2. Етіологія і лікування птозу.

Птоз здебільшого буває симптомом інших хвороб або пороків розвитку і характеризується різного ступеня опусканням верхньої повіки, звуженням зорової щілини та порушенням зору.

Етіологія. Залежно від причини, птоз буває паралітичним, спастичним і несправжнім. Перший є результатом паралічу моторних нервів верхньої повіки, що розвивається на одному чи обох очах і досить часто супроводжується паралічем вуха. Тобто, такий параліч являє собою симптом ураження центральної нервової системи і спостерігається при ботулізмі, септицемії тощо.

Спастичний птоз обумовлений спазмом кругового замикального м'яза внаслідок подразнення кон'юнктиви, рогівки сторонніми тілами, запалення повік чи ураження внутрішніх середовищ ока.

Несправжній птоз виникає при різних хворобах повік (новоутворення, набряк, флегмона, крововиливи та ін.).

Лікування. При несправжньому птозі - боротьба з хворобою, що його викликала; при спастичному - масаж, зігрівальні компреси; при паралітичному - оперативне втручання як і при завороті повік, а також ліквідація основної хвороби.

Варіант 29

1. Що таке тилома: симптоми, лікування.

Це хронічне проліферативне запалення шкіри між пальцевого склепіння, що супроводжується пара- і гіперкератозом її епідермісу. Воно розповсюджене серед голштинських, чорно-рябих, рідше інших порід корів віком до 6 років, і проявляється переважно в зимово-весняний період, після тривалого їх утримання в приміщеннях. Ураження локалізуються найчастіше на тазових (75%) і рідше - на грудних (5%) кінцівках. Поступово збільшуючись, тиломи порушують механізм копита і сприяють розвитку різних гнійно-некротичних

процесів.

Клінічні ознаки. Спочатку в передній частині міжпальцевого склепіння знаходять ущільнене, неболюче, часто склерозоване потовщення шкіри. Поступово збільшуючись, воно розростається назад у формі валика. З часом тилома досягає розмірів курячого яйця чи пальця дорослої людини, опускаючись майже до рівня підошви. У результаті міжпальцева щілина в таких тварин постійно розширена, механізм копитець порушений, а сама тилома травмується, інфікується, що призводить до утворення на її поверхні різної форми та розмірів виразок, інших уражень. Хворі тварини спочатку обережно опираються ураженою кінцівкою, а пізніше з'являється кульгавість.

Лікування. Використання припікальних засобів рідко дає позитивні результати. Деякі вчені пропонують випікати їх за допомогою рідкого азоту. Але більшість лікарів видаляють тиломи оперативним шляхом. Після міжпальцевої анестезії і накладання кровоспинного джгута її відтягують і висікають повністю у межах міжпальцевої клітковини, щоб уникнути рецидивів. Рану присипають антимікробними препаратами і зашивають вузловим швом. При неможливості зашити (великі тиломи) її припудрюють і залишають відкритою, але для зближення країв рани обов'язково фіксують зближені зачепи обох пальців (липкою стрічкою чи дротом, проведеним через зроблені в розі зачепів отвори). На копито накладають захисну пов'язку, зовнішні шари якої просочують дьогтем або вазеліновим маслом зі скипидаром порівну.

Перев'язки роблять через 7-10 днів до повного загоювання рани, на період лікування рухи тварини обмежують і створюють їй відповідні санітарні умови.