40. Чергування у/в та і/й

Це чергування ще носить назву "евфонічне чергування", оскільки завдяки ньому усувається збіг приголосних або голосних, що полегшує вимову та додає милозвучності.

Тож позицій чергування в/у, й/і та у/в, й/і відбуваються:

1) між приголосними: писав у хліву, жив і мріяв, мороз і сонце/ 2) між голосними: смачно й ароматно, жила в Арини. / 3) після голосного перед приголосним (крім в, ф, хв, льв, тв, св): Вони зустрілися в Києві./ 4) на початку речення: В оселі, У будинку/ 5) на початку слів: Усе неможливе...

У – в не чергуються:

1) у словах, що вживаються тільки з у або в: взуття, влада, уособиця, уява, установа, а також у словах, де зміна у та в пов’язана зі зміною значення: вклад – уклад, вправа – управа, вступ – уступ, вдача – удача; / 2) у власних назвах та словах іншомовного походження: Владивосток, Врубель, Уельс,

І – Й не чергуються:

1) при зіставленні понять: сучасне і минуле, добро і зло, батьки і діти;\2) перед словом, що починається звуком й із будь-яким наступним голосним:пшениця і ячмінь, Марія і Йосип, каша і юшка.

41. Чергування приголосних на основі асиміляції за глухістю

Асим за глухістю відбувається у сполуці дзвінкий – глухий, буває повною і частковою, обов'язковою і необов'язковою, однак завжди контактною і регресивною.

Повна обов'язкова асиміл за глухістю відбувається:

• в абсолютному початку слова (найчастіше уподібн дзвінкого з у префіксі чи прийменнику до глухого кореневого приголосного: зсунути, зцілити. Повне оглушення префіксального [з] перед кореневими [к] [ф] [п] [т] [х] фіксується на письмі: скопати, спитати

• у словах-винятках легко, вогко, кігті, нігті, дьогтю. [лехко]....

Неповна асиміляція може відбуватися лише на межі префікса і кореня, якщо дзвінкий є кінцевим у префіксі, а корінь починається на глухий приголосний: [роз(с) питати].

Асиміляція за глухістю не відбувається, якщо сполука дзвінкий-глухий перебуває на межі інших морфем [стежка], [ближчий]. Не відбувається оглушення дзвінких приголосних і в абсолютному кінці слова: [раз], [баобаб].

42. Чергування приголосних на основі асиміляції за місцем і способом творення.

Здебільшого повна і регресивна за напрямком, контактна, може відбуватися як усередині слова, так і на межі слів. Основні вияви:

1. Зімкнено-проривні однофокусні за способом творення, передньояз зубні за місцем творення звуки [д][ д′][ т][ т′] зазнають змін перед [ж] [ш] [дж] [ч] – зімкнено-щілинними (африкатами) двофокусними за способом творення і передньоязиковими альвеолярними за місцем творення звуками. внаслідок повного уподібнення [д][ д′][ т][ т′] до [ж] [ш] [дж] [ч] утворюються африкати: [д][ д′] →[дж], [ т][ т′]→[ч]. піджати [піджжати], коротший [корочший].

2.Свистячі однофокусні передньоязикові зубні звуки [з] - [з' ], [с] - [с' ],[дз] - [дз' ], [ц] - [ц' ] перед шиплячими [ж] [ш] [дж] [ч] повністю асимілюються й перетворюються на шиплячі двофокусні передньоязикові альвеолярні звуки: [з] - [з' ] → [ж], [с] - [с' ] → [ш], [дз] - [дз' ] → [дж], [ц] - [ц' ] → [ч] розжувати [рож:увати ], вивізши [вивіжши]

3.Шиплячі двофокусні передньоязикові альвеолярні звуки [ж] [ш] [дж] [ч] перед свистячими [з], [з' ], [с], [с' ], [дз], [дз' ], [ц], [ц' ] повністю асимілюються і перетворюються на свистячі однофокусні передньоязикові зубні звуки [ж] → [з], [ш] →[с], [дж] → [дз], [ч] → [ц]. На межі слів така асиміл може не відбуватися пінишся [пінис′:а], кішці [кіс′ц′і.]

4. Задньоязикові зімкнені [ґ], [к]щілинний [х] і глотковий щілинний[г] уподібнюються до наступних передньоязикових щілинних [л] [л'], внаслідок чого утворюються гетероорганні сполуки [кл] [ґл] [хл] [гл] [кл'] [ґл'] [хл'] [гл'].Внаслідок регресивної асиміляції за місцем і способом творення перший компонент цих сполук вимовляється із піднятим угору кінчиком язика: кладка, глід, хлів, ґлей.

5. Передньоязикові зімкнені однофокусні [д] [ т] під прогресивним впливом попередніх щілинних двофокусних [ж] [ш] змінюють дорсальну артикуляцію на апікальну: тиждень, штатний.