Закінчення табл. 8.2

1	2	3
Коефіцієнт вибуття	Вартість основних засобів, які вибули Вартість основних засобів на початок періоду	Розраховується за кожним видом ос­новних засобів. Відо­бражає інтенсивність вибуття засобів, по­казує частку вартості і засобів, які вибули за певний період, у загальній вартості основних засобів на початок періоду
Частка зданих в операційну оренду основних засобів	Вартість ос­новних за­собів, зданих в оренду Вар­тість основних засобів на кінець року	Характеризує частку основних засобів, що не беруть участі у процесі виробництва
Відсоток взятих в операційну оренду основних засобів	Вартість ос­новних за­собів, взятих в оренду Вар­тість основних засобів на кінець року	Характеризує частку основних засобів, що беруть участь у про­цесі виробництва, але підприємству не належать
Коефіцієнт приросту	Сума при­росту ос­нов­них ви­роб­ничих засобів Вартість ос­новних ви­роб­ничих засобів на початок періоду	Характеризує рівень приросту основних засобів або окремих його груп на певний період
Коефіцієнт реальної вартості основних засобів	Залишкова вартість ос­новних за­со­бів Чиста вар­тість май­на за ба­лан­сом	Характеризує частку основних засобів у валюті балансу

Наведені показники і коефіцієнти доцільно розраховувати для всіх ви­робничих основних засобів, активної їх частини, окремих груп вироб­ничих основних засобів, основних видів обладнання за різні періоди часу.

Аналіз технічного стану основних засобів проводиться за схемою, поданою на рис. 8.3.

Рис. 8.3. Схема аналізу технічного стану та тенденції розвитку основних засобів

Технічний стан основних засобів залежить від своєчасного та якісного їх ремонту (табл.8.3).

Таблиця 8.3 Аналіз виконання плану ремонту основних засобів

Показники	План, тис. грн	Фактично, тис. грн	Відхилення від плану (), тис. грн	Виконання плану, %
1. Витрати на ремонт (усього на під­приємстві). 1.1. Витрати на ремонт осно­вних промислово-виробничих за­со­бів. 1.1.1. Витрати на ремонт машин і обладнання	891 751 620	875 745 630	–16 –6 +10	98,2 99,2 101,6

Як видно з табл. 8.3, в цілому план з ремонту на нашому умовному під­приємстві виконано тільки на 98,2 %, а з ремонту основних про­мис­ло­во-виробничих засобів – на 99,2 %. Водночас план витрат на ремонт ма­шин і обладнання перевиконано на 1,6 %. Залучивши додаткові дані, необ­хідно з'ясувати конкретні причини відхилень (наприклад, дефіцит зап­частин тощо). Щоб проаналізувати виконання плану ремонту за кон­крет­ними видами обладнання, застосовують дані відділів головного меха­ні­ка та головного енергетика. Особливу увагу звертають на термін вико­нан­ня ремонтних робіт та їхню якість.

Під час аналізу стану устаткування оцінюють його фізичний і мо­раль­ний знос.

Фізичний знос – це поступова втрата засобами праці своїх пер­віс­них техніко-експлуатаційних якостей унаслідок їх використання у вироб­ниц­тві (перша форма), а також у стані бездіяльності – під впливом сил при­роди (корозія металу, вивітрювання) і надзвичайних обставин (друга форма). Що інтенсивнішим є використання основних фондів, то швидшим буде їх фізичний знос.

Фізичний знос можна визначити двома способами: на підставі пас­портних даних про можливу тривалість експлуатації (кількість виконаних робіт) або за даними обстежень технічного стану основних фондів. Ці ме­тоди використовуються, як правило, під час проведення інвентаризації та пе­реоцінки основних фондів. Коефіцієнт фізичного зносу може бути виз­на­чений за формулами:

; (8.1)

(8.2)

(8.3)

де Т_Ф, Т_Н – період служби устаткування (фактичний і нормативний кроки);

Н_РЕН – річна норма амортизації на реновацію, %;

А_РЕН – річна сума амортизації на реновацію, грн;

Ф – середньорічна вартість основних виробничих фондів, грн.

Моральний знос – це знецінення об'єктів основних засобів унас­лі­док нових досягнень технічного прогресу ще задовго до повного їх фізич­но­го зносу. Розрізняють дві форми морального зносу: знецінення машин унас­лідок здешевлення їх виробництва або внаслідок випуску нових, дос­ко­наліших і продуктивніших машин.

Суму морального зносу першої форми можна визначити за даними пе­реоцінки основних фондів як різницю між первісною і відновною вар­тістю об'єкта основних засобів. За морального і зносу другої форми, визна­ча­ючи відновну вартість, необхідно враховувати продуктивність об'єкта ос­нов­них засобів, тривалість міжремонтних періодів, споживання енергії та інші показники засобів праці сучасної конструкції. Найшвидше і най­біль­ше морально зношуються активні основні форми.

Коефіцієнт морального зносу можна розрахувати за такими фор­мулами:

; (8.4)

, (8.5)

де Он, Ос – обсяг випуску продукції на новому і старому устат­кув­ан­ні, грн;

Фн, Фс – середньорічна вартість нового і старого устаткування, грн;

Рн, Рс – прибуток від реалізації продукції, зробленої на новому і ста­ро­му устаткуванні, грн.

Віковий склад устаткування встановлюється за допомогою його угру­по­вання за термінами функціонування. Аналіз вікового складу устат­ку­ван­ня можна зробити за допомогою табл. 8.4.

Середній вік устаткування розраховується за формулою:

(8.6)

де І_с – середина інтервалу, років;

Ч – число одиниць устаткування кожної інтервальної групи в частках оди­ниці до підсумку.

Середини інтервалів визначаються за формулою: