- •Перевидання конспекту лекцій присвячується
- •Андрій Петрович осітнянко
- •Основні праці професора Андрія Петровича осітнянка.
- •Розділ 1. Методи аналізу й прогнозування економічного розвитку міста
- •1.1. Концепції аналізу економіки міста й регіону
- •1.2. Теорія економічних циклів.
- •1.3. Контрольні питання
- •Розділ 2. Теорія економічної бази
- •2.1 Концепції Економічної бази
- •2.1.1 Історія
- •2.1.2 Сучасні походження
- •2.2 Структура макроекономічних моделей
- •2.3. Експортно – базова модель
- •2.4 Типова модель економічної бази
- •2.5 Методи для обчислення значень множника
- •2.5.1 Порівняння відносин планувальника й моделі економіста
- •2.5.2 Метод звіту
- •2.5.3 Спеціальний підхід припущення
- •2.5.4 Коефіцієнти місцевості
- •2.5.5 Мінімальні потреби
- •2.5.6 “Диференціальні” множники: багаторазовий аналіз регресу
- •2.6. Модель зрушень і часток
- •2.7. Критичний аналіз: переваги, незручності, похвала, критика
- •2.8. Контрольні питання
- •Дані й обчислення
- •Розділ 3. Таблиці витрати — випуск і регіональні рахунки доходу
- •3.1. Вступ
- •3.2 Міська таблиця трансакцій
- •3.3 Доходи і рахунки виробництва
- •3.4 Резюме
- •3.5 Контрольні питання
- •3.6. Виміри регіонального добробуту
- •3.6.1 Проблема з оцінками впр
- •3.7.2 Використання персональних оцінок доходу
- •Розділ 4. Логіка моделей “витрати — випуск”
- •4.1 Вступ
- •4.2 Пояснення моделі: аналіз через опис
- •4.3 Підготовка таблиці трансакцій: економіка закрита щодо домашніх господарств
- •4.4 Економічна модель
- •4.4.1 Тотожності: таблиця трансакцій
- •4.4.2 Технічні умови: таблиця безпосередніх потреб
- •4.4.3 Умова рівноваги: пропозиція дорівнює попиту
- •4.4.4 Рішення системи: таблиця повних потреб
- •4.5. Економічні зміни в моделях “витрати-випуск”
- •4.5.1. Причини і наслідки змін
- •4.5.2. Структурні зміни
- •4.5.3. Зміни в кінцевому попиті
- •4.6. Контрольні питання
- •Розділ 5. Регіональні множники “витрати-випуск”
- •5.1 Вступ
- •5.2. Концепція множника
- •5.2.1. Інтуїтивне пояснення
- •5.2.2. Ітеративний підхід
- •5.3. Перетворення Множника
- •5.3.1. Множники Випусків
- •5.3.2. Множники Зайнятості
- •5.3.3. Множники Доходів
- •5.3.4. Множники урядових доходів
- •5.4. Контрольні Питання
- •Маніпуляції з моделлю “витрати-випуск”. Розробка й рішення
- •Літературадо конспекту лекцій.
- •1.1. Концепції аналізу економіки міста й регіону 13
- •Навчально-методичне видання
- •03151, М.Київ-151, вул. Волинська, 60
5.3. Перетворення Множника
Тепер дозвольте нам повертатися до рішення моделі “витрати-випуск” методом інверсії. Це має перевагу для узагальнення й висновку різних видів множників, що можливі в системі “витрати-випуск”.
5.3.1. Множники Випусків
Перше зауваження щодо таблиці 5.3 полягає в тому, що елементи інверсії тепер називаються як “часткові множники випусків”. Тобто в термінології множника, вони повинні інтерпретуватися, як результат повного впливу на випуск однієї гривні виробничого ряду, який приніс в економіку стовпець промисловості. Суми цих стовпців — множники випусків.
Помітьте, що ми повідомляємо про три види множників випусків. Перший – “прямий множник випусків”, що просто дорівнює 1.0, прямі продажі промисловістю (вид очевидний, але включено для паралелізму).
Другий — “ множник індустріальної діяльності “, що є сумою для кожного виробництва вектора стовпця часткових множників випусків. Щоб уникнути розгляду домашніх господарств як “виробництва”, ми порушимо принципи векторного множення, підводячи підсумок по галузях виробництва (п'ять рядів), а не по галузях виробництва і домашніх господарств (шість рядів):
QMULTj = i INVij
де i— номер галузі виробництва.
Третій множник випусків, представлений у таблиці 5.3, іноді називається “множник валових продуктів”. Це — сума галузей виробництва й ряду домашніх господарств у стовпці зворотної матриці. Щоб підкреслювати його змішане походження, маркіруємо його як “множник виробництва і домашніх господарств” і, при цьому, оголошуємо його як невідповідний для використання. Його застосування приводить до подвійного підрахунку випусків і кінцевих доходів.
У більш ранній практиці аналізу “витрати-випуск”, відмітьте, це була звичайна практика побудови моделі “Тип 1”, із домашніми господарствами, виключеними з матриці, і моделі “Тип 2”, із включеними домашніми господарствами. Множники випусків були відповідні з моделлю “Тип 1” і невідповідні з моделлю “Тип 2”. Аналітики часто перебували в зніяковілості.
Тепер, майже всі регіональні аналітики моделі “витрати-випуск” відмовилися від моделі “Тип 1” і концентруються на розширених моделях, що описані тут. Якщо множники випусків повинні мати конкретне значення, вони повинні бути засновані тільки на виробничій діяльності.
Більшу кількість відповідних множників, однак, перетворили в терміни зайнятості і кінцевих доходів. Вони представляють інформацію про динаміку робочих місць і доходів людей, дві важливі міри виробничих дій.
5.3.2. Множники Зайнятості
Наступне питання — як оцінити вплив на зайнятість нової експортної діяльності. Щоб відповідати на це питання, необхідно перетворити вплив випуску у вплив зайнятості. Ми використовуємо для цього відношення зайнятість / випуск.
Таблиця 5.3. Множники випусків, зайнятості, доходів, доходів місцевої влади й доходів уряду для гіпотетичної економіки
Назва виробництва |
Видобуток (1) |
Будівництво (2) |
Промисловість (3) |
Торгівля (4) |
Послуги (5) |
Домашні господарства (6) |
Часткові множники випусків (елементи інверсії) | ||||||
Видобуток (1) |
1,139 |
0,033 |
0,062 |
0,015 |
0,023 |
0,021 |
Будівництво (2) |
0,019 |
1,011 |
0,012 |
0,015 |
0,040 |
0,014 |
Промисловість (3) |
0,184 |
0,253 |
1,173 |
0,092 |
0,128 |
0,146 |
Торгівля (4) |
0,165 |
0,207 |
0,138 |
1,159 |
0,166 |
0,245 |
Послуги (5) |
0,346 |
0,351 |
0,280 |
0,428 |
1,494 |
0,498 |
Домашні господарства (6) |
0,684 |
0,593 |
0,516 |
0,785 |
0,745 |
1,381 |
Множники Випусків | ||||||
Прямий випуск |
1,000 |
1,000 |
1,000 |
1,000 |
1,000 |
1,000 |
Індустріальна діяльність |
1,853 |
1,855 |
1,664 |
1,708 |
1,850 |
0,924 |
Виробництво і домашні господарства |
2,538 |
2,448 |
2,180 |
2,494 |
2,595 |
2,305 |
Множники Доходів | ||||||
Прямий Доход |
0,355 |
0,264 |
0,261 |
0,495 |
0,406 |
0,006 |
Весь Доход |
0,684 |
0,593 |
0,516 |
0,785 |
0,745 |
0,381 |
Зайнятість (у мільйонах) |
|
|
|
|
|
|
Пряма зайнятість |
30 |
12 |
16 |
30 |
25 |
5 |
Повна зайнятість |
54 |
35 |
34 |
51 |
49 |
30 |
Місцевий орган влади |
|
|
|
|
|
|
Прямий Доход |
0,020 |
0,010 |
0,009 |
0,014 |
0,024 |
0,023 |
Весь Доход |
0,,051 |
0,038 |
0,032 |
0,046 |
0,057 |
0,049 |
Уряд |
|
|
|
|
|
|
Прямий Доход |
0,001 |
0,004 |
0,008 |
0,120 |
0,016 |
0,021 |
Весь Доход |
0,042 |
0,049 |
0,041 |
0,163 |
0,061 |
0,068 |
Щоб мати числа розумними, ми виражаємо кількість службовців у мільйонах грн. випуску. (Для того, щоб перейти до безпосередньої кількості службовців, досить буде знати виробіток у мільйонах грн. на одного робітника.) Повні множники зайнятості для виробництва одержуємо, множачи вектор ряду прямих множників зайнятості (які є відношеннями зайнятості / випуску) на відповідний вектор стовпця у зворотній матриці. Формула для множника зайнятості для виробництва jможе бути представлена як:
EMULTj = i (ei /qi)* INVij
І може бути знову показана в матричній термінології для всіх галузей виробництва як:
,
де e— тепер вектор виробничої зайнятості, інші символи визначені раніше. Помітьте, що ми використовували поточні відношення зайнятість/випуск, щоб одержати результати. Це накладає обмеження на термін прогнозу, тому що ми закріплюємо існуючу технологію. Тому максимальний період прогнозу визначається самим мінімальним періодом ділового циклу з періодів ділових циклів усіх галузей. Фактично, застосування моделі “витрати-випуск” до оцінки поточного чи майбутнього впливу, вимагає, щоб ми організували поточні чи майбутні оцінки відношень зайнятість / випуск.