453207

ТЕМА 4. ПРОЦЕС УПРАВЛІННЯ

визначенні маршрутів виготовлення виробів; мінімізації відходів виробництва; регулюванні запасів; календарному плануванні виробництва та у логістичному управлінні. Серед методів математичного програмування в економіці і управлінні особливого поширення набуло лінійне або оптимальне програмування, де залежності між аргументами та результуючою функцією описується лінійними рівняннями виду y=ax+b (рівняння прямої).

На рис. 4.10 представлене графічне розв’язання задачі лінійного програмування, де прямими BE та FD позначено обмеження керівника, багатокутник АBCD представляє собою область економічної доцільності, тобто область економічно прийнятних (але не обов’язково найкращих) управлінських рішень, а точка С – на перетині прямих BE та FD – представляє оптимальний варіант розв’язання даної управлінської проблеми.

F

В

C

Область

економічної

доцільності

А

D E

Рис. 4.10 - Графічне розв’язання задачі лінійного програмування

До поширених методів прийняття рішень в управлінні, окрім наведених вище, належать також метод платіжної матриці, дерево рішень (decision tree), метод «риби» (fishbone), метод «інтелектуальної карти» (mind mapping) та методи прогнозування.

Платіжна матриця — це один з методів статистичної теорії рішень, який може допомогти керівнику обрати один з декількох варіантів дій. Він особливо корисний, коли:

1.Існує розумно обмежене число альтернатив або варіантів стратегії для вибору між ними.

2.З повною визначеністю не відомо те, що може відбутися.

3.Результати прийнятого рішення залежать від обраної альтернативи та від того, які події в дійсності мають місце.

141

Бардась А.В., Бойченко М.В., Дудник А.В. Менеджмент

Керівник повинен мати можливість об'єктивної оцінки імовірності релевантних подій та розрахунку очікуваного значення такої імовірності. Керівник рідко працює в умовах повної визначеності або повної невизначеності. При прийнятті рішень керівнику доводиться оцінювати імовірність або можливість події. Вибір її значення може спиратися на минулі тенденції або суб'єктивну оцінку керівника, який виходить із власного досвіду у подібних ситуаціях [37].

Якщо імовірність не була прийнята до уваги, рішення завжди буде тяжіти до найбільш оптимістичних наслідків. Імовірність прямо впливає на визначення очікуваного значення — центральної концепції платіжної матриці. Очікуване значення альтернативи або варіанта стратегії — це сума можливих значень, помножених на відповідні імовірності. Недоліками методу платіжної матриці є саме наявність імовірнісних оцінок (для визначення імовірності настання події ми повинні збирати дані про цю подію протягом відносно тривалого часу), оскільки такий спосіб не може бути задіяний для оцінки нових та нестандартних проектів.

Альтернатива				Імовірність події у і-му році
			Зростання	ціни	на	Зменшення		ціни	на
			енергоресурси, зростання			енергоресурси,
			попиту на	вугілля	у	зменшення		попиту	на
			металургії та	енергетиці,		вугілля,		впровадження
			збереження	чинного		суворих	обмежень		на
			екологічного			викиди	парникових		газів
			законодавства (0,9)			(0,1)
Інвестиції	у	будівництво	+ 20 000 000 грн.			-15 000 000 грн.
нової вугільної шахти
Інвестиції	у	підтримку	+5 000 000 грн.			+ 3 000 000 грн.
існуючої вугільної шахти

Рис. 4.11 - Платіжна матриця

Дерево рішень є ще одним популярним методом науки управління, що використовується для обрання найкращого серед існуючих варіантів.

Дерево рішень — це схематичне представлення проблеми прийняття рішення, яке надає керівнику можливість визначити альтернативи, співвіднести з ними фінансові результати, оцінити їх імовірність, а потім обрати найкращий варіант.

Також дерево рішень дозволяє побачити взаємозв’язок між діями управлінця – як рішення, прийняті на попередньому етапі, визначили результат та зумовили нові рішення на подальших етапах цього процесу. На рис. 4.12 представлено дерево рішень, де керівник

142

ТЕМА 4. ПРОЦЕС УПРАВЛІННЯ

приймає рішення 1 в момент часу t, згодом відбувається зміна обставин (події А і Б, що імовірності настання х1 та х2 – в межах від 0 до 1), внаслідок чого існує можливість отримати результати 1 та 7. В результаті чергової зміни ситуації стає можливою подія В, яка може призвести організацію до отримання результату 2 або результату 3. В наслідок прийняття керівником управлінського рішення 2 в момент часу t+ t стає можливою реалізація варіантів 4, 5 та 6 з відповідними ймовірностями.

РЕЗУЛЬТАТ 1 РЕЗУЛЬТАТ 1

А

РЕЗУЛЬТАТ 2

В

1	2
	Б

РЕЗУЛЬТАТ 3

РЕЗУЛЬТАТ 4 РЕЗУЛЬТАТ 5

РЕЗУЛЬТАТ 6

РЕЗУЛЬТАТ 7

		ТОЧКА ПРИЙНЯТТЯ	л	ЗОВНІШНЯ ПОДІЯ ТА ЇЇ
	ч
				ІМОВІРНІСТЬ
		РІШЕННЯ
		Рис. 4.12 - Схематичний приклад «дерева рішень»

Метод «риби» є популярним серед менеджерів для визначення впливу різних причин на результат (ефект діяльності). Схематично метод риби представлено на рис. Колишньому Міністру оборони США Дональду Рамсфелду належать слова: «Є відомі істини. Тобто речі, про які нам відомо, що ми їх знаємо. Нам також відомо те, чого ми не знаємо. Це ті речі, про які ми знаємо, що нам зараз нічого не відомо. Але також є і незнане невідоме – тобто ті речі, про які ми не знаємо навіть того, що ми їх не знаємо» [81].

Саме для з’ясування таких «білих плям» і застосовується метод «риби» - формулюється проблема, визначаються фактори впливу (ними можуть бути люди, обладнання, процеси, менеджмент чи сировина – так як це показано на рисунку) та аналізуються причини, які призводять до невідповідності цих факторів нашим вимогам. Причини розглядаються з точки зору значимості їх впливу на кінцевий результат, тому менеджер повинен визначити первинні причини та інші (вторинні), які зумовлюють існуючий стан речей. Важливо зрозуміти, що метод «риби» - це концепція дій керівника при аналізі проблеми та прийнятті рішення, тому наведені у нашому прикладі фактори можуть (і мають) змінюватися в залежності від обставин, від специфіки кожної конкретної управлінської проблеми.

143

Бардась А.В., Бойченко М.В., Дудник А.В. Менеджмент
	ПРИЧИНА		ЕФЕКТ
ОБЛАДНАННЯ	ПРОЦЕС		ЛЮДИ
			ПРОБЛЕМА
ВТОРИННА
ПРИЧИНА
ПЕРВИННА
ПРИЧИНА
МАТЕРІАЛИ	СЕРЕДОВИЩЕ	МЕНЕДЖМЕНТ
Рис. 4.13 - Схематичне представлення методу «риби»

Ще одним методом прийняття рішень є так звані «інтелектуальні карти» або майнд-меппінґ, коли весь процес прийняття рішення розкладається на окремі складові. Особливу увагу при застосуванні даного методу прийняття рішення приділяють формулюванню мети, описанню проблеми (на рис. 13 - це описання проекту), аналізу її передумов (контекст), визначенню ресурсів, стратегічних альтернатив та плану дій.

Прогнозування — це метод прийняття рішення, у якому використовуються накопичений в минулому досвід і теперішні припущення щодо майбутнього для його визначення. Якщо прогнозування виконане якісно, результатом стане картина майбутнього, яку цілком можна брати за основу для планування. Виділяють неформальні, кількісні та якісні методи прогнозування.

Неформальні методи прогнозування включають в себе вербальну інформацію, письмову інформацію та бізнес-розвідку [37]. Вербальна інформація – це усні повідомлення, зокрема чутки, які керівник бере до уваги приймаючи рішення. Письмові повідомлення – це різного розу звіти, аналітичні записки та доповіді, які узагальнюють думки окремих людей щодо можливого розвитку ситуації. Бізнес розвідка або конкурентна розвідка (англ. competitive intelligence) – це збирання даних з різних джерел та їх подальша обробка, які здійснюються з метою підвищення конкурентоспроможності фірми на основі дотримання норм законодавства та ділової етики. Бізнес розвідку варто

144

ТЕМА 4. ПРОЦЕС УПРАВЛІННЯ

відрізняти від промислового шпіонажу – незаконного отримання та використання інформації, яка становить службову, комерційну або іншу таємницю з метою отримання додаткових конкурентних переваг.

До кількісних методів прогнозування належать аналіз часових рядів та причинно-наслідкове моделювання.

Аналіз часових рядів. Іноді відомий як проекція тренда, аналіз часових рядів заснований на припущенні, що минулі події дозволяють передбачити майбутнє. Аналіз полягає у виявленні тенденцій минулого та продовження їх у майбутнє.

Каузальне (причинно-наслідкове) моделювання. Каузальне моделювання — це спроба спрогнозувати те, що відбудеться в подібних ситуаціях, шляхом дослідження статистичної залежності між розглянутим фактором і іншими перемінними (наприклад, визначення залежності між рівнем особистих доходів, обсягами будівництва та ставкою з іпотечного кредитування). Мовою статистики ця залежність називається кореляцією.

Три найбільш поширені якісні методи прогнозування – це сукупна думка продавців, модель очікування споживача та метод експертних оцінок.

Сукупна думка продавців – досвідчені торговельні агенти часто прекрасно пророкують майбутній попит.

Модель очікування споживача – це прогноз, заснований на результатах опитування клієнтів організації. Останніх просять оцінити власні потреби у майбутньому, а також висловити нові вимоги до товару чи послуги, яку надає фірма. Зібравши всі отримані таким шляхом дані та виходячи з власного досвіду, керівник здатний визначити сукупний попит.

Метод експертних оцінок – опитування фахівців для узагальнення їх оцінок стосовно очікуваного розвитку подій на ринку.

Під якістю управлінського рішення у менеджменті розуміють ступінь відповідності рішення внутрішнім вимогам (стандартам) фірми [34]. При розробці і реалізації управлінського рішення керівник повинен приділяти увагу кожному етапу процесу розробки і реалізації рішень, оскільки якість виконання кожного етапу визначає загальну оцінку якості всього управлінського рішення. Вимірювання якості управлінського рішення є доволі складним завданням, оскільки завжди міститиме у собі деякий суб’єктивізм. Одним зі способів формалізації оцінки якості може бути її вимірювання у відносних одиницях від 0 до 1, коли найнижчому рівню якості (мети не було досягнуто) присвоюється значення 0, а вищому (рішення реалізоване, мети досягнуто) - 1 [34]. Загальна якість управлінського рішення у такому випадку обчислюється як добуток значень якостей усіх складових її етапів, стадій і операцій, що виконуються послідовно.

145

Бардась А.В., Бойченко М.В., Дудник А.В. Менеджмент
		Мета	Описання
			Дослідження
			Тип
			проект
			Консалтинг
	Визначення
			Гібрид
			Нове
			Результат
			Потреби
			Рішення
			Припущенн
		Історія	Потенційні
			Клієнти
		Успадковані	Покупці
			Зацікавлені
	Контекс	проблеми
Структура аналізу		Чинники	Позитивн
методом			Негативні
“Mind Mapping”
		Обмеженн	Наявні	Інфраструктура
			Очікувані	Знання
			Недоліки	Компетенц
		Конкуренти		Аналіз
			Лідерство
	Ресурси		Організація
	Стратегічні		Бенчмаркінг
	альтернативи		Система
			показників
	План дій та	Комунікаці	Плани
	задачі	Досліджен	Архітектур
		Розвиток	Цілі	Економічні
			Часові	До якого
		Впроваджен
			обмежен	Через який
Остаточний		Доручення	Інновації/Зміни
	вибір
			Ризик
Рис. 4.14	- Метод майнд-меппінгу: інтелектуальна карта
146

ТЕМА 4. ПРОЦЕС УПРАВЛІННЯ

Таблиця 4.2 - Класифікація методів обґрунтування і прийняття управлінських рішень

Методи обґрунтування і прийняття управлінських рішень

	Кількісні				Якісні
Фактори впливу можна оцінити				Фактори впливу не піддаються
	кількісно			кількісному вимірюванню
Економіко-аналітичні					Експертні методи
-	Точка беззбитковості			-	Метод Дельфі
Математичного програмування					Прогнозування
- Лінійне програмування				-	Сукупна думка продавця
Математичної статистики				-	Модель очікування
-	Теорія ігор			споживача.
-	Теорія черг			-	Експертні оцінки.
Прогнозування
-	Аналіз	часових	рядів
	(регресивне)
-	Казуальне	(причинно-
наслідкове)

РЕЗЮМЕ

Діяльність менеджера з керування діями інших людей називається процесом управління. У спрощеному вигляді її зазвичай уявляють як послідовність виконання загальних функцій менеджмент, втім насправді процес управління являє собою сукупність взаємопов’язаних і взаємодіючих функцій, методів, управлінських рішень та інших категорій менеджменту. Метою управлінського процесу є досягнення результативності організації та ефективності її функціонування. Учасниками управлінського процесу виступають суб’єкти та об’єкти управління, предметом діяльності яких є інформація щодо стану організаційної та операційної підсистем організації. Управлінська діяльність стає неможливою без наявності у керівника актуальної та правдивої інформації. Така інформація узагальнюється у вигляді звітів, аналітичних довідок, балансів та усних пояснень, надаючи можливість оперативно реагувати на зміни стану окремих елементів системи управління та адаптуватися до нових умов зовнішнього середовища фірми.

До особливостей процесу управління відносять його безперервність, нерівномірність, циклічність, послідовність та надійність. Ці особливості проявляються при реалізації управлінських процедур – цілевизначення, інформаційного забезпечення, аналітичної діяльності, вибору варіанту дій, реалізації рішення та зворотного зв’язку. Результатом реалізації зазначених процедур стає управлінське

147

Бардась А.В., Бойченко М.В., Дудник А.В. Менеджмент

рішення – вибір, який робить керівник для виконання своїх посадових обов’язків. Управлінські рішення класифікуються за унікальністю, за характером прийняття та за умовами прийняття. В залежності від наявної у керівника інформації управлінські рішення приймаються в умовах визначеності, невизначеності та ризику.

Моделі прийняття управлінських рішень дозволяють визначити чотири основні стилі прийняття рішення на основі рівня сприйняття невизначеності керівником та способу його мислення. Керівники з раціональним способом мислення в залежності від обставин будуть застосовувати директивний або аналітичний стиль прийняття рішень, а керівники з інтуїтивним способом мислення – поведінковий або концептуальний. Спосіб прийняття рішення також визначається ступенем формалізації проблеми та її структурованістю. Для прийняття рішення у формалізованих та структурованих ситуаціях можуть бути застосовані кількісні методи (лінійне програмування, економічний аналіз тощо), у той час як нові та незвичні проблеми зазвичай вирішуються за допомогою якісних методів, таких як метод Дельфи або інтелектуальні карти.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

1.Дайте визначення поняттям «категорія менеджменту», «місія організації» та «мета організації».

2.Назвіть предмет управлінського процесу, його учасників та засоби здійснення.

3.Опишіть управлінський цикл Шухарта-Демінга.

4.Поясніть зміст основних управлінських процедур: цілевизначення, інформаційного забезпечення, аналітичної діяльності, вибору варіанту дій, реалізації рішення та зворотного зв'язку.

5.Поясніть особливості процесу управління.

6.Дайте визначення управлінського рішення.

7.Наведіть класифікацію управлінських рішень.

8.Опишіть умови прийняття управлінських рішень та визначте фактори впливу на процес прийняття управлінських рішень.

9.У чому проявляється взаємозалежність управлінських рішень?

10.Коротко прокоментуйте стилі прийняття управлінських рішень.

11.Поясніть відмінності між якісними та кількісними методами прийняття управлінських рішень.

12.Наведіть приклади кількісних методів прийняття управлінських рішень у менеджменті.

13.Прокоментуйте основні підходи до прийняття рішень.

14.Опишіть зміст методів платіжної матриці та дерева рішень.

15.Для чого застосовується метод «риби» при прийнятті рішень?

16.Опишіть сутність методу «інтелектуальної карти».

17.Наведіть класифікацію методів обґрунтування та прийняття управлінських рішень.

148

ТЕМА 4. ПРОЦЕС УПРАВЛІННЯ

18.Дайте визначення поняття «прогнозування».

19.Опишіть неформальні методи прогнозування.

20.Наведіть приклади кількісних методів прогнозування.

21.Назвіть якісні методи прогнозування.

22.Як можна визначити якість управлінського рішення.

ТЕСТОВІ ЗАПИТАННЯ

1. Оберіть правильне визначення місії організації:

а) головна мета діяльності, пов’язана із задоволенням потреби за межами організації, причина її існування; б) головна мета діяльності, пов’язана з забезпеченням прибутковості та ефективності організації;

в) конкретні результати діяльності у визначених функціональних сферах, пов’язані з задоволенням потреб різних груп споживачів; г) призначення організації, яке полягає у визначенні потреб зовнішніх клієнтів та

співвіднесенні цих потреб з можливостями організації.

2.Учасниками процесу управління є:

а) суб’єкт та об’єкт управління; б) керуюча та керівна підсистеми; в) об’єкт управління; г) суб’єкт управління.

3.Визначте, що з наведеного нижче не належить до управлінських процедур:

а) діагностика проблеми; б) інформаційне забезпечення; в) аналітична діяльність; г) реалізація рішення.

4.Вивчення предмета управлінської праці за допомогою поділу на складові елементи називають:

а) аналізом; б) синтезом;

в) систематизацією; г) структуруванням.

5.Менеджер-оптиміст в умовах невизначеності зробить вибір:

а) максимаксний; б) максимінний; в) мінімаксний; г) мінімінний.

6. Коли можна визначити ефективність рішення?

а) коли рішення реалізовано; б) коли рішення сформульовано;

149

Бардась А.В., Бойченко М.В., Дудник А.В. Менеджмент

в) коли рішення обране; г) коли рішення прийняте.

7.Скорегувати прийняте рішення дозволяє:

а) зворотній зв’язок; б) вибір критеріїв; в) вибір альтернатив;

г) встановлення обмежень.

8.Визначте, які з наведених нижче методів прогнозування належать до неформальних:

а) вербальна інформація; б) еталонне передбачення;

в) казуальне прогнозування; г) логічно-інтуїтивний підхід.

9.Платіжна матриця не використовується у випадках, коли:

а) з повною визначеністю відомо те, що може відбутися; б) результати прийнятого рішення залежать від обраної альтернативи; в) існує розумно обмежене число альтернатив;

г) результати прийнятого рішення залежать від того, які події в дійсності мають місце.

10. Платіжна матриця не використовується у випадках, коли:

а) з повною визначеністю відомо те, що може відбутися; б) результати прийнятого рішення залежать від обраної альтернативи; в) існує розумно обмежене число альтернатив;

г) результати прийнятого рішення залежать від того, які події в дійсності мають місце.

КОНКРЕТНА СИТУАЦІЯ

Підприємство ТОВ « Промінь» займається виробництвом побутової хімії, має достатньо гарну репутацію. Усі п’ять років, які підприємство на ринку, продажі були стабільними. Але перед керівництвом ТОВ «Промінь» постала проблема – останні вісім місяців продажі мають тенденцію до зниження. Менеджери підприємства повинні з’ясувати та вирішити це питання. ТОВ «Промінь» має обмежені фінансові ресурси, тому на даний час керівництво не може залучити сторонніх експертів. Керівництво приймає рішення вирішити це власними зусиллями, менеджерами ТОВ «Промінь» було запропоновано розглянути такий метод як «мозковий штурм».

ЗАПИТАННЯ:

1.Чому саме цей метод було розглянуто менеджерами ТОВ «Промінь»?

2.Як проводити «мозковий штурм» на підприємстві?

3.Чому вирішення питання за допомогою цього метода повинно задовольнити керівництво підприємства?

150