- •1.Фонетика як наука про звукову будову мови
- •2.Лінійні (сегментні ) та нелінійні звукові одиниці
- •3. Зв’язок фонетики з іншими лінгвістичними дисциплінами
- •4. Фонетика і орфоепія. Орфоепічні норми та їх значення
- •5. Основні орфоепічні норми в межах голосних
- •6.7 Графіка сучасної української мови. Звуки і букви
- •8. Будова мовного апарату. Активні і пасивні мовні органи.
- •9. Артикуляційні характеристики звуків.
- •13. Типи наукової транскрипції.
- •14. Голосні та приголосні. Загальна характеристика
- •15. Голосні укр. Мови Загальна хар. Лінгвістичні (фонологічні) особливості
- •16. Система приголосних фонем в укр. Мові (загальна хар.)
- •18. Артикуляційно-акустична хар. Передньоязикових зубних приголосних.
- •19. Класифікація приголосних за участю голосу і шуму.
- •20. Класифікація приголосних за місцем творення.
- •21. Класифікація приголосних за способом творення шуму.
- •22. Визначення фонеми. Фонема і звук.
- •23. Фонема й алофони. Типи алофонів.
- •24. Щербівська та Московська фонологічні школи.
- •25. Неоднаковість фонем
- •29. Типи змін звуків та їх фонологічна інтерпретація
- •31. Позиційні модифікації приголосних і голосних фонем
- •40. Чергування у/в та і/й
- •41. Чергування приголосних на основі асиміляції за глухістю
- •42. Чергування приголосних на основі асиміляції за місцем і способом творення.
- •43. Чергування приголосних на основі асиміляції за способом творення.
- •44. Чергування приголосних на основі дисиміляції.
- •45. Чергування приголосних на основі асиміляції за м’якістю/твердістю.
- •46. Чергування приголосних з нулем фонеми.
- •47. Чергування приголосних на основі асиміляції за місцем і способом творення.
- •48. Історичні чергування приголосних як наслідок перехідних палаталізацій.
- •49.Чергування о та е після шиплячих й. Закономірні й незакономірні е та о
- •51. Чергування голосних о та е з нулем
- •52. Чергування голосних о та е з і. Відхилення від чергування о та е з і
- •53. Історичні чергування приголосних під впливом /j/
- •54. Склад і складоподіл
- •51.Найдавніші чергування голосних
- •27. Лінгвістичні особливості приголосних /дз/ /дз'/ /ц/ /ц'/ та /дж/
51.Найдавніші чергування голосних
27. Лінгвістичні особливості приголосних /дз/ /дз'/ /ц/ /ц'/ та /дж/
Деякі приголосні фонеми мають ще меншу кількість протиставлень, однак їхня фонематичність є доведеною, оскільки вони виконують основні функції фонеми – конститутивну, ідентифікаційну та розрізнювальну. Це стосується насамперед фонем /дз/ та /дз'/, /ц/ та /ц'/для яких немає квазіомонімів. Деякі тверді фонеми є маловживаними, напр. ц, активність якої нижча за 1 %, і особливо [дж] і [дз], активність яких нижча за 0,1 %.
Небагато протиставлень має фонема /дж/ , але вона є самостійною фонемою. Переконливими є протиставлення: во/дж/у – во/ж/у, ка/дж/у – ка/ж/у, хоча є чимало випадків, коли замість /дж/ у просторіччі вживається /ж/ без зміни значення: хо/дж/у – хо/ж/у, бро/дж/у – бро/ж/у, са/дж/у – са/ж/у.
Палаталізовані африкати [ц ́], [дз ́] відрізняються підняттям середньої спинки язика до твердого піднебіння. Зустрічаються в малій кількості слів, зокрема у словах: хлопець, ґедзь.
Така ж ситуація і з фонемами /дз/ та /ц/, але також існують слова, в яких ці фонеми є смислорозрізнювальними: дзенькнути, дзиґа (слів зенькнути та зига не існує). Але, як і й випадку з /дж/, існують слова, що в просторіччі репрезентують /дз/ як не окрему фонему, але такі слова є ненормативними: кукурудза – кукурудза.