29. Типи змін звуків та їх фонологічна інтерпретація

Типи змін звуків:

1. за типами

Комбінаторні зміни — це зміни, що залежать від взаємодії звуків у мовному потоці. На якість одних звуків постійно впливає артикуляція сусідніх звуків, внаслідок чого утворюються різні алофони фонем. До комбінаторних змін звуків належать акомодація - зміни, що відбуваються між звуками різних категорій, тобто між голосними й приголосними, наприклад /к/ перед /у/ лабіалізується., асиміляція - зміни, що відбуваються між звуками тієї самої категорії, тобто між голосними або між приголосними, наприклад /с/ під впливом /н'/ в слові сніг теж м’який. , дисиміляція - розподібнення артикуляції двох однакових або подібних звуків у межах слова, втрата ними спільних фонетичних ознак., діереза - викидання звука чи складу в слові для зручності вимови. , епентеза - поява у словах додаткового звука., метатеза - взаємна перестановка звуків або складів у межах слова.

Позиційні зміни звуків виникають під впливом загальних умов вимови. Особливо важливим фактором видозмін цього типу є наголос. Артикуляція звуків залежить також від їх положення на початку чи в кінці слова і речення, від характеру складу тощо.

При аналізі звукових змін у мовному потоці беруться до уваги не тільки окремі граматичні слова, а також і так звані «фонетичні слова», до складу яких входить самостійне слово разом із службовим і групи слів, що складаються з двох повнозначних слів, які становлять у вимові нерозривну єдність.

Різновидами є редукція- ослаблення артикуляції ненаголошених звуків і зміна їхнього звучання, вокалізація- набування звуками в,у більшої звучності та перехід їх у нескладові голосні та протеза - поява перед голосним, що стоїть на початку слова, приголосного для полегшення вимови.

2. за характером (якісні та кількісні)

3. за відстанню (контактні та дискантні)

4. за напрямком (прогресивні та регресивні)

5. за ступенем вияву (повні й неповні)

6. за обов’язковістю (обов’язкові та факультативні)

Інтерпретація

Як вважав І. Бодуен де Куртене, «у кожному мовному стані відбуваються певні антропоморфічні зміни, певні акомодації фонем до антропоморфічних умов, а потім результати цих акомодацій переходять від покоління до покоління, поки, нарешті, результати здійснених у минулі періоди змін не будуть усунуті новими змінами.

Щільний зв’язок вузько фонетичного та структурно-фонологічного аспектів звукової будови мови добре ілюструється співвідношенням таких фонетичних явищ, як, по-перше, акомодація та асиміляція, а , по-друге, - модифікація як чергування алофонів тієї самої фонеми і чергування (живі та історичні) фонем.

Найбільш незалежною позицією фонеми є ізольована позиція. Однак мовні звуки – реалізації фонем – дуже рідко вживаються ізольовано. У мовному потоці, поєднуючись із собою, алофони фонем пристосовуються один до одного або до загальних фонетичних умов (початок чи кінець складу, наголошеність чи ненаголошеність тощо), внаслідок чого відбуваються певні зміни мовних звуків. Залежно від кінцевого результату цих змін фонологи ЛФШ розрізняють модифікації(чергування алофонів однієї фонеми) та чергування(перехід однієї фонеми в іншу) фонем.

30. Модифікації фонем

Модифікації (тобто видозміни) пов’язані з частковими змінами фонеми в мовному потоці, внаслідок чого вона набуває того чи іншого відтінку, проте не втрачає своєї фонематичної приналежності, тобто залишається тією самою фонемою. Іншими словами, в результаті модифікації виникають різноманітні алофони фонем.

Модифікації голосних:

Чергування алофонів, або модифікації, голосних фонем в українській мові зумовлені позицією фонеми в слові (наголошеність/ненаголошеність), а також безпосереднім сусідством приголосних. Тому й розрізняють позиційні та комбінаторні модифікації.

1. Комбінаторні модифікації(внаслідок акомодації голосних до приголосних та уподібнення одного голосного до ін..)

Гармонійна асиміляція - голосний попереднього ненаголошеного складу певною мірою уподібнюється до голосного наступного наголошеного складу, внаслідок чого й відбувається чергування алофонів однієї й тієї ж самої фонеми: /е/ - [е]:[е^и] тощо (в[е^и]ликий)

Назалізація голосних під впливом носових приголосних

і-подібність

2. Позиційні модифікації

редукція – зменшення напруженості й тривалості артикуляції голосних (е^и, и^е, о^у)

Модифікації приголосних:

1. Комбінаторні модифікації: акомодація, асиміляція, \дисиміляція, спрощення (редукція), стягнення, подовження – для приг\

2. Позиційні модифікації – вокалізація,