Питання для обговорення

1. Охарактеризуйте основні зони екологічної кризи в Україні.

2. Обґрунтувати необхідність розвитку регіонального природокористування.

3. Назвіть завдання регіонального природокористування.

4. За якими показниками здійснюється оцінка регіонально-територіальних екологічних проблем ? Поясніть.

5. Яким чином рівень забруднення країни залежить від її прибутковості?

6. Що ви розумієте під природно-заповідним фондом України?

7. Дайте характеристику основним природним територіям, що підлягають особливій охороні.

8. Історичний аспект розвитку природно-заповідних територій.

9. Назвіть основні положення «Загальнодержавної програми формування національної екологічної мережі України на 2000-20015 роки».

10. Яке загальне ставлення в Україні до територій, що підлягають особливій охороні? Наведіть приклади.

11. Поясніть основні проблеми фінансування природних територій, що підлягають особливій охороні. Ваші пропозиції щодо поліпшення фінансового стану цих територій.

12. Охарактеризуйте основні функції природних територій, що підлягають особливій охороні.

13. Які охороні території більш ефективніші? Чому?

14. Завдання оцінки територій, що підлягають особливій охороні.

15. Як складається економічна оцінка природних територій, що підлягають особливій охороні.

16. Що таке територіально-виробничі комплекси? Їх переваги та недоліки.

17. Специфічність оцінки територіальних ресурсів. Наведіть приклади.

Теми для підготовки доповідей та рефератів

1. Розвиток екологічного ринку закордоном і його економічна цілеспрямованість.

2. Аналіз економічних показників у сфері природокористування.

3. Екологія – економіка у регіональному розрізі.

4. Роль екологічного моніторингу для забезпечення створення інформаційних систем.

5. Сучасні інформаційні технології і охорона довкілля.

Бібліографічний список до семінарського заняття

[17,20,9]

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ № 6

Змістовий модуль 2. Економічні важелі раціонального природокористування

Тема 6. Ресурсозбереження і ефективність використання вторинних ресурсів

Мета заняття: поглибити, систематизувати та узагальнити знання студентів про:

• поняття та класифікацію відходів;

• значення відходів у ресурсозбереженні;

• ефективність використання вторинних матеріалів;

• еколого-економічні пріоритети у вирішенні проблем відходів.

План заняття

1. Поняття, класифікація і значення відходів у ресурсозбереженні.

2. Роль НТП у ресурсозбереженні.

3. Ефективність використання вторинних матеріальних ресурсів.

4. Еколого-економічні пріоритети в рішенні проблеми відходів.

Методичні рекомендації до семінарського заняття

Відходи - будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворюються в процесі людської діяльності і не мають подальшого використання по місцю утворення чи виявлення, і від яких їхній власник позбавляється, має намір чи повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

Небезпечні відходи – це відходи, фізичні, хімічні чи біологічні, характеристики яких створюють чи можуть створити значну небезпеку для навколишнього природного середовища і здоров'я людини, і які вимагають спеціальних методів та засобів поводитися з ними.

Відходи виробництва (промислові відходи).

Відходи споживання (побутові відходи).

Негативні наслідки утворення відходів:

1. Зменшення земельних площ, придатних для господарського використання.

2. Негативний вплив на навколишнє середовище, особливо забруднення ґрунтових вод і повітря.

3. Створення можливостей техногенних катастроф.

Однак, значна частина відходів являє собою повноцінну первинну і вторинну сировину для ряду галузей.

Ефект від використання відходів:

1. Економія значної кількості природних і матеріальних ресурсів.

2. Зменшення забруднення навколишнього середовища й екологічного збитку.

3. Одержання додаткового прибутку, частина якого може бути використана при компенсації екологічного збитку.

4. Вивільнення землі, відчужуваної при похованні відходів і їхньому складуванні.

НТП є засобом або основою раціонального використання природних ресурсів. НТП є засобом усунення протиріч між зростаючими потребами суспільства в природних ресурсах і обмежених можливостях природного середовища:

Необхідність застосування заходів НТП у сфері природокористування характеризують наступні аспекти:

1. Підвищення ступеню добування корисних копалин з надр землі.

2. Комплексна переробка й утилізація всіх компонентів сировини, що добувається.

3. Скорочення втрат ресурсів при їхньому доведенні до споживача й особливо при переробці в готовий продукт, використання відходів промислового виробництва.

4. Удосконалення структури споживання ресурсів, економія ресурсів, утилізація відходів, що утворюються населенням.

5. Застосування нових видів енергії і матеріалів.

Види технологій:

1. Безвідхідна технологія.

2. Маловідходна технологія.

3. Ресурсозберігаюча.

4. Екологічна технологія.

НТП крім розробки вище перерахованих технологій приділяє особливу увагу утилізації.

Утилізація - використання відходів як вторинних матеріальних чи енергетичних ресурсів.

Існує п’ять напрямків утилізації:

1) утилізація побутових відходів;

2) утилізація викидів в атмосферу;

3) утилізація промислових відходів;

4) утилізація стічних вод;

5) утилізація тепла, газів, які відходять.

НТП сприяє рішенню наступних проблем:

1) Економія сировинних ресурсів, зниження витрат на їхній приріст і розширення сировинних можливостей країни.

2) Зменшення витрат на переробку сировини, підвищення віддачі від наявного сировинного потенціалу, у т.ч. і за рахунок утилізації відходів.

3) Скорочення збитків природному середовищу і людині.

Вторинні матеріальні ресурси мають різні напрямки використання й ефективність цього використання.

В залежності від властивостей і складу самих відходів виділяють три основні групи вторинної сировини:

1. Вторинні матеріальні ресурси.

2. Корисні компоненти.

3. Сировина.

Слід звернути увагу на показники, що характеризують ефективність використання природних ресурсів:

Вторинне ресурсовикористання в Україні вимагає розробки науково обґрунтованої програми і державного регулювання в цілому.

Мета програми – створення екологічно безпечних ресурсозберігаючих, мало і безвідхідних виробництв.

У рамках цієї програми виділяють дві основні стратегії:

1. Перебудова матеріальних потоків для того, щоб влити відходи в систему ресурсоспоживання.

2. Мінімізація відходів, тобто зменшення забруднення навколишнього середовища.

Виділяють дві основні задачі, які необхідно вирішувати (у рамках цієї програми):

1) розробка й освоєння технологій, що обмежують утворення залишкових продуктів;

2) розширення використання тих відходів, що утворяться чи вже нагромадилися, як шляхом розробки відповідних технологій, так і шляхом перебудови матеріальних балансів і формування на цій основі міжгалузевих територіальних комплексів (ТВК) із замкнутими сировинними циклами.

Критерії, які необхідно враховувати при розробці пріоритетних рішень у проблемі відходів:

1. Небезпека (токсичність) відходів.

2. Ресурсна цінність.

3.Ефективність знешкодження відходів або їхньої безпечної переробки.

4. Екологічний стан у місцях утворення і складування відходів.

Ефективним інструментом у рішенні проблеми відходів є екологічний аудит відходів.

Екологічний аудит – комплекс заходів що включає, збір інформації, аналіз економічних і екологічних показників діяльності суб'єкта господарювання, виявлення причин і джерел відхилення реальних показників від прийнятих стандартів і нормативів, розробка альтернативних заходів щодо утилізації, порівняльний аналіз альтернатив і вибір найбільш придатної для даного суб'єкта.

Мета екологічного аудиту – зменшення загальної кількості відходів, пропозиція альтернативних шляхів що запобігають їхньому утворенню, а також способів використання не утилізуємих відходів, як на даному суб'єкті, так і на інших.