Бібліографічний список до практичного заняття: [1, 11, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 21, 26, 32, 36, 37, 39, 40]

Практичне заняття 3

Тема 5. Статистика результатів виробництва продукції та послуг

Мета заняття: Закріпити теоретичні знання та виробити практичні навички щодо визначення результатів виробництва продукції та послуг на макрорівні.

План заняття

1. Визначення ВВП виробничим, розподільним методами та методом кінцевого використання

2. Використання індексного методу аналізу динаміки ВВП

Методичні рекомендації до практичного заняття

Валовий внутрішній продукт (ВВП) – це сукупна ринкова вартість усіх продуктів і послуг, створених на економічній території країни за певний період (рік, квартал) резидентами даної країни, за мінусом вартості їхнього проміжного споживання. Обсяг ВВП може бути розрахований на кожній стадії відтворення і тому визначається (в ринкових цінах) різними методами:

• виробничим (реальним) – на стадії виробництва товарів та надання послуг;

• розподільним (особистим) – на стадії розподілу ВДВ між її виробниками;

• методом кінцевого використання - на стадії кінцевого використання продуктів і послуг.

На стадії виробництва (виробничим методом) ВВП обчислюється як сума валової доданої вартості (ВДВ) усіх галузей чи секторів економіки (не тільки сфери виробництва, але і сфери послуг). Оскільки валова додана вартість окремих секторів економіки визначається в основних цінах, то при обчисленні ВВП сумарну додану вартість секторів необхідно скоригувати на сальдо податків і субсидій на продукти та імпорт (додати податки і виключити субсидії) (дивіться[14], формула 5.3).

Величину ВВП розподільним методом можна визначити на стадії його розподілу. ВВП дорівнює сумі первинних і перерозподілених доходів. До первинних доходів відносять доходи, які створюються до моменту їх перерозподілу суспільством. Це оплата праці робітників, зайнятих виробничою діяльністю, податки типу ПДВ, доходи від власності та інші доходи виробничих одиниць. Серед доходів, які створюються у процесі перерозподілу, можна назвати проценти, які отримують за позиками і банківськими вкладами, різного роду дивіденди, внески із соціального страхування, амортизаційні відрахування і т. ін.

Розподільний метод передбачає включення до ВВП таких компонентів:

• оплату праці найманих працівників;

• податки за винятком субсидій на виробництво та імпорт;

• валовий прибуток і змішаний дохід (від власності і підприємництва).

ВВП, який розраховано розподільним методом, дозволяє проаналізувати склад і структуру прибутків, витрати чинників виробництва (основного капіталу, робочої сили),розподіл ВДВ між її виробниками.

Методом кінцевого використання ВВП визначається на стадії його використання. Цей метод показує, як підприємства, домашні господарства та уряд використовують ВВП на приватне споживання, інвестиції та експорт. Цим методом розрахунок ВВП виконується за такою схемою:

1. Кінцеве споживання + 2. Валове нагромадження + 3. Сальдо експорту і імпорту продуктів і послуг (чистий експорт = ВВП _{кінц. використ.}.

Кінцеве споживання являє собою витрати господарських (інституційних) одиниць на продукти і послуги, які були використані безпосередньо для задоволення поточних індивідуальних і колективних потреб людей. Цей метод дозволяє показати структуру використання ВВП, його роль у задоволенні потреб кінцевих споживачів і в збільшенні національного багатства країни.

Чистий внутрішній продукт (ЧВП) визначають як різницю ВВП і вартості спожитого основного капіталу (СОК).

Для оцінки якості розрахунків використовують специфічний показник – статистичну розбіжність між обсягами ВВП, розрахованими різними методами: на стадії виробництва і на стадії використання. У міжнародній практиці допустимою вважається розбіжність на рівні не більше 5% від ВВП.

Окрім внутрішніх первинних доходів, резиденти країни отримують доходи від “Іншого світу” (зовнішні). Суму усіх внутрішніх і зовнішніх первинних доходів, одержаних резидентами країни за певний період, називають валовим національним доходом (НД) (дивіться [14], формула 5.4).

Динаміку основних макроекономічних показників обчислюють за допомогою індексів. При цьому використовують зведені індекси, індекси середніх величин та інші індекси.

Дефлятор ВВП І_ррозраховується як середньозважена величина з індексів споживчих цін та цін виробників промислової продукції,кожен з яких показує зміну вартості певного набору товарів та послуг у поточному періоді порівняно з базовим(дивіться [14], формула 5.5 – 5.7 та 5.10 – 5.15).