Завдання 6

У ріку з дачних ділянок, розташованих по її берегах, було змито m₁=1000 т родючого ґрунту (зваженої речовини) і m₂=10 т нафтопродуктів у поточному році. Визначити економічний збиток від забруднення ріки поверхневим стоками. Показник відносної небезпеки для зважених речовин 1,33 усл.т/т; нафтопродуктів 20 усл.т/т.

Завдання 7

Проаналізуйте наведені в таблиці 4.1 дані та дайте рекомендації щодо будівництва установки для очищення стоків від забруднюючих речовин. Щорічно в стоках накопичується 8 т забруднюючих речовин. Норматив плати за скиди, з урахуванням басейнового коефіцієнту, складає – 850 грн./т. Від утилізації вловлених речовин господарство має чистий прибуток 150 грн./т. Нормативний коефіцієнт приведення капітальних витрат до одного року Ер=0,1

Таблиця 4.1

Варіант	Ступінь очистки, %	Капітальні витрати (тис.грн.)	Поточні витрати (тис.грн./рік)
А	70	30	1,5
В	85	30	2,0
С	95	40	1,5

Завдання 8

Поясніть, в чому полягає еколого-економічний результат проведення природоохоронного заходу для ТЕЦ. ТЕЦ щорічно виробляє 5 млн. кВт на годину електроенергії. Паливом для неї служить вугілля в кількості 1,3 кг на 1 кВт на годину. Зольність вугілля складає 30 %. Ця зола уловлюється електрофільтрами, ступенем очистки 95 %. Щонайменше 55 % золи відпускається підприємствам АПК для підвищення родючості ґрунтів (вапнування). Збір за забруднення атмосфери становить 420 грн./т, відпускна вартість золи для господарств АПК – 45 грн./т.

Які додаткові ефекти (соціальні, екологічні) буде отримано при запроваджені цього заходу?

Завдання 9

Визначити попереджений збиток від викидів забруднюючих речовин в атмосферу на території промислового підприємства при середній температурі викидів 26^ОС, при висоті джерела викидів 120 м.

Вихідні дані:

Викиди До заходу, m, т Після ,m, т

Окисли алюмінію 0,03 0,02

Фенол 1,2 0,85

Сполучення фтору 0,012 0,003

Завдання 10

Визначити ефект від впровадження на підприємствах металургійної промисловості нових установок по очищенню шкідливих викидів в атмосферу.

Проектування і виготовлення установки розраховане на 2 роки, причому вартість проектних робіт оцінюється в 36 тис. грн.: 1 рік – 26 тис. грн., 2 рік – 10 тис. грн.

Впровадження установки дає можливість використовувати у виробництві поворотну сировину, одержуючи додатково продукції 5 т (щорічно) ціною 2 тис. грн./т; зменшити викиди в атмосферу в кількості 2 т шкідливих речовин за рік, за що підприємство виплачувала штрафи в сумі 600 грн./т. Нормативний термін експлуатації установки 5 років.

Бібліографічний список до практичного заняття

[1,13,19]

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 2

Тема 8. Економічний механізм управління природокористуванням

Мета заняття: закріпити теоретичні знання та виробити практичні навички проведення розрахунків, пов’язаних з обчисленням збору за забруднення навколишнього середовища.

План заняття

1. Механізм реалізації еколого-економічної політики.

2. Економічні інструменти екологічної політики.

3. Плата за забруднення навколишнього природного середовища.

Методичні рекомендації до практичного заняття

При вирішенні завдань студентам необхідно визначити:

Нормативи плати за забруднення навколишнього середовища:

1. Норматив оплати за викиди в атмосферу забруднюючих речовин стаціонарними і пересувними джерелами забруднення.

2. Норматив оплати за скидання забруднюючих речовин у поверхневі води, територіальні і внутрішні, морські води і через систему комунальної каналізації.

3. Норматив оплати за розміщення відходів у навколишньому середовищі.

Визначення величини платежів за викиди в атмосферу забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення.

Пас = Σ ((Ніл х Міл) + (Ніл х Міn х Kn)) х Кт, (23)

Кт = Кф х Кнас, (24)

де Кф – коригувальний коефіцієнт, що враховує народногосподарське значення населеного пункту;

Кнас – коригувальний коефіцієнт, який враховує чисельність населення територій;

Ніл – норматив збору за викиди в атмосферу 1 тонни і-ої забруднюючої речовини в межах ліміту, (64рн../т) ;

Міл – обсяг річного викиду і-ої забруднюючої речовини в атмосферу в межах ліміту (т/рік);

Міп – обсяг річного викиду і-ої забруднюючої речовини в атмосферу понад ліміту (т/рік);

Кп – коефіцієнт кратності збору за понадлімітний викид в атмосферу забруднюючих речовин – 5;

Кт – коефіцієнт, що враховує територіальні економічні і соціальні особливості;

Ніл, Кф, Кнас – це табличні величини згідно методики.

Норматив оплати (Ніл) визначається на основі гранично припустимої концентрації і відносної агресивності (небезпеки) забруднюючої речовини і приведені в спеціальній таблиці даної методики.

Для забруднюючих речовин, що не ввійшли в таблицю – нормативи оплати варто визначати по класу токсичності і небезпеки; якщо не зазначений клас, то беремо 1-й клас небезпеки.

Визначення величини платежів за викиди в атмосферу забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення.

Плата за дані викиди використовується з метою фінансування ПОЗ і для рішення задач зменшення кількості і якості забруднень, здійснення стимулювання і відшкодування збитків.

Пап = Σ Ні х Мі х Кт, (25)

де Ні – норматив збору за викиди в атмосферу забруднюючих речовин у результаті спалювання 1 т і-го палива (грн./т) (наведено у таблиці);

Мі – річний обсяг використовуваного і-го палива (т);

Величина платежів за скидання забруднюючих речовин у водне середовище (див. вище).

Методика по визначенню цих видів платежів аналогічна визначенню величини платежів за викиди в атмосферу забруднюючих речовин стаціонарними джерелами. Але Кт – регіональний басейновий коефіцієнт, що враховує територіальні еколого-економічні умови чи особливості функціонування водного господарства (наведено у таблиці).

Визначення величини платежів за розміщення забруднюючих речовин у навколишньому природному середовищі.

Плата за розміщення відходів у навколишньому середовищі введена з метою екологічної мотивації заходів щодо зниження відходів у виробничому процесі, переробці і безпечному похованні відходів, виявленню джерел їхнього фінансування і кредитування і стимулювання збитків.

Про= Σ ((Ніл х Міл) + (Ніл х Міn х Kn)) х Ко х Км, (26)

де Ніл – норматив збору за розміщення 1 тонни відходів i-го класу токсичності в межах ліміту (грн./т) (наведено у таблиці);

Міл – річний обсяг відходів і-го класу токсичності в межах ліміту (т);

Міn – річний обсяг відходів і-го класу токсичності понад ліміту (т);

Ко – коригувальний коефіцієнт, що враховує характер обладнання місця розміщення відходів (наведено у таблиці);

Км – коригувальний коефіцієнт, що враховує розташування місця розміщення відходів (наведено у таблиці).

Тести

1. Які фактори відносяться до основних важелів фінансового механізму охорони навколишнього середовища:

а) податкова політика;

б) платежі за використання природних ресурсів і забруднення навколишнього середовища;

в) страхування;

г) боротьба з забрудненням.

2. Фінансові потоки – це:

а) документально оформлені потоки засобів платежу;

б) документально оформлені потоки засобу реалізації взаємних зобов'язань суб'єктів господарювання в грошовому вираженні.

3. Фінансові ресурсі природокористування – це:

а) всі грошові засоби, яки знаходяться в розпорядженні державних органів влади, установ, підприємств, організацій, акумульовані у відповідних джерелах (фондах); призначені для покриття певних витрат, пов’язаних з екологічним розвитком;

б) всі грошові засоби, яки знаходяться в розпорядженні державних органів влади, установ, підприємств, організацій, акумульовані у відповідних джерелах (фондах); призначені для покриття певних витрат, пов’язаних з економічним розвитком;

в) всі грошові засоби, яки знаходяться в розпорядженні державних органів влади, установ, підприємств, організацій, акумульовані у відповідних джерелах (фондах); призначені для покриття певних витрат, пов’язаних з соціальним розвитком.

4. З яких елементів складаються фіскальні потоки:

а) плата за забруднення навколишнього природного середовища;

б) платежі за користування природними ресурсами;

в) фінансові санкції і штрафи;

г) субсидії;

д) страхові платежі.

5. З яких елементів складається величина платежів за забруднення навколишнього природного середовища:

а) плата в межах встановлених лімітів викидів, скидань і розміщення відходів;

б) плата за перевищення ліміту викидів, скидань і розміщення відходів;

в) плата в межах обсягу фактичних викидів, скидань і розміщення відходів.

6. Чому дорівнює коефіцієнт кратності збору за понадлімітний викид забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище:

а) 4; б) 5; в) 3.

7. Суми збору, який справляється за викиди стаціонарними джерелами забруднення, обчислюються платниками за забруднення:

а) атмосферного повітря;

б) водних об’єктів;

в) земельних ділянок.

8. Нормативи збору за забруднення навколишнього природного середовища встановлює:

а) Кабінет міністрів України;

б) місцеві органи влади;

в) платник.

9. Платники перераховують збір за забруднення навколишнього природного середовища у такому співвідношенні:

а) 30 % до Державного бюджету і 70 % до місцевого бюджету;

б) 70 % до Державного бюджету і 30 % до місцевого бюджету;

в) 50 % до Державного бюджету і 50 % до місцевого бюджету.

10. Які завдання дозволяє вирішити екологічне страхування :

а) компенсувати екологічні збитки;

б) стимулювати запобігання аварій;

в) знижувати суспільний екологічний ризик;

г) знизити надходження відходів в навколишнє середовище.