4.1.2. Вимоги до рукописних оригіналів

Текстові рукописні оригінали виготовляють для поліграфічного відтворювання видань чи інших друкованих виробів мовами, що використовують абетки особливих графічних форм.

Оригінали повинні бути виконані на білому писальному папері формату 203x228 мм або 210x297 мм чорним, фіолетовим чи синім чорнилом із застосовуванням трафарету. Складні табличні матеріали повинні бути виконані чорним чорнилом чи тушшю.

Текст повинен бути написаний з одного боку аркуша згідно з правилами відповідного правопису розбірним почерком.

Рядки на рукописному оригіналі повинні бути рівні по горизонталі чи по вертикалі, залежно від системи писання.

Береги на сторінці оригіналу повинні відповідати вимогам 4.1.1.3 цього стандарту.

Оригінали не можуть містити більше трьох виправ на одній сторінці. Виправи повинні бути внесені згідно з вимогами п. 4.1.1.11 цього стандарту.

4.1.3. Вимоги до розмітки текстових оригіналів

4.1.3.1. Оригінал і дублікати повинні бути розмічені.

4.1.3.2. Розмітку елементів різних видів тексту треба робити чорнилом (пастою) синього кольору на лівому березі сторінки оригіналу.

4.1.3.3.На оригіналі, призначеному для складання, повинно бути зазначено:

• гарнітуру, кегель і накреслення вічка шрифту;

• формат рядка для складання;

• розмір абзацного відступу та характер форматування рядків;

• розмір відступів між рядками;

• розподіл тексту на рядки (заголовків, формул тощо);

• виділення всередині тексту, зокрема й кольором.

4.1.3.4.На оригіналі, призначеному для верстання, треба зазначити:

• формат сторінки без берегів;

• розмір середника (середників) під час складання в кілька шпальт;

• кількість рядків на сторінці (у шпальті);

• гарнітуру, кегель, накреслення вічка, розмір відбивки від тексту та форму колонтитула;

• гарнітуру, кегель, накреслення вічка колонцифри, а також місце її розміщення та розмір відбивки від тексту;

• розмір спуску на початкових сторінках;

• розмір відбивок всередині тексту, між різними текстами та (у разі потреби) всередині них (зазначають безпосередньо у тому місці, де треба зробити відбивку).

4.1.3.5. У таблицях додатково треба розмітити загальний формат таблиці, формат граф, вид і накреслення лінійок, місця переривання двосторінкової таблиці.

4.1.3.6. В оригіналах, що містять ілюстрації, на берегах біля посилок на номери рисунків треба дати детальні вказівки щодо їх заверстування. У складних випадках треба прикласти схеми (ескізи) заверстування ілюстрацій і текстівок.

4.1.3.7. Для розмічування треба використовувати відповідні коректурні знаки, встановлені ГОСТ 7.62.

4.1.3.8. Літери, знаки, цифри одних абеток, однакові за накресленням вічка з подібними інших абеток (зокрема й ті, що їх рідко використовують), в разі сумнівного їх накреслення треба внести на лівий берег синім чорнилом (пастою) з повним роз'ясненням поруч із ними їхньої назви (наприклад, X  хі). У тексті (формулах) літери грецької абетки обвести олівцем червоного кольору, готичної абетки - олівцем синього кольору, а рукописні всіх абеток - простим олівцем. У формулах літери прямого накреслення розмітити знизу прямою дужкою, а курсивного накреслення - хвилястою лінією.

В оригіналах словникових видань дозволено використовувати за згодою поліграфічного підприємства інші познаки.

4.1.3.9. Для того щоб відрізнити римські цифри І, II, III, V, X відповідно від арабської цифри 1 (один), великих літер П, Ш, У, X, треба вписувати рисочки над і під цифрами.

Для того, щоб відрізнити на оригіналі арабську цифру 1 від літери І, треба до лівого верхнього краю цифри 1 (один) дописати чорнилом косу рисочку -1.

Великі літері української абетки та окремі літери інших абеток, однакові за рисунком із малими літерами (З, О, П, У, Ш, X), треба розмічати знизу двома рисками для того, щоб відрізнити їх від цифр. Зазначені літери і цифри повторити на березі текстового оригіналу та поруч пояснити простим олівцем у дужках, літера це чи цифра.

Для того, щоб відрізнити круглі дужки від квадратних, що* надруковані на машинці однаковим знаком «/», треба для круглих дужок закруглити знак у такий спосіб «(текст)», а для квадратних дужок дорисувати зверху та знизу горизонтальні рисочки « [текст] ».

4.1.3.10. При першому застосованні лапок у тексті треба зазначити їх вид (« » чи " "), на березі подати зразок.

4.1 3.11. До дефіса, надрукованого знаком «-», під час розмічання треба додати зверху риску: «=».

4.1.3.12. Посилки в текстових оригіналах на «невідомі» сторінки, номери яких буде установлено під час коригування, треба позначати дужками та нулями :[000]. Місце в рамці треба розрахувати на потрібну кількість сторінок (від нуля до кількох) з урахуванням ком і тире між сторінками.

Приклад: с. [000, 000 - 000].

4.1.3.13. Дубльований текст в оригіналі повинен бути зліва окреслений дужкою кольоровим олівцем (різного кольору для кожного виду дубліката). Поряд із дужкою має стояти літера «Д», поставлена тим самим олівцем.

4.1.3.14 За наявності складної рубрикації заголовків (більше двох) треба їх підпорядкованість позначити різними кольоровими олівцями, вертикальними рисками поряд із заголовками на оригіналі та на дублікатах заголовків так само.

4.1.3.15. Розмічати елементи шрифтової оформи треба знаками згідно з вимогами ГОСТ 7.62. Гарнітури шрифтів позначати скорочено згідно з вимогами ГОСТ 3489.1.

4.1.3.16. На лівому березі оригіналу треба навести порядковий номер ілюстрації, схеми чи рисунка олівцем синього кольору та обвести прямокутником. Слова «ілюстрація», «рисунок», «схема», «таблиця» скорочують.

Приклад:

За наявності паралельної нумерації рисунків до статей у збірниках і журналах дозволено подавати подвійну нумерацію.

Наскрізний номер подають поруч з основним (чи нижче) та обводять колом червоного кольору.

Приклад: