Дослiдження емоцiй

1. Огляд хворого. Звертають увагу на вираз обличчя, особливостi мови. На шкiрi хворого можуть бути рубцi - слiди депресивних або афективних спроб самогубства (в ділянцi серця, лiктьових вен, шиї).

2. Бесiда: Розпитують про настрiй хворого. Мають значення мiмiка i пантомiмiка (швидка, повiльна, скупа та iн.) пiд час огляду i бесiди. Пiдводячи пiдсумки, оцiнюють ступiнь емоцiйно-моторної врівноваже-ностi. Додатковi данi можна отримати в бесiдi з рiдними хворого, спiвробiтниками, iншими хворими цiєї палати.

3. Тестовi методи:

а) Дослiдження самооцiнки за Дембо - Рубiнштейн. На прямiй, символiзуючiй будь-яку властивiсть усiх людей (здоров’я, розум, характер, щастя i т. iн), пропонують крапкою визначити своє мiсце i дати мовне пояснення, при цьому фiксуються рiвень самооцiнки, пояснення i особливостi емоцiйних реакцiй.

б) Iснує декiлька непрямих методiв вивчення емоцiйної дiяльностi: асоцiативний експеримент, тест Розенцвейга, метод Роршаха, дослiдження тривожностi, та iн.

Контрольнi запитання

1. Дайте визначення емоцiй. Якi особливостi емоцiй у людини на вiдмiну вiд тварин?

2. Якi iснують раннi теорiї походження емоцiй?

3. Вклад в дослiдження емоцiй П.К. Анохiна; В.П. Симонова.

4. Нейрофiзiологiчна основа емоцiй.

5. Як проявляються емоцiї на соматовегетативному рiвнi.

6. Класифiкацiя емоцiй за складнiстю i суб’єктивним тоном.

7. Що таке стенiчнi i астенiчнi емоцiї?

8. Якi емоцiї називаються реактивними i вiтальними?

9. Дайте визначення i приведiть приклади настрою, афекту, потягу.

10.Чим розрiзняються фiзiологiчний i патологiчний афекти?

11. Що таке стрес i який вiн буває?

12. Характеристика фрустрацiї.

13. Особливiсть формування емоцiй i почуттiв в онтогенезi?

14. Якi ви знаєте розлади емоцiй?

15. Як дослiджувати емоцiї?

Заняття № 6 ефекторно-вольова сфера

ТРИВАЛIСТЬ ЗАНЯТТЯ: 2 академiчнi години.

МЕТА ЗАНЯТТЯ: ознайомити студентiв iз психологічною структурою ефекторно-вольової сфери, поняттями волi i вольового процесу, вольовими якостями особистостi, етапами розвитку i виховання їх у дiтей, а також найважливiшими розладами ефекторно-вольової сфери.

МIСЦЕ ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТТЯ: навчальна кiмната.

ОБЛАДНАННЯ ЗАНЯТТЯ: таблицi i класифiкацiї цiлеспрямованої дiяльностi, вольових розладiв, тематичнi хворi, тематичний вiдеоматерiал.

Ефекторно-вольова сфера- складна психiчна функцiя, яка направлена на здiйснення цiлеспрямованої дiяльностi людини у залежностi вiд окремих мотивiв i зумовлена внутрiшнiми потребами та вимогами навколишнього середовища. Вона складається iз двох компонентiв: ефекторного або рухового (простi i складнi рухи, дiї i вчинки) та вольового.

Воля- здатнiсть людини до свiдомого i цiлеспрямованого регулювання своєї дiяльностi i вчинкiв, пов’язаних iз подоланням труднощiв i перешкод. Подолання перешкод i труднощiв потребує так званого вольового зусилля - особливого стану нервово-психiчного напруження, яке мобiлiзує фiзичнi, iнтелектуальнi i моральнi сили людини.

Потреба, яка проявляється у потязi до чого-небудь, визначаєспонукаючий мотив, мотивацiю усiх видiв активностi людини. Це - об’єктивна необхiднiсть, яку вiдчуває людина з метою збереження себе як живої системи, самовiдтворення та забезпечення рiзних видiв активностi.

Складнi види дiяльностi вiдповiдають не одному, а декiльком одночасно дiючим мотивам, якi можуть взаємодiяти i утворювати розгалужену систему мотивацiї вчинкiв. Мотиви можуть бути свiдомими i несвiдомими.