Хірургія 2 модуль

Блокаду зірчастого вузла при необхідності повторюють через дві доби.

Блокада грудних нутряних нервів та симпатичних пограничних стовбурів (за методом М. Ш. Шакурова)

За даними P. X. Шакірова, судинна іннервація легень, плеври, серця і грудної частини стравоходу в тварин здійснюється від третього - сьомого грудних вузлів та пограничних симпатичних стовбурів і дещо менше - зірчастого вузла. Автор установив, що дія розчину новокаїну безпосередньо на ці нервові стовбури призводить до розширення легеневих судин, поліпшення функції серцево-судинної і дихальної систем, посилення легеневого й тканинного газообміну, компенсаторних реакцій з боку буферних систем, окислювально-відновних процесів в організмі тварин, підвищення фагоцитарної активності клітин крові і функції нервової та ендокринної систем.

Показання. Всі форми бронхопневмоній, набряк легень, ураження заднього схилу холки, бокової грудної стінки.

Техніка блокади. У жуйних і м'ясоїдних її виконують у лежачому положенні. Верхню грудну кінцівку відводять максимально вперед або заводять за голову, щоб її ліктьовий суглоб був максимально розігнутий. Точку уколу голки знаходять на місці перетину каудовентрального краю лопатки з переднім краєм 5-го ребра (рис. 180). Практично вона знаходиться при відведеній вперед кінцівці у точці перетину горизонтальної лінії, яку проводять від заднього кута лопатки, з лінією по задньому краю триголового м'яза плеча.

Голку довжиною 8-12 см і товщиною 1,25-1,5 мм без шприца уколюють перпендикулярно до шкіри у визначеній точці й просовують, поки вона не доторкнеться до тіла хребця. Її необхідно уколювати якнайближче до зазначених країв лопатки й ребра. Якщо цього не дотримуватись, то може бути відхилення кінця голки від тіла хребця, а тварина непокоїтиметься внаслідок подразнення четвертого міжреберного нерва.

Критерієм правильного положення голки є те, що вона далі не просовується, з неї не витікає кров і не всмоктується в плевральну порожнину повітря. Залежно від величини тварини голку вводять на глибину 5-8 см. Щоб правильно це розрахувати, необхідно визначити відстань від поверхні тіла до остистих відростків на рівні 4-5-го грудних хребців.

Голку фіксують лівою рукою, а правою приєднують шприц із 0,5 %-ним розчином новокаїну і повільно його вводять. Для того, щоб переконатися, що блокада виконана правильно, спочатку ін'єктують 1-2 мл розчину і від'єднують шприц. Якщо кінець голки знаходиться в надплевральній клітковині, то з канюлі голки виходить крапля розчину, яка інколи коливається в такт диханню.

Доза 0,5 %-ного новокаїну становить 0,3 мл на 1 кг маси тіла. При необхідності дозу ділять навпіл і вводять з двох боків. Блокаду повторюють через кожні 3 дні до повного видужування тварини.

Р. 3. Курбанов модифікував метод М. Ш. Шакурова і запропонував здійснювати її на тваринах, які стоять. Для цього теля фіксують біля стінки так, щоб воно не могло рухатися назад. Потім помічник закидає за шию тварини її грудну кінцівку, чим запобігає руху тварини, а також відводить вперед лопатку і звільняє місце для уколу голки.

Телятам з респіраторними захворюваннями вірусного походження Р. 3. Курбанов рекомендує новокаїнову блокаду поєднувати з антибіотиками й сироваткою крові тварин-реконвалесцентів.

Блокаду у дорослих свиней краще виконувати в стоячому положенні, а в поросят - у боковому лежачому. Орієнтиром для уколу голки є точка перетину двох ліній: горизонтальної від зовнішнього кута ока паралельно осі тулуба й вертикальної від заднього кута лопатки (рис. 181). Ця точка збігається з четвертим міжреберним проміжком, який у худих тварин можна пропальпувати. Практично цю точку знаходять, відступивши назад від горба ості лопатки на 3-5 см. У визначеній точці голку завдовжки 8 -15 СРДі завтовшки 1,25-1,5 мм уколюють перпендикулярно до шкіри й просовують її, щоб вона доторкнулася до тіла хребця. При правильному визначенні орієнтирів кінець голки потрапляє прямо в тіло хребця- Однак у деяких випадках може бути відхилення. Тоді голку витягуюїь до підшкірної клітковини і, дещо змінивши напрямок у необхідний бік, просовують знову до упору в хребець. Після цього до голки приєднують шприц й ін'єктують 0,5 %-ний розчин новокаїну: поросятам - 5-10 мл, підсвинкам - 10-15, дорослим свиням - 15-20 мл обох боків.

При необхідності блокаду повторюють через 3 дні до повного видужування тварини.

Коня фіксують у стоячому положенні, піднявши протилежну грудну кінцівку. Шляхом пальпації знаходять задній кут лопатки. Для ін'єкції використовують голку довжиною 10-15 см, товщиною 1,5 мм.

Уколюють її перпендикулярно до шкіри біля переднього краю сьомого ребра (шосте міжребер'я) на рівні знайденого кута лопатки й просувають до упору в тіло хребця (рис. 182). Глибину введення голки визначають орієнтовно, уявно вимірюють відстань від зовнішньої поверхні грудної стінки до остистих відростків хребців.

Критерієм відносності положення голки є те, що вона глибше не просувається, через неї не витікає кров і не всмоктується в плевральну порожнину повітря.

Переконавшись у правильності положення голки, її фіксують лівою рукою, а правою приєднують шприц із 0,5 %-ним розчином новокаїну. Доза дорослим тваринам, яку ін'єктують, - 50-80, лошатам - 15-30 мл. Повторюють ін'єкції через 3-4 дні до повного видужування.

Інтраплевральна блокада (за методом Р. 3. Курбанова)

Показання. У поєднанні з антибіотиками при бронхопневмонії у телят.

Техніка виконання. Блокада виконується в стоячому й лежачому положеннях тварини. Точка уколу голки знаходиться в місці перетинання дев'ятого міжреберного проміжку з латеральним краєм найдовшого мускула спини, ближче до переднього краю 10-го ребра, щоб не пошкодити міжреберний нервово-судинний пучок. Ін'єкційну голку вводять різким рухом зверху вниз, до зникнення опору тканин (у телят на глибину 2-2,5 см). При проколі плеври чути шум повітря, що всмоктується. До голки приєднують шприц з новокаїн-антибіотиковим розчином і легким натисненням на поршень уводять його в плевральну порожнину. У випадку сумніву в правильності введення від'єднують шприц і дивляться на канюлю голки. Якщо кінець її знаходиться в товщі м'язів грудної стінки, то розчин тримається в просвіті канюлі або виливається з неї, а в плевральну порожнину рідина входить вільно. Загальну дозу 0,5 %-ного розчину новокаїну (0,6-1 мл/кг) ділять навпіл і уводять рівномірно з двох боків щодня, до видужування (5-9 днів).

Блокади, які застосовують при хворобах органів черевної й тазової порожнин

Надплевральна (епіплевральна) блокада черевних нервів і пограничних симпатичних стовбурів (за методом В. В. Мосіна)

Блокаду черевних нервів і пограничних симпатичних стовбурів у великої рогатої худоби проводять біля хребетного кінця 13-го ребра. Як відомо, кісткову основу цієї ділянки складають останні грудні хребці і верхні кінці відповідних ребер.

Шари м'яких тканин у ділянці блокади представлені шкірою, поверхневою фасцією, надостистою зв'язкою, попереково-спинною фасцією і групою дорсальної мускулатури спини (найдовший, плас- тироподібний, остистий, напівостистий і багатороздільний мускули спини, а також клубово-реберний).

Латеральні гілки дорсальних грудних нервів і гілки міжреберних судин у даній ділянці розташовуються між найдовшим мускулом спини і клубово-реберним.

У грудній порожнині уздовж і збоку від тіл грудних хребців проходить пограничний стовбур симпатичного нерва. Останній віддає великі й малі нутряні нерви, що іннервують органи черевної порож- нини (М. В. Садовський).

Розчин вводять у надплевральну клітковину, спереду ніжок діафрагми. Впливу піддаються черевні нерви, пограничні симпатичні положення голки, відхиляючи її разом із шприцом на 5-10° до сагітальної площини. При такому зміщенні верхнього кінця голки нижній стовбури й сірі з'єднувальні гілки, які відходять від них, нерви і нервові сплетення аорти, останні міжреберні й перші поперекові нерви, тобто блокаді піддаються симпатичні й інші нерви, що направляються до органів черевної і тазової порожнин, а також симпатичні гілочки, що входять у спинномозкові нерви останніх грудних, поперекових і крижових сегментів.

Показання. Профілактика післяопераційного перитоніту. Блокаду застосовують при захворюваннях органів черевної й тазової порожнин. При перитонітах, гастроентеритах, диспепсіях, панкреатитах, холециститах, ендометритах, маститах, післякастраційних ускладненнях, колітах, ентералгії, затримці посліду, запальних процесах статевого члена, мошонки та сім'яників, трофічних порушеннях (екземи, дерматити, набряки, трофічні виразки, рани, які довго загоюються, особливо в ділянці черевної стінки, спини, крупа і тазових кінцівок), артритах тазових кінцівок, синовітах, бурситах, тендовагінітах, тендинітах.

Техніка блокади у всіх тварин приблизно однакова, але є деякі видові особливості. Зокрема, у коней, великої рогатої худоби і буйволів її краще виконувати в стоячому положенні. Місцем уколу голки є точка перетинання переднього краго останнього ребра з латеральним краєм найдовшого м'яза спини. Її знаходять у заглибленні, утвореному медіальним краєм клубово-реберного та латеральним краєм найдовшого м'яза спини. Щоб знайти це заглиблення, вказівним і середнім пальцями руки знаходять останнє міжребер'я, натискуючи пальцями на шкіру, просувають їх донизу від остистих відростків. Коли пальці доходять до цього заглиблення, вони немовби провалюються. Після цього голку з мандреном довжиною 10-20 см вводять під кутом 30-35° до горизонтальної площини і просувають по передньому краю ребра до упору в тіло грудного хребця (рис. 183, 184). Мандрен після цього витягують. Контролем правильного введення голки є те, що кінець її упирається в тіло хребця, з неї не витікає кров, через голку не всмоктується в плевральну порожнину повітря. Якщо голка попадає в черевну аорту (з канюлі виділяється пульсуючий струмінь червоної крові) або плевральну порожнину (чути шум засмоктувального повітря), її дещо відтягують назад. Переконавшись, що голка введена правильно, її фіксують лівою рукою, а правою - за допомогою гумової трубки і канюлі приєднують шприц. Потім злегка натискують великим пальцем правої руки на поршень шприца, лівою змінюють (гострий кінець) відійде від тіла хребця. Тоді голку просувають на 1—1,5 см глибше, і в надплевральну клітковину вводять невелику кількість розчину новокаїну. Перед введенням повної дози необхідно переконатися, що голка знаходиться в клітковині. Для цього від неї відокремлюють шприц. Якщо вона є в клітковині, то з голки виходить крапля розчину, яка коливається синхронно диханню. Якщо ж з канюлі голки виливається розчин, то це свідчить про те, що вона знаходиться в м'язах. У такому разі рівномірно натискуючи на поршень шприца, голку плавно просувають уперед до моменту вільного входження розчину новокаїну в надплевральну клітковину. Це добре відчутно тому, що в м'язову тканину розчин уводиться під певним тиском, а після проходження голки через м'язову тканину в надплевральну клітковину він починає надходити вільно. Суттєвий момент у техніці виконання блокади полягає в просуванні голки з одночасним уведенням розчину. Його струмінь, відшаровуючи плевру, буде інфільтрувати клітковину, що оточує черевні нерви і симпатичний стовбур, й охороняти плевру від проколу голкою.

Техніка блокади в телят, овець, кіз, свиней, собак, кішок, лисиць та інших дрібних тварин аналогічна, причому зручніше її виконувати, зафіксувавши тварину в боковому положенні.

Телятам голку уводять по передньому краю останнього ребра, а при недорозвиненні його - спереду передостаннього. До тіла хребця голку направляють під кутом 20-30°. У свиней найдовший м'яз спини відносно широкий, тому нахил голки варто робити меншим (приблизно 10-15°). В інших дрібних тварин місцем уколу є точка перетину заднього краю останнього ребра з дорсальною групою хребетних м'язів.

Великій рогатій худобі й коням ін'єктують 0,5 %-ний розчин новокаїну з розрахунку 0,5 мл/кг маси тіла; свиням, собакам, вівцям і козам - 2 мл/кг маси тіла; лисицям, кроликам і кішкам - по 5-10 мл на тварину. При гострому перебігу патологічного процесу для одержання терапевтичного ефекту досить одноразової блокади, при підго- строму і хронічному її повторюють через 6-10 днів. Необхідну дозу для введення ділять навпіл і вводять з двох боків.

Поперекова (паранефральна) блокада

Розчин новокаїну вводять у межах фасціального чохла нирки, де він, проникаючи в навколониркову жирову клітковину, впливає на ниркове симпатичне нервове сплетення. Цей метод запропонований О. В. Вишневським, який вважав, що поперекова ділянка зі скупченням великих нервових вузлів і стовбурних провідників являє собою зону, що особливо підходить для одержання лікувального ефекту, завдяки феномену вимикання найбільшої кількості зв'язків між центром і периферією. У даному випадку блокуються не тільки перед- і післягангліонарні симпатичні волокна, що утворюють сонячне і ниркове сплетення, але й гілки вагуса, які беруть участь у формуванні згаданих сплетень. У результаті цього під впливом блокади спостерігається вагосимпатичний ефект замість симпатичного, виникаючого після надплевральної блокади. Тому трофічний, антиспазматичний та інші ефекти після паранефральної блокади виявляються менш вираженими і знаходяться в залежності від симпатико- чи ваготонії, початкового стану блукаючого нерва (вагуса) і симпатичного відділу нервової системи.

Показання. її застосовують для лікування перитонітів, гастроентероколітів, гастритів, ентеритів, холециститів, гепатитів, нефритів, запалення і недостатності наднирників, акушерсько-гінекологічних захворювань, післякастраційних ускладнень, хвороб статевих органів запального характеру, ран, які тривалий час не гояться, трофічних та інших виразок в ділянці тулуба й тазових кінцівок, синовітів, тенди- нітів, тендовагінітів, артритів, маститів тощо, а також з метою профілактики післяопераційного перитоніту.

Техніка блокади. Метод І. Я. Тихоніна. У коня нирки знаходяться в поперековому заочеревинному просторі (ліва прилягає до аорти, а права знаходиться над задньою порожнистою веною). Проекція лівої нирки на шкіру відповідає реберно-поперековому куту в ділянці перших трьох поперекових хребців: передній кінець її заходить в останнє міжребер'я, а задній - простирається майже до поперечно-реберного відростка четвертого поперекового хребця.

Права нирка знаходиться на рівні 16-го (15-14-го) ребра, де вона переднім своїм кінцем упирається в нирку, залишаючи на ній ниркову вм'ятину. Ін'єкцію розчину проводять як з правого, так і з лівого боків. Ліворуч голку вводять на середині відстані між останнім ребром і поперечно-реберним відростком першого поперекового хребця, відступивши 8-10 см від остистих відростків, у жолобі між найдовшим мускулом спини і клубово-реберним. Укол голки (12-15 см) з манд- реном роблять у встановленій точці перпендикулярно до шкіри (рис'. 185). При виконанні блокади відчувають три перешкоди: прокол шкіри, міжреберної зв'язки і сухожилля вентрального міжниркового м'яза. Потім відчувається "провал" голки в навколониркову жирову клітковину. Глибина введення голки - 8-9 см (у худих коней - 4-5 см).

Витягують мандрен, до голки приєднують шприц з 0,25 %-ним розчином новокаїну. Якщо положення голки правильне, розчин вводиться вільно. Значний опір виникає в двох випадках: коли кінець голки проник у нирку (з голки витікає кров), голку необхідно відтягати до моменту вільного введення розчину; якщо голка знаходиться в товщі м'яза (для введення розчину прикладається зусилля), тоді її потрібно поглибити. При попаданні голки в черевну порожнину розчин мимовільно витікає зі шприца, при від'єднанні останнього чути шипіння повітря, що всмоктується в черевну порожнину. У такому випадку голку необхідно підтягнути.

З правого боку голку уводять в останньому межребер'ї спереду останнього ребра на 1 см і латеральніше остистих відростків на 5- 6 см, орієнтуючись на латеральний край найдовшого м'яза спини. Голку вводять перпендикулярно до шкіри. Доза розчину - 1 мл/кг. Загальну дозу ділять навпіл і вводять з двох боків. Повторні ін'єкції (при необхідності) проводять через 6 днів.

Метод М. М. Сенькіна. У великої рогатої худоби паранефральна новокаїнова блокада виконується з правого боку, тому що права нирка розташована в ділянці від останнього міжребер'я до 2-го (3-го) поперекового хребця, а латеральна межа її виступає за вільні кінці поперечнореберних відростків перших двох поперекових хребців приблизно на 2-3 см. Ліва нирка, маючи довгі брижі, займає різне положення в залежності від ступеня наповнення рубця, внаслідок чого блокаду роблять з правого боку в стоячому положенні тварини, інфільтруючи 0,25 %-ним розчином новокаїну шкіру і глибоко розташовані тканини за допомогою тонкої голки. Її уколюють у проміжку між останнім ребром і кінцевою частиною поперечнореберного відростка 1-го поперекового хребця або між відростками 1-го і 2-го поперекового хребців. Відступивши від кінців відростків на 1-2 см, в бік сагітальної площини, роблять перпендикулярно поверхні шкіри укол (рис. 186) і повільно просувають голку на глибину 8-11 см у залежності від величини й вгодованості тварини. Після проколу шкіри голка проходить порівняно легко, а при проходженні міжниркової зв'язки, початкової частини сухожилля правої ніжки діафрагми і зовнішньої капсули нирки вона зустрічає перешкоду, прокол якої су- проводжується легким хрускотом, а потім провалом голки. Її просува- ють ще на 1,5-2 см й ін'єктують при невеликому натисненні на поршень 0,25 %-ний розчин новокаїну в дозі 1 мл/кг маси тіла. При наявності показань блокаду повторюють через 6-7 діб.

Метод В. Г. Мартынова.У овець і кіз права нирка переднім кінцем упирається в печінку, залишаючи на ній ниркову вм'ятину, а ліва - розташована приблизно на рівні від 3-го (4-го) до 6-го поперекового хребця. Місце введення розчину новокаїну визначають з правого боку між поперечнореберними відростками 1-го і 2-го поперекових хребців. Голку уколюють над каудальним краєм поперечнореберного відростка 1-го поперекового хребця, відступивши від його кінця медіанно на 2 см; у вгодованих - над переднім краєм поперечнореберного відростка 2-го хребця, на рівні вільного кінця 1-го (рис. 187). Проко- ловши шкіру й м'язи, голкою впираються у відросток. Потім її зміщують з нього і просувають у товщу тканин ще на 3-4 см. Напрямок голки майже вертикальний, з незначним нахилом до медіанної площини. Ін'єктують у білянирковий простір 0,25 %-ний розчин новокаїну з розрахунку 1 мл/кг маси тварини.

Метод І. І. Магди. У собак нирки знаходяться на одному рівні під трьома першими поперековими хребцями. Точка уколу голки при лівобічній блокаді знаходиться на рівні вільного кінця поперечнореберного відростка 2-го поперекового хребця, а при правобічній - на рівні вільного кінця поперечнореберного відростка 1-го поперекового хребця. Голку уколюють перпендикулярно до шкіри і просувають її до упору в край відростка, а потім зміщують з відростка і просувають ще на 0,5-1 см. Ін'єктують 25-100 мл 0,25 %-ного розчину новокаїну в залежності від маси тіла собаки.

Блокада вісцеральних рецепторів

Показання. Перитоніти, ентерити, гастроентерити, проста й токсична диспепсія телят і поросят, набрякова хвороба поросят, копро- стаз кишечнику, кольки, розлади шлунково-кишкового тракту. При явищах перитоніту і диспепсії доцільно до розчину новокаїну додати антибіотики. Техніка блокади. Телят і дорослих тварин фіксують у стоячому положенні. Голку уколюють перпендикулярно до шкіри в ділянці правої, у коней - лівої голодної ямки на середині горизонтальної лінії між останнім ребром і маклаком. У поросят, фіксованих за тазові кінцівки вниз головою, голкою проколюють черевну стінку по білій лінії між останньою парою сосків (перпендикулярно до шкіри на глибину 1,5-2 см). Дози 0,25 %-ного новокаїну: для молодняку - 0,1, для дорослих - 0,5 мл/кг. Поросятам ін'єктують 0,5 %-ний розчин новокаїну в дозі 3-60 мл. Повторювати блокаду доцільно при гострих перитонітах через один, а при диспепсії і гастроентеритах - через 2-3 дні.

Блокада тазового сплетення в корів (за методом А. Д. Ноздрачова)

Автор установив у великої рогатої худоби парний тазовий пристінний сполучнотканинний простір, розташований під крижовою кістою. Краніально він переходить у поперековий, надочеревинний сполучнотканний простір, каудально, досягаючи рівня 2-го хвостового хребця, замикається вісцеральним листком тазової фасції. Над прямою кишкою правий і лівий простори з'єднуються між собою.

На рівні 2-3-го крижових хребців шар пухкої клітковини досягає 2-3 см у висоту. У ньому нерви, нервові сплетення й судини розташовуються пошарово.

Перший шар включає соматичні нерви (соромітний, гемороїдальний, тазові), а також крижову частину симпатичного сплетення (стовбура), що містить п'ять нервових вузлів, від яких відходять гілки в тазові сплетення; другий містить переважно судини, а третій - гілки, вузли, сплетення симпатичних і парасимпатичних нервів.

У середній ділянці пристінного простору розташовуються каудальний брижовий вузол і зв'язане з ним каудальне черевне сплетення, гілочки від яких направляються до яєчників, формуючи тут яєчниковий вузол і сплетення. Звідси вони направляються далі й зливаються з матковим сплетенням. Від каудального брижового сплетення відходять гілки, які беруть участь у формуванні тазового сплетення. З останнього симпатичні волокна направляються до кровоносних судин, які тут проходять, разом з якими вступають у пряму кишку, піхву, матку, сечовий міхур і сечоводи.

Уведений новокаїновий розчин в зазначений сполучнотканинний простір блокує соромітні, гемороїдальні нерви й тазове сплетення

Показання. Як засіб патогенетичної терапії застосовують при гострих запальних процесах сечостатевого тракту, яєчників та яйцепроводів, при ендометритах, вагінітах, захворюваннях у ділянці прямої кишки, тазових кінцівок, для зняття потуг і спазму матки, розслаблення шийки матки при патологічних родах, кесаревому розтині, випаданні матки й піхви, ранах ануса, промежини й вульви.

Техніка блокади. Тварину фіксують у стоячому положенні. Укол голки довжиною 10-12 см роблять на рівні 3-го крижового хребця (остистий відросток якого найбільше виступає), відступивши від серединної лінії тулуба латерально 5-7 см. Голку вводять під кутом 55- 60° до сагітальної площини і після проколу шкіри просувають її до зіткнення з краями поперечнореберних відростків крижових хребців, які зрослися. Потім її зміщають донизу і просувають усередину ще на 2-2,5 см до відчуття перфорації (хрускіт) крижово-сідничної звязки. Цей момент визначається попереднім опором і наступним відчуттям "провалу" голки. Після цього проводять пробну ін'єкцію, вводячи 10-15 мл розчину. При правильному положенні голки розчин йде під слабким натискуванням на поршень, а після від'єднання шприца в канюлі з'являється крапля розчину. Якщо краплі не видно, голку дещо відтягують назад. Ін'єктують 0,25-0,5 %-ний розчин новокаїну в дозі 2 мл/кг маси тварини. Загальну дозу ділять навпіл й ін'єктують її з обох боків.

Пресакральна блокада

Уведений розчин новокаїну блокує соромітні й гемороїдальні гілки, крижове і підчеревне сплетення, в утворенні яких беруть участь гілки пограничного стовбура лівого та правого боків.

Показання. Блокаду рекомендують при нерозкритій шийці матки під час родів, а також гіри деяких захворюваннях статевих органів у самців (придаткових статевих залоз, статевого члена, препуція), зокрема, гнійних ендометритах і затримці посліду, циститах, поститах і післякасграційних ускладненнях.

Техніка блокади за методом С. Г. Ісаєеа. Тварину фіксують у стоячому положенні. Помічник відтягує хвіст назад і піднімає його до рівня спини. Укол голки роблять на середині відстані між анусом і коренем хвоста. Голку просувають на 10-15 см над прямою кишкою, спрямовуючи її кінець трохи вправо, приблизно на 10° від сагітальної площини, і вводять половину загальної дози (1 мл на 1 кг маси) 0,5 %- ного розчину новокаїну. Потім голку підтягують, але кінчик залишають під шкірою, і спрямовують її в лівий бік на таку ж глибину під тим самим кутом й ін'єктують другу половину розчину.

При затримці посліду в корів блокаду проводять через 10-12 год після отелення. У разі потреби її повторюють через три дні.

Техніка блокади за методом І. С. Фатеева.Голку Боброва уводять у передньоверхній кут сіднично-прямокишкової ямки, яка знаходиться збоку кореня хвоста, на глибину 3-7 см в пристінний сполу- чнотканинний простір таза під кутом 35-40° до поверхні ямки.

Розчин виливається під легким натискуванням на поршень. Новокаїн блокує тазове сплетення, соромітний і гемороїдальні нерви. При введенні розчину тварина відчуває незначний біль. Блокаду виконують з обох боків, розділивши загальну дозу навпіл.

Через 15-20 хв після введення 100-250 мл 0,25-0,5 %-ного розчину новокаїну (загальна доза) настає двобічна анестезія матки, прямої кишки, сечового міхура, вульви, молочної залози (задніх часток - в 80-90 %, передніх - 40-50 % випадків), яка триває 1-1,5 год. У тварин зникає скорочення матки, але протягом наступних 48 год спостерігаються патогенетичні впливи новокаїну на статеві органи і всі час- тки молочної залози; при цьому значно зростає скорочувальна здатність міометрію. При необхідності блокаду повторюють через 48 год.

Розчин новокаїну ін'єктують у дозі при: маститах - 0,4 мл/кг, ендометритах - 0,6, рододопомозі, вправленні матки, затримці посліду - 0,8 мл/кг маси тіла.

Для посилення скорочувальної здатності матки, до розчину новокаїну додають 25-50 ОД окситоцину або пітуїтрину, а для протимікробної дії - антибіотики. Автор рекомендує новокаїн-фурациліновий розчин (100 мл 5 %-ного розчину новокаїну змішують з 900 мл розчину фурациліну (1:5000), одержують 0,5 %-ний фурацилін-новокаї- новий розчин. Зберігають цей розчин не довше 4-5 год!

При блокаді соромітного й гемороїдального нервів з лікувальною метою в ділянку ануса, промежини, зовнішніх статевих органів і вимені достатньо ввести з двох боків по 50 мл 0,25-0,5 %-ного розчину новокаїну.

БЛОКАДИ, ЯКІ ЗАСТОСОВУЮТЬ ПРИ ХВОРОБАХ ВИМЕНІ

Іннервація вимені здійснюється клубово-підчеревним, клубово- пахвинним, зовнішнім сім'яним і промежинним нервами, гілками пограничного симпатичного стовбура, що йдуть у складі зазначених спинальних нервів. Але основним нервом є зовнішній сім'яний. У корів він виходить через міжхребцевий отвір між 3-м і 4-м поперековими хребцями і поділяється на вентральну і дорсальну гілку, а останні, в свою чергу, - на латеральну і медіальну. Остання іннервує шкіру в ділянці 5-го і 6-го поперекових хребців, а латеральна - шкіру бокової черевної стінки.

Вентральна гілка зовнішнього сім'яного нерва на рівні 3—4-го поперекових хребців знаходиться в товщі малого поперекового мускула, потім проходить через його латеральний сухожилковий край і фасціальну перегородку між великим і малим поперековими мускулами. Направляючись вентро-каудально, зовнішній сім'яний нерв на деякій відстані залягає в сполучнотканинному просторі між великим і малим поперековими мускулами. Цей простір простирається від 1-го грудного хребця до нижньої третини стовпчикової частини клубової кісти. Найбільш чітко він виражений на рівні 4—5-го поперекових хребців. Знизу простір вкритий клубово-поперековою фасцією. Тут зовнішній сім'яний нерв одержує сполучні гілки від шкірного латерального нерва стегна, клубово- пахвинного нерва і прикордонного пограничного стовбура. Крім зазначених, у каудальній ділянці простору лежить четвертий стегновий нерв.

На рівні 5-го поперекового хребця зовнішній сім'яний нерв поділяється на передню й задню гілки. Перша йде вентрокаудально, перетинає початок оточуючої глибокої клубової артерії, віддаючи до цього одну чи дві гілки до мускулів черевної стінки. Задня гілка розташовується спочатку під зовнішньою клубовою артерією, а на рівні середини стовпчикової частини клубової кісти виходить на її передню поверхню і поблизу пахвинного каналу або в ньому зливається з передньою в загальний стовбур, що супроводжує зовнішні соромітні артерії і вену.