40)Особливості аграрної сфери виробництва

Аграрний сектор посіда єважливе місце в економіці суспільства. По-перше, с/г є великою галуззю в господарствікраїни. Відрозвитку аграрного сектора залежить нормальне функціонування всього господарства країни і добробут людей. А розвиток самого аграрного сектора значноюміроюзалежитьвідприроднихособливостей. У с/г земля є головнимзасобомвиробництва. На відмінувідіншихзасобіввиробництва, за умов правильного використання вона постійновідновлюєсвоюродючість і якіснополіпшується. За іншихрівних умов результативиробництвазалежатьвід погоди і родючостіземлі. Впливприроднихфакторів на результативиробництваможнапосилитиабообмежитирозвиткомпродуктивних сил. Ідеться про економічнуродючістьґрунту, підвищенняякоїдосягається шляхом раціональноговикористанняземлі, систематичного впровадженняновихтехнологій, досягнень науки і техніки, поліпшеннякультуриземлеробстватощо. Таким чином у землеробстві економічний виробничий процесс завжди взаємодіє з природним. Тому фермер повинен добре знати і вміловикористовувати не тількиекономічнізакони, а й особливост іприродних факторів і природнихпроцесів, яківідбуваються в сільськогосподарськомувиробництві. Впливлюдини на ціпроцесиобмежений Особливістю с.-г.виробництва є йогосезонність. У певнихмежахїїможназгладжувати шляхом виробництваіншихпродуктів, час виготовлення і робочийперіодяких не збігаються. У с/гдужеважливим є своєчасневиконанняробіт, наприклад, сівби, обробітку, зборуврожаю, догляду за тваринамитощо. Якщо в промисловостінесвоєчасневиконаннятехнологічнихопераційведе до затримкивиготовленняпродукції, то всільськомугосподарствіцепризводить до прямих утрат продукції і погіршенняїїякості. А це негативно позначається на результатах виробництва. С.-г.виробництвовимагаєзастосуванняскладноїсистеми машин, якіповинні бути пристосовані до особливостей та специфікивиготовлення кожного виду продукції. Значначастинаїхвикористовується по декілька тижнів протягом року. Дуже важливо також забезпечити максимальну кількість необхідних засобів виробництва в критичні строки, з тим, щобвиконативсіроботи в оптимальний період і не допустити втрат урожаю внаслідок затримки сівби, обробітку чи збирання. Підприємництво від с/гвідрізняється й тим, що земля як особливий і обов'язковий засіб виробництва обмежена за площею. Цей фактор зумовлює необхідність інтенсифікації с.-г.виробництва. Роботи в с/гпротягом року розподіляються нерівномірно. Це також зумовлено природними процесами. Найбільша напруга їх під час жнив і восени, коли відбувається збір урожаю, значно менша взимку і навесні. Тому потрібно враховувати всіприродні фактори, щоб забезпечити своєчасне і якісне проведення сільськогосподарських робіт. Крім цього, деякі фактори впливу не завжди можна передбачити завчасно. Наприклад, затяжні дощі, похолоднішання і приморозки, спеку та інше. Усе сказане вищез умовлює необхідність високого насичення с.-г. виробництва технікою, а це вимагає великих капіталовкладень. Зіншого боку, для цієї галузі характерні нестабільна віддача, нерівномірність доходів і навіть збитки, які також часто зумовлюються природними умовами.

Аграрні відносини і їх сутність

Земля в с/г є водночас предметом праці й засобомвиробництва. Відякостіземлі та ефективност і її використання залежить продуктивність не тількирослинництва, а йтваринництва, бовономожеуспішнорозвиватисятільки на основ і ефективного використання земельнихугідь. Взаємодіяприродних та економічнихпроцесів у с/гвизначаєособливості кругообороту виробничихфондів. Вони полягають у тому, що тут, як уже зазначалося, використовуєтьсятакийунікальнийзасібвиробництва як земля, а такожтакіспецифічніосновнівиробничіфонди як худоба, деревно-кущові та плодово-ягіднікультури і такіоборотніфонди як насіння, корми, молоднякнавідгодівлітощо. У зв'язкуізсезонністювиробництва вони маютьсвоїособливості обороту.їх оборот повільніший, ніж у багатьохіншихгалузяхвиробництва, а фондомісткістьсільськогосподарськоговиробництвазначновища.

Аграрнівідносинитіснопов'язані з власністю на землю. В Україні на неїузаконенаприватна, колективна та державнавласність і два способивикористанняземельнихпаїв:

1) вилучення в натуральнійформі та заснуванняфермерськихгосподарств;

2) можливістьпередачі в орендуіншимфізичнимчиюридичним особам для господарськоговикористання на умовахоренди.

Такіспособивикористанняземліпокликанівідродити дух господаря, створитисправжнюзацікавленість у кращомувикористанніземельнихугідь.

Нині в Україні у зв'язку з тим, щоз'явилосябагатоприватнихвласниківземельнихпаїв, виникає проблема формування земельного ринку. На думку деякихекономістів, є загрозамасового продажу земельнихділянок за низькимицінамипенсіонерами і тими,хто,перебуває у скрутному становищі. ЦимможутьскористатисядеякібагатігромадяниУкраїни та іноземці, і згодомможутьз'явитисявеликіземлевласники. Є загрозаскуповуванняземлізарубіжнимиділками через підставнихосіб не для веденнясільськогогосподарства. Тому держава повинна регулюватиземельнівідносини, встановлювати певні обмеження щодо землекористування і продажу землі. Частина земель взагалі не повинна підлягатикупівлі-продажу, зокрема, Землі загальногокористування жителями населенихпунктів (пасовища, сінокоси); земліприродоохоронного, оздоровчого, історико-культурного призначення; землілісового фонду, за винятком невеликих (до 5 га) діляноклісів, щовходять до складу угідьсільськогосподарськихпідприємств, земліводного фонду, науково-досліднихустанов і навчальнихзакладівтощо. Держава має право припинитикористування землею, якщо вона використовуєтьсянераціонально, щопризводить до зниженняродючостіґрунтів, їххімічного і радіоактивногозабруднення тапогіршенняекологічногостану. Конкуренція є могутнім стимулом НТП. У сільськомугосподарстві держава повинна брати на себе значнучастинувитрат на розвиток і застосуваннянайновішихдосягнень науки і техніки, здійснюватироботи з меліораціїземельнихугідь, підготовкикадрів, проведеннянауковихдосліджень, надавати на прийнятнихумовахкредити. Пріоритетногозначення в сільськомугосподарствінабуваютьметодинеціновоїконкуренції, а ціноваконкуренціядіє в умовах ЇЇ певногообмеження. Зниженняцін на с.-г.продукцію не завждисупроводжуєтьсязростаннямїїреалізації, бо споживання продуктів харчування маэ певні фізіологічні обмеження. На с.-г. ринку можутьдіятиодночаснорізнівидиконкуренції: чиста, монополістична й олігополістична. Ціни на с.-г.продукціюколиваютьсязалежновід сезону і рівняврожайностісільськогосподарських культур.