- •Міністерство фінансів України
- •1. Програма навчальної дисципліни
- •Тема 3. Особистість та емоції
- •Змістовий модуль 2.
- •Тема 4. Основи групової поведінки
- •Тема 5. Робочі команди
- •Тема 6. Комунікації, конфлікти та стреси в організації
- •Тема 7. Організаційні зміни й організаційний розвиток
- •Модуль іі
- •2. Методичні рекомендації до самостійної роботи
- •Тема 1. Вступ до організаційної поведінки
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 2. Основи індивідуальної поведінки
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 3. Особистість та емоції
- •Тема 4. Основи групової поведінки
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 5. Робочі команди
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації
- •Відмінності між групами й командами
- •Стадії розвитку команди
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 7. Організаційні зміни й організаційний розвиток.
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації
- •Методи управління опором
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тест «Інвентарна перевірка стилю здобуття знань (lsi)»
- •Типи стилів здобуття знань
- •Анкета «Вивчення проблеми різноманітності трудових ресурсів»
- •Анкета «Дослідження ставлення»
- •Ситуація «Надії та реальність…»
- •Питання
- •Тестові завдання
- •Практичне заняття № 2
- •Ділова гра «Моя роль у команді» Мета:
- •Розмір групи:
- •Хід гри:
- •Варіанти проведення заняття:
- •Зеп- опитувальник
- •Тест « Чи зможете ви успішно працювати в команді?»
- •Тестові завдання
- •4. Методичні рекомендації до виконання індивідуальних завдань
- •Індивідуальні завдання
- •Критерії оцінки навчальної діяльності студентів
- •Перелік теоретичних питань з дисципліни
- •Ситуаційні завдання з дисципліни
- •6. Список рекомендованої літератури
- •Шумейко Олександр Михайлович Організаційна поведінка
Стадії розвитку команди
Формування |
Команда зіштовхується з необхідністю познайомитися зі своїми членами, їхніми цілями й межами можливостей. На цій стадії повинні формуватися довірчі взаємини. Лідерам команди варто дати її учасникам чіткі вказівки |
Упорядкування |
Команді потрібно досягти більшої згуртованості та єдності, диференціювати ролі, визначити очікування окремих співробітників і ступінь відповідальності. Керівники команди повинні забезпечити зворотний зв'язок і стійку прихильність баченню майбутнього команди |
Бурління |
Команда зіштовхується з розбіжностями та з необхідністю управляти конфліктами. До числа проблем цього етапу відносяться: порушення командних норм і очікувань, групове мислення. Лідер повинен приділити особливу увагу визнанню заслуг команди й підтримці відносин за принципом «виграш-виграш» |
Продуктивність |
Необхідність постійного вдосконалювання, пошуку нових ідей, прискорення роботи. Лідер повинен приділити особливу увагу підтримці нових ідей, забезпечити їхню реалізацію і стимулювати співробітників до досягнення екстраординарних результатів |
Вивчаючи четверте питання слід звернутись до досліджень останніх років, які дозволили виявити ряд основних характеристик, загальних для всіх ефективних команд.
До характеристик ефективних команд відносяться: чіткі цілі, необхідні навички і вміння, взаємна довіра, загальна прихильність, високий рівень спілкування, уміння домовлятися, ефективне керівництво, внутрішня й зовнішня підтримка.
Дослідниками також були визначені фактори ефективності команди. На ефективність команди впливають чотири фактори: зміст завдання, структура, культура і процес.
Більш детально четверте питання можна розглянути за підручником: Управління групами: Підручник для студентів вузів / Н.І. Редіна, К.В. Комарова, В.В. Гавяда, С.А. Шмельова. – 2-ге вид., доповнене. – Дніпропетровськ: Дніпропетровська державна фінансова академія, 2007. – С. 255-263.
Вивчаючи питання щодо ролей членів команди слід звернути увагу на те, що одна з основних цілей формування команди – створення умов для більш повної реалізації співробітниками організації талантів, навичок, знань і інтересів. Кожен із членів команди вносить у виконання завдання певний внесок, а значить, відіграє у групі чітко окреслену роль. Таким чином, «гравці» команди відрізняються за ступенем участі у виконанні завдання (або у змісті) і використанні навичок і знань, якими вони володіють (окрім функціонального досвіду) для вирішення питань. Крім того, члени команди повинні виконувати ролі, пов'язані із задоволенням емоційних потреб членів групи і наданням соціально-економічної підтримки.
Члени команди можуть відігравати такі ролі: фахівця з вирішення завдань, соціально-емоційної підтримки, подвійну роль, ролі сторонніх спостерігачів.
Одне з найвідоміших досліджень у сфері вивчення ролей учасників команди було проведено під керівництвом Мередита Белбіна, у ході якого вчений і його колеги здійснювали систематичні спостереження за декількома сотнями невеликих груп у процесі їхньої роботи. Результати дослідження дозволили зробити висновок, що поведінка кожного члена команди відповідає одній з дев'яти ідентифікованих у дослідженні ролей, баланс яких багато в чому впливає на ступінь ефективності діяльності групи.
У виданій у 1981 р. роботі М. Белбін приділяв основну увагу питанню, як члени групи, виконуючи різні ролі, можуть сприяти успішному виконанню завдання. Найбільш успішними у виконанні конкурсних завдань виявилися команди, в яких переважали практичні й реалістичні виконавці (у термінології 1993 р.), які працювали переважно на команду, а не заради задоволення власних інтересів. Потім автор наголошував на внеску представників парних ролей. Організатор зазвичай приділяв основну увагу керівництву, спонукаючи групу до дії. У деяких випадках цю функцію брав на себе координатор, який поєднував групу в її прагненні до загальної мети. Крім того, велике значення мала діяльність генераторів, пропозиції яких нерідко відігравали вирішальну роль у досягненні успіху, і шукачів, які «полювали» за ідеями поза групою.
Однак М. Белбін указує, що далеко не всі висунуті групою ідеї можуть бути реалізовані в конкретній ситуації, тому такою значущою є роль математика, який ураховує всі аспекти проблеми і пропонує найкоротший шлях до досягнення мети. Не слід забувати і про командних «гравців», які, володіючи високою чутливістю, об’єднують групу. Функції фінішера полягають у контролі за виконанням командних зобов'язань, відпрацьовуванні деталей проекту, доведенні до логічного завершення всіх починань. І, нарешті, у роботі 1993 р. М. Белбін розглядає роль фахівця, який привносить у команду корисний для роботи над проектом необхідний технічний або професійний досвід.
На завдання управління командою можна подивитися з погляду чотирьох основних функцій менеджменту: планування, організації, управління й контролю. Крім того, менеджер повинен уміти управляти комунікаціями, конфліктами й бути лідером.
При вивченні шостого питання екстернам слід звернутись до рекомендованих літературних джерел, періодичних видань та джерелам Інтернет.