Питання для обговорення

1. Дайте визначення дисципліни «Економіка природокористування».

2. Які завдання постають перед економікою природокористування?

3. Охарактеризуйте найголовніші завдання, що постали перед економікою природокористування.

4. Предмет і методи економіки природокористування.

5. Визначте місце і роль економіки природокористування.

6. Охарактеризуйте історичний розвиток взаємовідносин суспільства і навколишнього природного середовища.

7. Поясніть взаємозв’язок економіки і екології.

8. Поясніть термін біосфера та ноосфера.

9. Охарактеризуйте основні складові природного середовища.

10. Назвіть основні показники екологічної культури.

11. Чи необхідна нам екологічна освіта ?

Теми для підготовки доповідей та рефератів

1. Соціально-економічні проблеми взаємовідношень людини з природним середовищем.

2. Вплив охорони навколишнього середовища та природокористування на економіку суспільства.

3. Історичний розвиток і сучасні теоретичні погляди на взаємовідносини між суспільством і навколишнім середовищем.

Бібліографічний список до семінарського заняття

[1,5,25,8]

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ № 2

Тема 2. Природні ресурси у суспільному розвитку

Мета заняття: поглибити, систематизувати та узагальнити знання студентів про:

• поняття та класифікацію природних ресурсів;

• методи оцінки природних ресурсів;

• роль природних ресурсів в суспільному розвитку.

План заняття

1. Визначення природних ресурсів. Їх класифікація.

2. Методи оцінки природних ресурсів.

3. Принципи використання природних ресурсів.

4. Значення природних ресурсів у суспільному розвитку.

Методичні рекомендації до семінарського заняття

Природні ресурси – природні тіла, явища, процеси, що людина використовує у своїй діяльності.

Природні умови – це умови, що створюють можливість діяльності людини (сонячні випромінювання, рельєф, опади, клімат, внутрішнє тепло Землі). Співвідношення між природними ресурсами і природними умовами може бути представлене як співвідношення між засобами праці і матеріальних умов трудового процесу.

Природні ресурси мають дві основні характеристики: походження і використання.

Відповідно до цього склалася подвійна класифікація (природна й економічна):

Природна класифікація (за походженням):

Мінеральні; водні; земельні; біологічні; нетрадиційні ресурси.

Природні ресурси поділяються на вичерпні і невичерпні (поновлювані).

Розрізняють наступні види:

а) вичерпні - не поновлювані (мінеральна сировина, підземні води, ґрунтовий, гумусовий покрив, вікові дерева);

б) вичерпні – поновлювані (запас води в ріках і озерах, річний поверхневий і підземний стік води, тваринний і рослинний світ);

в) невичерпні (вода, атмосферне повітря, енергія Землі, вітер, морські приливи і хвилі, сонячна енергія).

Економічна класифікація ґрунтується на переважному використанні природних ресурсів у сферах і галузях господарської діяльності.

Промислові ресурси (паливні, енергетичні, металеві, будівельні, водні, лісні й інші).

Сільськогосподарські ресурси (земельні в т.ч. ріллі, кормові угіддя, вода для зрошення і т.п.), кліматичні ресурси.

Невиробничі ресурси (водойми для потреб населення, лісові масиви для відпочинку й оздоровлення людей, спортивна риболовля й полювання і т.п.)

Ресурси багатоцільового використання й одноцільового. Одноцільові – мінеральні ресурси, джерела енергії.

Геологічна класифікація: у залежності від ступеню вивченості і розвіданості.

Економічна оцінка природних ресурсів має на увазі застосування економічних критеріїв, тобто зіставлення властивостей природних факторів з вимогами, що випливають із практичної, господарської діяльності людини.

Підходи щодо оцінки природних ресурсів:

1 підхід: витратний (витрати на розвідку, освоєння, поліпшення джерела ресурсу по витратах).

2-й підхід: рентний.

3-й підхід: розрахунок загальної економічної цінності ресурсу (вартості).

4-й підхід: ринкова оцінка природних ресурсів.

1. Оцінка освоєного природного ресурсу:

Р =  Rt (1 + E)^-t, (1)

де Rt – рента від використання природного ресурсу у році t, Е – норма дисконтування (призначена для здійснення зіставлення між собою економічних характеристик, що відносяться до різних моментів часу).

Р - ціна природного ресурсу.

2. Оцінка, незасвоєних природних ресурсів (у цьому випадку мова йде про очікувані доходи від експлуатації й очікувані витрати щодо його освоєння):

Р =  (Rt - Кt) (1 + E)^-t, (2)

де Кt – витрати щодо освоєння ресурсів.

Загальна економічна вартість:ЗЕВ = ВВ + ВН

ВВ = ПВВ + НВВ + ВВА, (3)

де ВВ - вартість використання;

ВН - вартість невикористання;

ПВВ – пряма вартість використання;

НВВ – непряма вартість використання;

ВВА – вартість відкладеної альтернативи.

Пряма вартість використання – цінність від безпосереднього виробничого і невиробничого споживання ресурсів.

Непряма вартість – цінність екологічних і середозахисних функцій.

Вартість відкладеної альтернативи – цінність від можливості збереження і використання блага в майбутньому.

Вартість існування – цінність усвідомлення важливості подальшого існування (середовище мешкання), у неї також включається вартість спадщини – зміст, цінність збереження для нащадків.

Методи ринкової оцінки:

- метод суб'єктивних оцінок або метод умовної оцінки;

- метод транспортно-шляхових витрат;

- метод гедоністичної оцінки.

Природні ресурси відіграють значну роль в економіці будь-якої держави. Забезпеченість природними ресурсами один з найважливіших економічних показників, що характеризують економічне становище країни.

У ході природокористування виникає протиріччя між зростаючими потребами людей і обмежених можливостей біосфери і природних ресурсів по їхньому задоволенню. Економіка природокористування повинна враховувати ці протиріччя і визначити раціональні співвідношення між рівнем виробництва, споживання й екологічних факторів.

НД = f (В:Р), (4)

де НД - національний доход.

В - обсяг ресурсів.

Р - рівень їхнього використання.

До основних принципів раціонального природокористування можна віднести: оптимальне співвідношення між екстенсивним і інтенсивним використанням природних ресурсів.