83. Концепція правової держави. Україна як правова держава.

Правова держава виступає як такий тип держави, влада якої заснована на праві, обмежується за допомогою права і здійснюється у правових формах.

Основні ознаки правової держави:

- пріоритет прав і свобод особи, гарантованих державою і реалізованих громадянами, рівність громадян перед законом;

- верховенство правового закону в системі нормативно-правових актів;

- демократичний легальний спосіб формування влади шляхом вільних загальних виборів, а призначення на держ. посади здійснюється з дотриманням законної прозорої процедури;

- розподіл влад. Кожна з гілок влади (законодавча, виконавча і судова) формується і діє в певній незалежності одна від іншої. Розподіл влад передбачає також наявність чітко окресленого кола повноважень і меж діяльності для кожної з гілок влади;

- зв’язаність влади правом. Влада правової держави діє за принципом: „Дозволено лише те, що безпосередньо передбачене законом”;

- високий рівень загальної та правової культури громадян (повага до закону, прав і свобод співгромадян);

- взаємна відповідальність держави та особи. Відповід-сть особи перед державою виражається в дотриманні заборон і виконанні обов’язків, несенні тягаря обмежень у разі правопорушень. Відповід-сть держави перед особою реалізується через пред’явлення позову проти держави та її органів, звернення до суду;

- гідне положення суду в сусп-ві і державі. Діяльність суду повинна базуватися на таких принципах як колегіальність, презумпція невинуватості, змагальність, рівність сторін, право на оскарження ухвалених рішень. Перспективи правової держави по-різному оцінюються ученими і політиками. Компромісом є уявлення про правову державу як ідеал, який ще не досягнутий навіть у найбільш розвинених державах. Практична ж цінність конституційного закріплення цього ідеалу полягає в тому, що воно ставить в обов’язок державної влади законні, справедливі дії заради загального добробуту.

84. Державні органи та їх класифікація. Центральні та місцеві державні органи в Україні.

В здійснені держ. влади визначну роль відіграють державні органи. Кожен держ. орган виступає як самостійний, структурно відокремлений елемент держ. апарату, який наділений компетенцією для здійснення своїх ф-цій. Створення держ. органу пов’язано з наявністю правової підстави, тобто визначається чинним законодавством. Система держ. органів встановлюється конституцією і кожен держ. орган виконує визначені нормативами види діял-сті. Його організаційна стр-ра, компетенція, територіальні межі діяльності, місце в системі держ. апарату та порядок взаємодії з ін. держ. органами закріплюється в норматив-но-правових актах. Держ. орган наділяється владними повноваженнями та можливістю застосування примусових заходів для здійснення своїх функцій. Держ. орган має свою сферу діяльності та діє виключно в межах своєї компетенції.

Орг-ція та діял-сть держ органу будується на основі принципів законності, професіоналізму, гласності та демократизму.

Держ. органи поділяються на органи глави держави, органи законодавчої влади, органи виконавчої влади, органи судової влади, правоохоронні органи та контрольно-наглядові органи. В залежності від складності задач та територіальних меж діяльності державні органи поділяються на центральні та місцеві. Законодавчі органи можуть бути виключно центральними.

В сучасних державах посилюється значення місцевих державних органів.

Створення нових державних органів повинно бути виключенням. Неприпустимо дублювання здійснення одних й тих самих функцій різними державними органами.

За Конституцією України (ст.5) носієм суверенітету і єдиним джерелом влади є народ, який здійснює владу безпосередньо і через органи місцевого самоврядування.