20. Проаналізуйте причини виникнення пристрасті і порівняйте такі види емоційних станів як пристрасть і афект.

Предметом пристрасті найчастіше є інша людина, яка стає єдиним за­собом задоволення «відкритої», що домінує над усіма іншими, потреби в іншій людині. Такою пристрастю може бути один з видів кохання .У цьому разі той, кого кохають, зазнає кристалізації — «особливої діяльності розуму, який з усього, з чим він стикається, видо­буває відкриття того, що улюблений предмет має нові досконалості». Предметом пристрасті може бути й не одухотворений об'єкт або ж якась ідея. Як і у попередньому випадку, індивід потрапляє у поле тяжін­ня домінуючої потреби, яка з певних причин сформувалася протягом його життя.

Афекти — дуже сильні, бурхливі й відносно нетривалі емоційні стани, що виникають, коли суб'єкт не здатний знайти вихід з надзвичайної і неспо­діваної ситуації. Як правило, така ситуація безпосередньо стосується про­відної потреби індивіда або навіть ставить під загрозу його життя. Пере­живаючи афект, індивід може поводити себе всупереч соціальним нормам, втрачає контроль над своїми діями. Афекти мають бурхливу динаміку і тривалу післядію. Вони порушують пізнавальну діяльність, мають вигляд рухових, погано координованих реакцій, які потім погано відтворюються.

Різниця між ними в тому, що афект виступає як негативний фактор людської діяльності, а пристрасть ні.

20. Проведіть порівняльний аналіз пікових переживань і галюцинаторних станів свідомості.

20. Дайте психологічну характеристику хворобливих станів свідомості.

Розрізняють декілька градацій порушення свідомості за ступенем вираженості.

Найлегшою формою є сомналенція (сонливість). Із цього стану хворого можна швидко вивести за допомогою зовнішніх подразників.

Наступна форма – приглушення, що характеризується утрудненням і сповільненням усіх психічних процесів. При цьому поріг сприйняття мовних і слухових подразників значно підвищений. Щоб викликати у хворого словесну чи рухову відповідь, потрібно одні й ті ж питання розбірливо повторювати по декілька разів, на які пацієнт або не відповідає, або відповідає односкладово і з запізненою реакцією. Якщо це тілесний подразник (больовий), то він повинен бути сильним і з повторною дією.

При збільшенні пригнічення функцій ЦНС розвивається сопор («безпам’ятство») – напівкоматозний стан, тобто несвідомий, при якому хворі на запитання не відповідають, проте на сильні звукові, світлові і особливо больові подразники реагують стогнанням, мімікою, захисними рухами

. Наявність цих реакцій виокремлює сопор від більш глибокої форми порушення свідомості – коми. Але на відміну від сну і сопору при комі ніякі подразники не повертають хворого до свідомості.

Ознаки	ступор	сопор	кома	термінальний стан
реакція на мовні подразники	поріг сприйняття підвищений	відсутня	відсутня	відсутня
реакція на больові подразники	збережена	поріг сприйняття підвищений	відсутня	відсутня
реакція зіниць на світло	збережена	збережена	послаблена	відсутня
корнеальні рефлекси	збережені	збережені	знижені	відсутні
сухожильні та періостальні рефлекси	збережені	збережені	частіше пригнічені	різко пригнічені
довільне ковтання	збережене	збережене	відсутнє	відсутнє
мимовільне ковтання	збережене	збережене	ускладнене	відсутнє
дихання та кровообіг	збережені	збережені	збережені	підтримуються штучно