду з приводу нестійкого фінансового стану підприємства та можливості його банкрутства.

Щоб зробити остаточні висновки щодо санаційної спроможності підприємства аудит має вирішити ряд завдань:

• проаналізувати фінансово-господарську діяльність підприємства;

• визначити причини, вид, фазу (глибину) фінансової кризи та можливості її подолання;

• провести порівняльний аналіз сильних та слабких сторін підприємства;

• здійснити економіко-правову експертизу санаційної концепції;

• оцінити ризики реалізації санаційної концепції;

• зробити висновок про доцільність санації чи ліквідації суб'єкта господарювання.

2. Вивчення санаційної концепції та збір необхідної інформації

Санаційна концепція підприємства вивчається на підставі зібраної інформації в процесі санаційного аудиту.

На першому етапі санаційного аудиту визначається наявність у підприємства санаційної концепції та складеного згідно неї плану санації. До початку аудиту у керівництва підприємства береться пояснювальна записка (про повноту достовірність фактичної інформації і складеного плану) до плану санації, що підлягає експертизі.

Поглиблений аналіз фінансово-господарського стану дає можливість оцінити вихідні дані щодо оперативного та стратегічного стану підприємства на яких базується його санаційна концепція. Для цього послідовно вирішуються такі завдання:

1. аналізується виробничо-господарська діяльність;

2. аналізується фінансовий стан підприємства;

3. досліджується ситуація, в якій перебуває підприємство на ринку факторів виробництва та збуту готової продукції.

Для обгрунтованості характеристики оперативної і стратегічної діяльності підприємства мають бути використані дані внутрішньої і зовнішньої інформації.

Оперативний стан підприємства характеризується на підставі інформації документів бухгалтерської звітності: балансів підприємства за 2—3 попередні роки та за звітний період; звітів про фінансові результати та їх використання; звітів про фінансово-майновий стан підприємства; документів про результати інвентаризації; звітів про витрати на виробництво продукції; розрахунку нормативу власних оборотних коштів; розшифрування дебіторської та кредиторської заборгованості; звіту про наявність та рух основних фондів, амортизацію, даних про наявність та рух коштів на бан­ківських рахунках, у тім числі валютних; висновків попередніх аудиторських перевірок та актів перевірок підприємства державними контролюючими органами; даних про кадровий склад підприємства та рівень заробітної плати; даних про наявність на балансі підприємства об'єктів соціальної інфраструктури; аналізу виконання фінансових планів.

Джерелами інформації для аудиту стратегічного стану підприємства є: дані про оперативний стан підприємства; бізнес-плани; фінансові плани та інші прогнозні розрахунки; аналіз ринків збуту та конкурентоспроможності продукції; галузевий аналіз; звіт та прогнозні дані про розвиток народного господарства в цілому; оцінка впливу виробничої діяльності підприємства на екологічну ситуацію та зайнятість у регіоні; матеріали маркетингових досліджень; законопроекти Верховної Ради та проекти нормативних актів Уряду; інша інформація.

В процесі аналізу виробничо-господарської діяльності вивчається загальна виробнича структура підприємства, оцінюється рівень існуючої технології виробництва і показників праці, аналізуються витрати на виробництво, рух основних фондів та амортизаційних відрахувань .

Аудит фінансової сфери проводиться шляхом: оцінювання динаміки та структури валюти балансу; власного капіталу; позикового капіталу та кредиторської заборгованості; ліквідності, платоспроможності, ділової активності підприємства; аудиту реальних та фінансових інвестицій; аналізу дебіторської заборгованості і Cash-Flow.

Вивчаються також основні параметри маркетингової політики, що мають бути у санаційній концепції, а саме: визначення попиту на продукцію та його прогнозування; вивчення конкурентоспроможності товарів та створення конкурентних переваг; забезпечення відповідності рівня якості товарів вимогам ринку; розроблення концепції життєвого циклу товарів (на стадіях впровадження, росту, зрілості та спаду); управління товарним асортиментом (розроблення нових видів, модифікація існуючих, зняття з виробництва застарілих моделей); розрахунок прогнозних обсягів виробництва та визначення номенклатури продукції; розширення інноваційної діяльності, спрямованої на розроблення нових товарів з урахуванням ринкових вимог та стратегії підприємства.

Надзвичайно важливим при санаційному аудиті етапом є перевірка повноти врахування в санаційній концепції всіх причин і факторів, що призвели підприємство до кризової ситуації. Обов’язково перевіряється: правильність використання методів ідентифікації причин кризи; наявність і систематизація виявлених причин (подолані чи самозникли); вид та фаза фінансової кризи; фактори, що позитивно або негативно впливають на показники діяльності підприємства.

Систематизацію та аналіз сильних та слабких сторін в діяльності підприємства здійснюють за допомогою так званого СОФТ-аналізу (SОFТ-аnаlуsіs) — аналіз сильних слабких сторін, а також наявних шансів і ризиків. В економічній літературі СОФТ-аналіз назива­ють ще СВОТ-аналізом. Його застосовують для аналізу екзогенних та ендогенних факторів як підприємства вцілому так і його підрозділів, а також окремих видів продукції. При цьому аналізі виявляються критичні сфери і встановлюються ключові параметри від яких залежить подальша ефективність розвитку підприємства. В процесі аналізу складається матриця, яка може мати такий вид:

Сильні сторони: кваліфікований і нженерно-техніч-­ ний персонал; низькі витрати на заробітну плату; наявність власних виробничих споруд; прихід молодих та енергійних спів-­ робітників фінансових служб	Слабкі сторони: інертність та зловживання керів­ ництва підприємства; крадіжки на виробництві; застарілий асортимент продукції; висока енергомісткість продукції; неефективна діяльність служби збуту
Додаткові шанси: ринок формований в основному за рахунок імпорту; держава вживає протекціоністських заходів, спрямованих на захист вітчиз­ няного товаровиробника; іноземні інвестори виявляють знач­ ний інтерес до галузі, якій належить підприємство	Ризики: криміногенний ризик; інфляційний ризик (знецінення реальної вартості капіталу); ризик неплатоспроможності чи банк­ рутства контрагентів; ризик зміни податкового законо-давства та накладення фінансових санк­цій

За результатами санаційного аудиту складається акт відповідної форми з висновками про санаційну спроможність чи неспроможність.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Розкрийте сутність санаційної спроможності підприємства.

2. Які завдання вирішуються в процесі санаційного аудиту?

3. На підставі яких джерел інформації характеризується оперативний стан підприємства?

4. Назвіть джерела інформації аудиту стратегічного стану підприємства.

5. Які параметри характеризують стан виробничо-господарської діяльності підприємства?

6. У чому суть аудиту фінансової сфери?

7. Як оцінюється становище підприємства на ринку факторів виробництва та на ринку збуту готової продукції?

8. Для чого і як роблять аналіз причин кризи та сильних і слабких сторін підприємства?

ТЕСТИ

1. Основна мета санаційного аудиту така:

1. визначення достовірності звітності на підприємстві, її повноти і відповідності чинному законодавству;

2. формування висновків щодо реального фінансового стану підприємства;

3. оцінювання санаційної спроможності підприємства на підставі аналізу фінансово-господарської діяльності та наявної санаційної концепції;

4. розробка санаційної концепції підприємства;

5. визначення повноти та правильності нарахування та сплати податкових платежів до бюджету.

2. Замовниками санаційного аудиту підприємства, яке перебуває у фінансовій кризі, можуть бути:

1. позикодавець (наприклад, банківський консорціум) — якщо вирішується питання про надання санаційного кредиту;

2. підприємство-боржник — якщо воно пропонує укласти мирову угоду та здійснити санацію в ході провадження справи про банкрутство;

3. державна комісія з цінних паперів та фондового ринку — у разі емісії цінних паперів;

4. потенційний санатор — якщо вирішується питання про санацію підприємства його реорганізацією (злиттям, приєднанням);

5. консалтингова фірма — у разі розробки плану санації.

3. Аналізуючи виробничо-господарську діяльність підприємства, аудитор виконує таку роботу:

1. аналізує позичковий капітал;

2. обчислює показники ліквідності та платоспроможності;

3. аналізує витрати на виробництво;

4. аналізує рух основних фондів та амортизаційних відрахувань;

5. оцінює показники праці.

4. До основних показників, які характеризують структуру капіталу та фінансову незалежність підприємства, відносять:

1. показник фінансового лівериджу;

2. показник абсолютної ліквідності;

1. коефіцієнт покриття;

3. коефіцієнт автономії;

4. коефіцієнт фінансової стабільності.

5. Основні показники ліквідності та платоспроможності підприємства:

1. коефіцієнт покриття;

2. рентабельність продажу;

3. оборотність оборотних засобів;

4. коефіцієнт абсолютної ліквідності;

5. коефіцієнт фінансового лівериджу.

6. Підприємство вважатиметься неплатоспроможним у такому разі:

1. наявних активів у ліквідній формі недостатньо для задоволення в установлений строк вимог, висунутих до підприємства кредиторами;

1. коефіцієнт абсолютної ліквідності є меншим за 0,2;

2. коефіцієнт покриття дорівнює 1;

3. надто низьким є значення показника фінансового лівериджу;

4. до арбітражного суду надійшов позов з боку кредиторів.

7. Коефіцієнт абсолютної ліквідності визначає:

1. частину короткострокової заборгованості, яку підприємство може погасити найближчим часом;

2. частку довгострокових позик, залучених для фінансування активів підприємства;

3. ступінь мобільності використання власних коштів підприємства;

4. частку чистого оборотного капіталу у структурі активів балансу;

5. залежність підприємства від довгострокових зобов'язань.

8. Показник Cash-Flow характеризує:

1. розмір чистих грошових потоків, які залишаються в розпорядженні підприємства;

2. розмір чистого прибутку підприємства;

3. обсяг вхідних грошових потоків підприємства;

4. обсяг реалізації продукції;

5. чистий прибуток та амортизацію.

9. До основних показників оцінки ділової активності підприємства не належать:

1. продуктивність праці;

2. фондовіддача;

3. ринковий курс акцій;

4. оборотність коштів у розрахунках;

5. оборотність основного капіталу.

10. Діагностуючи сильні та слабкі сторони підприємства, а також потенційні ризики та додаткові шанси, застосовують такі методи:

1. СОФТ-аналіз;

2. бенчмаркінг;

3. нуль-базис бюджетування;

4. вартісний аналіз;

5. СВОТ-аналіз.