4.2. Організаційно-економічні та технологічні напрями підвищення економічної ефективності виробництва зернових культур на підприємстві

Швидкі зміни розвитку підприємства, що пов’язані з появою нових технологій, глобалізацією діяльності, посиленням конкуренції на ринках готової продукції та ресурсів, обумовлюють необхідність його пристосування до змін оточуючого середовища, прогнозування своїх дій та розрахунки стратегій на майбутнє. Рівень економічної та соціальної ефективності виробництва (діяльності) залежить від багатьох чинників. Тому для практичного розв'язання завдань управління ефективністю важливого значення набуває класифікація чинників її зростання за певними ознаками. Класифікацію чинників зростання ефективності (продуктивності) виробничо-економічних та інших систем діяльності доцільно здійснювати за трьома ознаками:

1) видами витрат і ресурсів (джерелами підвищення);

2) напрямами розвитку та вдосконалення виробництва (діяльності);

3) місцем реалізації в системі управління виробництвом (діяльністю).

Підвищення економічної ефективності зернового виробництва передбачає збільшення виробництва і поліпшення якості зерна, забезпечення більшої сталості зернового господарства і ефективності використання його виробничих ресурсів. Основним напрямом подальшого розвитку зернового господарства є інтенсифікація виробництва зерна на основі внесення оптимальної кількості органічних і мінеральних добрив, розширення посівів високоврожайних сортів і гібридів, впровадження комплексної механізації, інтенсивних та індустріальних технологій, застосування прогресивних форм організації і оплати праці з урахуванням кінцевого результату.

Велике значення має внесення оптимальних доз мінеральних добрив, які в конкретних природно-економічних умовах забезпечують найбільш повне використання потенційних можливостей високоврожайних сортів і гібридів зернових культур. Інтенсифікація зернового господарства неможлива без комплексної механізації виробництва зерна. Вона є основою впровадження інтенсивних та індустріальних технологій вирощування зернових культур і забезпечує зростання продуктивності праці при виробництві зерна. Забезпеченість господарства надійною системою машин дає змогу якісно і в оптимальні агротехнічні строки виконувати всі види робіт, що сприяє підвищенню врожайності зернових культур і значно зменшує втрати зерна [28].

Економічна ефективність інтенсивних технологій визначається порівнянням додаткових виробничих витрат і додатково одержаної продукції і характеризується зростанням окупності додаткових витрат у зерновому виробництві. Важливим резервом підвищення економічної ефективності зернового виробництва на досліджуваному підприємстві є поліпшення якості зерна, особливо за рахунок сильних і твердих сортів пшениці з високим вмістом білка (15-17%) і клейковини (21-43%). Збільшення виробництва і поліпшення якості зерна сприятимуть підвищенню доходності зернового господарства й зміцненню економіки сільськогосподарського підприємства. Одним із напрямів підвищення економічної ефективності виробництва зерна для СТОВ «Надія ВП» є впровадження нових форм організації і стимулювання праці, широке використання колективного підряду і орендних відносин у зерновому господарстві. Практика багатьох сільськогосподарських підприємств свідчить, що застосування в бригадах та інших внутрішньогосподарських підрозділах прогресивних форм організації і оплати праці за кінцевими результатами сприяє значному підвищенню врожайності зернових культур і продуктивності праці в зерновому виробництві.

Нами було відмічено, що на базі підприємства «Колос Полісся» функціонує Житомирський обласний державний центр експертизи сортів рослин. Це дозволяє швидко отримати точні дані щодо якісного зерна, використати його при сівбі. Також це дозволяє швидко провести аналіз якості вирощеного зерна та використати ці результати при реалізації продукції. Екологічно чиста продукція, якість якої офіційно затверджена, швидко знайде свого споживача.

Вважається за доцільне запропонувати почати використовувати найякісніше зерно при сівбі, щоб потім розглянути можливість не лише реалізовувати його населенню по вищим цінам, але й продавати його іншим підприємствам для посіву в якості високосортового зерна. Для кращого результату слід покращити стан ґрунту, використовуючи органічні добрива. Можна буде зробити акцент на тому, що продукція екологічно чиста. За досліджуваний період (2010-2014 роки) підприємство поступово оновлювало свій машинно-тракторний парк, замінюючи стару техніку новою. Новіші зразки техніки є більш прибутковими, оскільки збільшується продуктивність праці та на них менші затрати, порівняно зі старою технікою.

Аналізуючи діяльність підприємства СТОВ «Надія ВП», можна сказати, що одним з основних напрямів досягнення підвищення економічної ефективності є впровадження інноваційних технологій в техніку, пов’язану з рослинництвом. Знаючи прагнення керівника розвивати переробку продукції рослинництва, пропонуємо розвивати саме цей напрямок, а саме: сушіння зерна або виробництво біодизеля для власного споживання. Як відомо, сільськогосподарські підприємства витрачають значну частину коштів на паливо, тому виключати цей варіант не можна. В 2015 р. деяка частина посівної площі підприємства була засіяна ріпаком, тому біодизель може стати досить перспективним напрямом зростання економічної ефективності підприємства. Та для цього необхідне відповідне обладнання. Щоб вибрати з переліку зерносушарок або ж обладнання для переробки ріпаку на біодизель, які запропоновані на ринку, найбільш підходящу, дослідимо наразі пропоноване обладнання, яким найбільше користуються в Україні.

І. Тесленко, досліджуючи питання сушки зерна, дізналась, що найбільше розповсюдження в Україні отримало зерносушарки вітчизняного виробника ПАТ «Карловський машинобудівельний завод». Автор виділила наступні причини, через які частіше купують карловське обладнання: ціни більш привабливі, ніж у аналогів закордонного виробництва; обладнання включене в затверджений перелік сільськогосподарської техніки, 30% вартості якої може бути компенсовано сільськогосподарському підприємству; виробник притримується умов гарантії; виробник забезпечує необхідність у технічному сервісі.

Незважаючи на це, дослідження І. Тесленко показали, що в Україні спостерігається переорієнтація на імпортні зерносушарки. Наприклад, попитом користується мобільне обладнання фінської компанії MEPU, яке розроблялось для вологого та холодного клімату для сушіння зерна з підвищеною вологістю. Сушарки обладнанні теплообмінником, утеплені і за рахунок цього мають високий ККД при низьких витратах палива. Вони можуть працювати в закритому приміщенні з подачею теплого повітря для обігріву приміщень.

Збираються сушарки MEPUза принципом Lego, дозволяючи нарощувати потужність без конструктивних змін. Обладнання здатне працювати на дизельному паливі, газі, біопаливі, комбіновано. Мобільні моделі даної фірми навіть дешевше вітчизняних [35]. Ці сушарки можна використовувати в польових умовах без електроенергії, від валу відбору потужності трактора. Вони легко переміщуються на технологічних майданчиках, працюють на дизельному паливі та газі.

Зерносушарка M275k виготовлена з високоякісних матеріалів, обладнана теплообмінником, який відділяє відпрацьовані гази та продукти згорання від потоку теплого повітря, попереднім і донним очисником, завальною ямою (1,3 м³), котлом, горілкою Oilon, чашковою норією, майданчиком для обслуговування, драбиною. Дане обладнання відноситься до зерносушарок бункерного типу. Воно обладнане також комірками та шиберами, елеватором, теплогенератором, що є досить економічним, оскільки об’єднує в собі одразу декілька технологічних операції економлячи час та ресурси. Управління сушаркою здійснюється автоматизовано. Опишемо основні технічні характеристики моделі й електродвигуна у вигляді таблиць 4.5 і 4.6.

Таблиця 4.5