43. Чергування приголосних на основі асиміляції за способом творення.

Асиміляція за способом творення відбувається у сполуках приголосних, однакових за місцем творення, проте різних за способом творення звука. Вона здебільшого регресивна за напрямком, контактна, може бути повною або частковою, вібувається як у середині слів, так і на їх межі. Асиміляція за способом творення часто супроводжується асиміялціями за дзвінкістю (глдухістю) та за мякістю.

Асиміляція за способом творення має такі основні вияви:

1.Зімкнено-проривні [д], [д’], [т], [т’] перед щілинними [з], [з’], [с], [с’] або африкатами [дз], [дз‘], [ц], [ц’] змінюють свій спосіб творення і перетворюються на африкати [дз], [дз‘], [ц], [ц’]. За місцем творення усі ці приголосні є передньоязиковими зубними. Внаслідок повної регресивної асиміляції перший звук у сполуці «зімкнено-проривний+щілинний або африкат)» повністю уподібнюється до наступного і сам стає зімкнено-щілинним (африкатом), другий звук у сполуці залишається незмінним. Наприклад, середземний – [середзземний] – [д]+[з]=[дзз], спортзал – [спордззал] – [т]+[з]=[дзз], оселедцем – [оселедзцем] – [д]+[ц]=[дзц].

2.Зімкнено-проривні ротові (неносові) [б], [п], [д], [д’], [т], [т’] зазнають асиміляції за способом творення перед зімкнено-прохідними носовими [м], [н], [н’], внаслідок чого утворюються сполуки приголосних [бм], [пм], [дн], [тн], [т’н’], [д’н’] – гомоорганні за місцем творення (вимовляються там самим активним мовним органом одним артикуляційним рухом: [бм], [пм] – губні, [дн], [тн], [т’н’], [д’н’] – передньоязикові. Розрізняються вони лише способом творення. Внаслідок регресивної асиміляції ротових носовими перші набувають носового забарвлення; водночас відбувається і прогресивна асиміляція – носові під впливом попередніх зімкнено-проривних ротових утрачають плавність артикуляції і стають вибуховими (кінцеве ротове розімкнення у них змінюється різким опусканням мякого піднебіння і виходом повітря через ніс). Отже, така регресивно-прогресивна асиміляція призводить до появи фаукальних сполук (від лат. faux – глотка, зів). Наприклад, [дно], [одні], [літній], [обмін].

3.Передньоязикові зімкнені [д], [д’], [т], [т’] уподібнюються до наступних передньоязикових щілинних бокових [л], [л’], внаслідок чого утворюються гомоорганні сполуки приголосних [дл], [д’л’], [тл], [т‘л’]. Такі сполуки вимовляються одним артикуляційним рухом, при цьому зімкнений приголосний утрачає свій вибух і розкривається боковою щілиною, зливаючись із артикуляцією наступних[л], [л’]. Утворені внаслідок такої регресивної часткової асиміляції звуки називають латеральними (від англ. lateral – боковий). Наприклад, [сідло], [дотла], [атлет], [котлета], [вертлявий], [перед літом], [світ ляльок].

4.Передньоязикові зімкнені [д’], [т’] перед дією попередніх передньоязикових щілинних [з], [с] можуть зазнавати прогресивної асиміляції за способом творення, внаслідок чого у сполуках приголосних [з‘д’], [с‘т’] виникають призвуки [дз‘], [ц‘]. Така асиміляція є частковою за ступенем вияву і загалом небажаною. Вона мало поширена в укр мові і часто є наслідком мовної інтерференції. Наприклад, здійснювати – [з’д’^дз’ійсн’увати], листя – [лис‘т’^ц’а].