Питання для обговорення

1. Які існують основні напрями розвитку фінансової науки?

2. Що таке предмет фінансової науки?

3. Яка загальна мета фінансової науки?

4. Які існують методи мобілізації фінансової науки в економіку держави?

5. За допомогою яких показників досліджується рівень національної економіки на макрорівні?

6. Які фінансові явища і процеси досліджуються на рівні підприємницьких структур?

7. Що є об’єктом дослідження фінансових явищ і процесів?

8. Які методи дослідження використовує фінансова наука?

9. У чому полягає метод індукції?

10. У чому полягає метод дедукції?

Ключові терміни і поняття

Фінансова наука	Об’єктивні закони в сфері фінансів
Предмет фінансової науки	Методи пізнання финансового життя
Мета фінансової науки	Метод фінансової науки
Метод індукції	Абстрагування
Метод дедукції

Теми для підготовки доповідей та рефератів

1. Об’єкти дослідження фінансової науки.

2. Використання математичних методів і моделей при проведенні досліджень.

Література

[15] р. 3, § 3.1; 3.2; [16] р.1, § 1.2

Семінарське заняття № 2

Тема2: Генезис і еволюція фінансів
Мета заняття:	поглибити, систематизувати та узагальнити знання студентів про значення фінансової політики на сучасному етапі, зосередивши їх увагу на ролі фінансового механізму в реалізації фінансової політики

План

1. Історичні та економічні передумови виникнення фінансів.

2. Моделі фінансових відносин у суспільстві.

3. Функції фінансів.

4. Поняття фінансової системи.

Методичні рекомендації

Розкриваючи зміст першого питання, насамперед треба зрозуміти, що фінанси - це специфічна форма руху виробничих відносин, підсистема економічного базису з певною регулюючою основою. Далі необхідно звернути увагу на об’єктивні передумови виникнення фінансів. Фінанси треба розглянути як економічну, вартісну, розподільчу та історичну категорії. Особливу увагу слід звернути на необхідність фінансів в умовах переходу до ринкових відносин.

Вивчаючи моделі фінансових відносин у суспільстві слід звернути увагу на те, що основою побудови фінансової моделі суспільства є роль і місце в ній держави. Моделі розрізняються за двома ознаками:

1. за послідовністю розподілу ВВП;

2. за рівнем державної централізації ВВП.

За послідовністю розподілу ВВП розрізняють дві моделі – ринкової й адміністративної економіки.

За рівнем державної централізації ВВП у рамках фінансової моделі ринкової економіки умовно можна виділити три основні моделі: американську, західноєвропейську та скандинавську. Слід детально охарактеризувати кожну модель і визначити їх характерні риси.

Розглядаючи функції фінансів, треба усвідомити, що це виявлення найважливіших суттєвих ознак, властивостей і суспільного призначення фінансів. Так, розглядаючи контрольну функцію, треба зрозуміти, яку роль відіграє фінансова інформація в реалізації контрольної функції.

Фінансова система розглядається з двох сторін: за внутрішньою (змістовою) структурою і організаційною будовою.

За внутрішньою структурою фінансова система – сукупність відносно відособлених взаємозв’язаних сфер і ланок, які відображають специфічні форми та методи фінансових відносин.

За організаційною будовою фінансова система – сукупність фінансових органів та інституцій, які управляють грошовими потоками.

Необхідно звернути увагу на те, що у виокремленні складових, що становлять основу формування внутрішньої структури фінансової системи, немає єдиного підходу. Але це має цілком логічне пояснення. Беручи за основу структуризації відмінні ознаки – суб’єкти фінансових відносин, фонди грошових коштів, рівень економічної системи, фінансові органи та інституції – вчені по-різному характеризують і склад фінансової системи.

Студенти повинні знати, що кожна сфера і ланка фінансової системи має відповідне призначення і специфічні ознаки.

Розкриваючи сутність питання “Управління фінансовою системою” слід показати, що управління фінансами, як і будь-якою іншою системою, включає дві основні складові: органи управління та форми і методи управлінської діяльності. Основним завданням органів управління фінансовою системою є забезпечення злагодженості у функціонуванні окремих сфер і ланок фінансових відносин. Це досягається чітким розмежуванням функцій і повноважень між фінансовими органами та інституціями. Слід показати, що центральне місце в управлінні фінансами в Україні, як і в будь-якій іншій державі, посідає Міністерство фінансів. Саме на нього покладені завдання загального керівництва всією фінансовою системою країни.