- •Міністерство охорони здоров’я України Українська медична стоматологічна академія Кафедра психіатрії, наркології та медичної психології
- •Методичні вказівки з самостійної підготовки до практичних занять з медичної психології
- •Для студентів медичних вуЗів, аспірантів, магістрів, клінічних ординаторів та лікарів-інтернів медичних спеціальностей
- •Полтава-2001
- •Заняття №1 предмет, завдання, методологiчнi та медичнi аспекти медичної психологiї. Мозок та психiка
- •Основнi етапи розвитку психологiї
- •Здобутки вiтчизняних вчених:
- •Основнi теорiї психiчної дiяльностi:
- •Завдання медичної психологiї
- •Етапи проведення психологiчного обстеження:
- •Контрольнi запитання
- •Заняття №2 пiзнавальнi процеси в нормi та при патологiї вiдчуття та сприйняття
- •Вчення про аналiзатори.
- •Класифiкацiя вiдчуттiв
- •Класифiкацiя сприйняттів:
- •Етапи цiлеспрямованого сприйняття:
- •Властивостi сприйняття:
- •Закономiрностi вiдчуттiв та сприйняття у нормi:
- •Теорiя рефлекторного вiдображення (I.М. Сєченов, I.П. Павлов, а.А. Ухтомський)
- •Класифiкацiя iлюзiй:
- •Вiдмiнностi уявлень від сприйняттів:
- •Вiковi особливостi спийняття:
- •Розвиток сприйняття дитини в онтогенезi
- •Основнi види розладiв вiдчуття і сприйняття
- •Контрольнi запитання
- •Заняття №3 пiзнавальнi процеси. Мислення та мова
- •Операцiї мислення:
- •Складовi елементи мислення:
- •Основнi характеристики мислення:
- •Типи і види мислення:
- •Порушення мови.
- •Мiжпiвкульна асиметрiя головного мозку
- •Вiковi особливостi мислення:
- •Порушення мислення:
- •Контрольнi запитання
- •Заняття №4 увага, пам’ять, iнтелект.
- •Вiковi особливостi уваги
- •Пам’ять
- •Нейрофiзiологiчнi механiзми пам’ятi
- •Вiковi особливостi пам’ятi
- •Особливостi процесiв пам’ятi
- •Порушення пам’ятi
- •Iнтелект
- •Розлади iнтелекту
- •Вiковi особливостi iнтелекту
- •Способи дослiджень уваги, пам’ятi, iнтелекту
- •Контрольнi запитання
- •Заняття № 5 емоцiї I почуття
- •Теорiї виникнення емоцiй
- •Нейрофiзiологiчнi механiзми емоцiй
- •Соматовегетативний прояв емоцiй
- •Зовнiшнi прояви емоцiй
- •Класифiкацiя емоцiй
- •I. За фiлогенетичним розвитком (чи по складностi)
- •III. За впливом на тонус органiзму I життєдiяльнiсть:
- •IV. За механiзмами виникнення:
- •V. За силою I тривалiсттю:
- •Види почуттiв
- •Розвиток емоцiй I почуттiв в онтогенезi
- •Розлади емоцiй
- •Дослiдження емоцiй
- •Контрольнi запитання
- •Заняття № 6 ефекторно-вольова сфера
- •Класифiкацiя потреб I ефекторно-вольових проявiв:
- •1. Бiологiчнi або iнстинктивнi (нижчi) потреби:
- •2. Соцiальнi (вищi) потреби:
- •Поняття про волю
- •Фiзiологiчнi основи вольових дiй
- •Етапи вольового процесу:
- •Вольовi якостi особистостi:
- •Вiковi особливостi волi.
- •Розвиток I формування волi
- •Розлади ефекторно- вольової сфери.
- •Методи вивчення волi
- •Контрольнi запитання
- •Заняття № 7 свiдомi і підсвiдомi психiчнi процеси
- •Структура свiдомостi
- •Властивостi свiдомостi:
- •Нейро-фiзiологiчнi основи свiдомих I підсвiдомих процесiв
- •Деякi явища підсвiдомого
- •Фiзiологiчнi варiанти змiненої свiдомостi
- •Етапи формування свiдомостi (г.К. Ушаков):
- •Розлади свiдомостi
- •Непсихотичні розлади:
- •Психотичні розлади:
- •Методи дослiдження стану свiдомостi
- •Контрольнi запитання
- •Заняття №8 психофiзiологiчнi I медико-психологiчнi аспекти особистостi
- •Вiковi перiоди I кризи розвитку особистостi
- •Властивостi особистостi
- •Структура особистостi
- •I. Спрямованість особистості
- •II. Можливості особистості
- •III. Психологiчнi особливостi поведiнки особи(темперамент, характер).
- •Основнi показники характеру:
- •Розлади особистості
- •Методи дослiдження особистостi
- •Контрольнi запитання
- •Заняття № 9 взаємодiя соми та психiки у здоровому I хворому органiзмi
- •Психосоматичнi взаємодiї у здоровому органiзмi
- •Фiзiологiя психiчного конфлiкту.
- •Контрольнi запитання
- •Заняття № 10 суб’єктивне переживання хвороби. Психологiя хворого при соматичних захворюваннях.
- •Психологiчнi особливостi хворих деякими соматичними захворюванями
- •Психологiя помираючих хворих
- •Нейропсихологiчнi особливостi хронiчних захворювань
- •Контрольнi запитання
- •Заняття № 11 лiкар, хворий, дiагноз: психологiя дiагностичного процесу
- •З боку хворого:
- •З боку лiкаря:
- •Особливостi проведення спiвбесiди з хворим
- •Контрольнi запитання
- •Заняття № 12 психологiя осiб iз природженими I набутими фiзичними вадами
- •Психологiя осiб iз природженими фiзичними дефектами
- •Психологiя осiб iз набутими фiзичними дефектами
- •Психологія осіб із набутими дефектами щелепно-лицевої області
- •Контрольнi запитання:
- •Заняття № 13 психологiя хворого до I пiсля хiрургiчного втручання
- •Дитяча хiрургiя
- •Контрольнi запитання
- •Заняття № 14 психологiя жiнки в перiод вагiтностi та пiсля пологiв
- •Основнi правила психопрофiлактики болей при пологах:
- •Контрольнi запитання
- •Заняття № 15 основи медичної деонтологiї
- •Полiклiнiка I стацiонар. Деонтологiя взаємостосунків iз хворими
- •Деонтологiя повiдомлення дiагнозу
- •Деонтологiя взаємостосунків iз родичами хворого
- •Деонтологiя взаємостосунків медичних працiвникiв
- •Деонтологiя в клiнiчнiй медицинi
- •Деонтологiя I медична документацiя
- •Контрольнi запитання:
- •Заняття № 16 основи психогiгiєни та психопрофiлактики
- •Iсторiя психогiгiєни
- •Практичне застосування психогiгiєни та психопрофiлактики
- •2. Шкільна психогігієна.
- •3. Сексуальне виховання і статеві стосунки.
- •4. Психогігієна сім’ї.
- •5. Психогігієна праці та відпочинку.
- •6. Психологія та психогігієна старості.
- •7. Психогігієна колективного життя (спілкування).
- •8. Психогігієна конфлікту.
- •9. Психогігієна побуту: переборювання шкiдливих звичок.
- •Методи I органiзацiя психогiгiєни та психопрофiлактики
- •Контрольнi запитання:
- •Заняття № 17 питання психотерапiї. Показання до застосування
- •Модифiкацiї основних методик психотерапiї
- •Показання до психотерапiї
- •Контрольнi запитання
- •Заняття №18 характеристика малих та великих психологiчних груп в аспектi медичної деонтологiї
- •Особливостi груп пацiєнтiв лiкарнi
- •Психологiя лiкувального колективу
- •Контрольнi запитання
- •Список рекомендованої лiтератури
- •Зміст назва теми сторінка
Нейрофiзiологiчнi механiзми емоцiй
Емоцiї виникають за рахунок первинної активацiї емоцiйних структур мозку. Збудження одних структур викликає появу позитивних емоцiй, якi органiзм намагається посилити, подовжити, повторити. Активацiя iнших структур супроводжується негативними емоцiями, якi органiзм намагається лiквiдувати чи ослабити.
Гiпоталамiчнi центри i ретикулярна формацiя стовбура мозку чинять на кору висхiднi активiзуючі впливи, що пiдтверджується генералiзованою десинхронiзацiєю ЕЕГ. Цi впливи реалiзуються через широку систему зв’язкiв гiпоталамуса з лiмбiчними системами через медiальний жмуток переднього мозку i зв’язок iз ретикулярною формацiєю середнього мозку. Коли при формуваннi емоцiйної реакцiї вiдбувається об’єднання корково-пiдкоркових структур, завдяки циклiчним взаємозв’язкам, збудження здатне циркулювати рiзноманiтними шляхами. Це призводить до значного посилення емоцiй i може надавати їм затяжного чи навiть патологiчно-хронiчного (застiйного) характеру.
Морфологiчною основою таких циклiчних взаємодiй можуть слугувати два кола лiмбiчної системи: структури амигдалярного кола забезпечують емоцiйне супроводження харчових i захисних iнстинктивних реакцiй (страх, бiль), а структури септального кола пов’язанi переважно із статевими реакцiями.
У формуваннi емоцiй беруть участь фiлогенетично давня кора, пошкодження чи видалення якої рiзко посилює чи знижує емоцiйну реактивнiсть, а також неокортекс. Пiдкорковi емоцiйнi центри чинять на кору великих пiвкуль висхiднi активiзуючi впливи. Корковi нейрони, в свою чергу, обробляючи iнформацiю, що надходить до них iз внутрiшнього i навколишнього середовища, обумовлюють включення емоцiй до цiлiсних поведiнкових актiв.
При вживленнi в мозок електродiв з метою вивчення морфологiчної структури емоцiй, стимуляцiя перетинки мозку викликає яскраво вираженнi позитивнi емоцiї (ейфорiя, почуття задоволення i насолодження з елементами статевого збудження). Подразнення мигдаликiв викликає почуття страху i лютi. Стимуляцiя середнього мозку призводить до виникнення дискомфорту, гнiву, статевого збудження з елементами напруження. Схожi стани виникають i при подразненнi переднього i заднього вiддiлiв гiпоталамуса.
В основi фiзiологiчних механiзмiв вищих емоцiй лежать стiйкi системи зв’язкiв у корi, в утвореннi яких вирiшальну роль вiдiграє друга сигнальна система. Спiввiдношення нейромедiаторiв у структурах мозку в значній мiрі визначають ступiнь емоцiйної реактивностi при задоволеннi бiологiчних i соцiальних потреб органiзму. Доведена участь окремих олiгопептидiв - ангiотензин II, брадикiнiн та iншi - в механiзмах формування емоцiйних збуджень. Широко вiдомо, що емоцiя страху пов’язана з адреналiном, а серотонiн i мелатонiн називають пептидами доброго настрою.
Соматовегетативний прояв емоцiй
При гнiвi i страховi переважають симпатичнi реакцiї, у той час як приємнi емоцiї супроводжуються парасимпатичною активнiстю. Участь тих чи iнших вiддiлiв ЦНС у емоцiйному збудженнi визначається рiзним вихiдним нейрогуморальним станом органiзму. Периферичнi складовi емоцiй роздiляють на вiльно керованi (дiяльнiсть серця, гладкої мускулатури судин кишечника, бронхiв, залоз внутрiшньої секрецiї).
Довiльними зусиллями людина здатна заблокувати вихiд емоцiйного збудження. Проте при цьому «емоцiйна домінанта»залишається в ЦНС i розповсюджується на гладко-м’язовi органи. При довготривалих емоцiях або при повторних емоцiйних впливах негативного характеру збудження мозкових структур може перейти у стацiонарну форму - особливо при конфлiктних ситуацiях, наявностi значних i довготривалих перешкод задоволенню провiдних потреб. Зазвичай у стацiонарну форму переходять емоцiї негативного спрямування, що здатнi до сумацiї.