- •1.Виникнення політичної економії, її передмет та функції
- •2. Економічні закони , їх система . Економічні категорії.
- •3. Поняття виробництва, його основні елементи, їх сутність та взаємозв’язок
- •4. Основні фактори виробництва та їх соціально - економічна сутність
- •5.Продуктивні сили суспільства та їх взаємозв’язок з виробничими відносинами
- •6. Поняття і структура суспільного виробництва
- •7.Сукупний суспільний продукт та його форми
- •8. Поняття власності та її форми
- •9. Ефективність виробництва та її критерії
- •11.Сутність економічної системи і її структура. Типи економічних систем.
- •12.Перехідні економічні системи: зміст і основні риси.
- •13.Концепції переходу постсоціалістичних країн до ринкової економіки
- •14. Економічні потреби суспільства. Закон зростання потреб та механізм його дії.
- •15.Економічні ресурси та їх види.
- •16.Економічні інтереси та їх система.
- •17.Товарне виробництво, умови його виникнення та характерні риси.
- •19. Сутність основної суперечності товарного виробництва.
- •20.Двоїстий характер праці, втіленої в товарі.
- •21.Економічний закон вартості, його функції та механізм дії, функції.
- •22.Виникнення і суть грошей.
- •23.Еволюція грошового обігу.
- •25. Інфляція, її причини та соціально-економічні наслідки
- •26. Підприємство як первинна ланка суспільного виробництва.
- •27. Види підприємницької діяльності та їх сутність
- •28. Капітал як економічна категорія.
- •29. Фонди підприємств їх круооборот і оборот.
- •30. Виробничі фонди і їх структура.
- •31.Фізичний і моральний знос основних фондів.
- •32.Сутність заробітної плати і її функції. Мінімальна заробітна плата.
- •33. Форми і системи заробітної плати
- •34. Номінальна і реальна заробітна плата. Взаємозв'язок продуктивносты працы ы рывня заробытної плати.
- •35. Собівартість продукції, її структура і шляхи зниження
- •36.Прибуток і його функції. Норма і маса прибутку
- •37Структура банківської системи україни
- •38 Акціонерне товариство і його види
- •39.Акції і їх соціально-економічне значення. Курс акцій
- •40)Особливості аграрної сфери виробництва
- •41. Форми господарювання в сільському господарстві та їх зміст.
- •42.Рентні відносини. Види ренти.
- •43.Ринок, його функції і структура.
- •44. Суть економічних законів попиту і пропозиції. Ціна ринкової рівноваги.
- •45. Конкуренція, її форми і методи.
- •46)Монополізм в ринковій економіці, і його негативні наслідки
- •47)Антимонопольна політика держави
- •48. Товарні біржи і механізм їх функціонування
- •49. Фондові біржи і механізм іх функціонування
- •50. Центри зайнятості і їх функції
- •51. Необхідність державного регулювання ринкової економіки і його методи
- •52. Сутність суспільного відтворення.
- •53. Національний доход і стадії його руху.
- •55. Циклічність ринкової економіки. Види циклів.
- •57. Необхідність, зміст і принципи функціонування кредитної системи
- •58. Форми і функції кредиту
- •59. Кредитна система та її структура
- •60. Види доходів в ринковій економіці
- •61. Форми державного регулювання економіки
- •62.Моделі державного регулювання економіки
- •67) Світове господарство, його структура і об’єктивні умови формування.
- •68) Форми міжнародних економічних відносин.
- •69. Міжнародна торгівля і протекціонізм
- •70. Міжнародні валютні відносини,їх суть,етапи розвитку.
- •71. Вивіз капіталу і його форми.
- •73. Сутність , ознаки та рівні глобалізації економіки.
- •74. Суперечності глобалізації та її моделі.
- •75. Суть і зміст глобальних проблем сучасності.
14. Економічні потреби суспільства. Закон зростання потреб та механізм його дії.
Економічні потреби, їх сутність і структура. Кінцевою метою виробництва є задоволення різноманітних потреб людини як особистості, споживача і виробника. Виробництво, яке працює не з метою задоволення потреб людини чи суспільства, тобто заради власне виробництва, є безглуздою витратою обмежених ресурсів землі, корисних копалин, довкілля, економічних благ і робочої сили.
Сутність економічних потреб. Що ж таке потреба? Загалом потреба — це бажання людини в будь-чому, що забезпечує її життєдіяльність та поліпшує її. Отже, потреба — категорія, що відбиває ставлення людей, а звідси і поведінку, до умов їх життєдіяльності. Структура потреб велика. Крім економічних потреб, існує низка інших — культурних, політичних, ідеологічних, національних і т. ін. Економічні потреби — це ставлення людей до економічних умов їх життєдіяльності, які дають їм задоволення, насолоду або втіху і спонукають їх до діяльності, до того, щоб мати і володіти такими умовами. Отже, потреби мають об’єктивно-суб’єктивний характер. Різноманітні потреби можна певним чином класифікувати, насамперед за суб’єктами і об’єктами. За суб’єктами потреби поділяють на:
індивідуальні, колективні та суспільні;
домогосподарств, підприємств і держави;
суспільно-економічних класів і соціальних груп.
За об’єктами потреби класифікуються так:
породжені існуванням людини як біологічної істоти;
матеріальні і духовні;
першочергові і непершочергові.
Закон зростання потреб. Потреби людей не є постійними. Вони — продукт розвитку суспільства. Їх характер, структура і способи задоволення залежить від досягнутого рівня продуктивних сил, ступеня розвитку культури і науки, соціально-економічного ладу. У кожному суспільстві діє закон зростання потреб. Його суть полягає в тому, що в міру розвитку суспільного виробництва, а разом з тим і людини як особистості та продуктивної сили, відбувається поступове зростання її потреб. Цей закон характеризує взаємодію потреб і виробництва у процесі розвитку, коли … П′ → В′ → П″ → В″ …,тобто зрослі потреби П′ (П′ = П + ΔП) стимулюють зростання виробництва В′, збільшення якого веде до зростання потреб П″, а це є причиною подальшого зростання виробництва В″. Такий процес є безперервним (…), оскільки потреби людини є безмежними. Розкривши суть закону зростання потреб, слід показати форми його прояву. Цей закон знаходить свій прояв у двох головних формах: у зростанні особистих потреб і зростанні виробничих потреб. Особисті потреби задовольняються за рахунок предметів і послуг особистого споживання. Залежно від форм задоволення ці потреби поділяються на індивідуальні та спільні. Перші задовольняються шляхом індивідуального споживання предметів і послуг кожним членом суспільства окремо (їжа, одяг та ін.) або в рамках сім’ї (загальні для сім’ї житло, предмети культурно-побутового призначення та ін.), а інші — шляхом спільного споживання (послуги освіти, охорони здоров’я та ін.). Другою формою прояву даного закону є зростання виробничих потреб, тобто загальних потреб членів суспільства в засобах виробництва, які є матеріальною основою розширення масштабів виробництва матеріальних благ і послуг для задоволення зростаючих особистих потреб. Особливо інтенсивне зростання та оновлення потреб відбувається за умов науково-технічної революції, що породжує потреби, яких раніше не було, у багатьох найновіших предметах споживання і засобах виробництва. Так, в останні десятиліття виникли потреби в кольорових телевізорах, персональних комп’ютерах, відеомагнітофонах і багатьох інших предметах споживання. Механізм дії закону зростання потреб. З точки зору дії закону зростання потреб необхідно відрізняти такі три великі групи потреб: традиційні, або дійсні, нові і такі, що тільки-но зароджуються. Під традиційними потребами слід розуміти такі, які стали для людей звичними, тобто нормативними. Одні з цих потреб мають багатотисячолітню історію (потреби в м’ясі, молоці, хлібі тощо), інші — 30—50-річну (телевізори, холодильники, магнітофони тощо). Для задоволення цих потреб виробництво виготовляє відповідну продукцію. Разом із традиційними існують і нові потреби, тобто потреби в таких матеріальних благах і послугах, які ще не стали звичними для більшості населення, які щойно усвідомлюються людьми як нові потреби. Водночас нові матеріальні блага і послуги виробництво вже частково освоїло і має можливість швидко розширити їх випуск (останні моделі телевізорів, комп’ютерів, літаків тощо). Рівень реалізації закону зростання потреб можна виразити у вигляді такої формули:
де Розп — рівень реалізації закону зростання особистих потреб народу; С — споживання домогосподарствами матеріальних благ і послуг; Пт — традиційні (звичайні) потреби; Пн — нові потреби.