Тема 17. Звільнення від покарання та його відбування.

План:

1. Поняття і види звільнення від покарання та його відбування.

2. Звільнення від відбування покарання з випробуванням.

3. Звільнення від відбування покарання у зв язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.

4. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.

5. Заміна невідбутої частини покарання більш м яким.

6. Звільнення від покарання за хворобою.

7. Звільнення від покарання на підставі закону України про амністію або акта про помилування.

Конституція України (ст.92, п. 27 гл. 1ст106).

Кримінальний кодекс України (ст. 74-87)

Кримінальний - процесний кодекс України (ст.6, 40 5-1, 40 5-1, 407, 408-2, 408-2, 408-3, 445-446, 327)

Кодекс законів про працю України (ст.179)

Виправно-трудовий кодекс України (ст. 110)

Конвенція ООн про незастосування строку давності до воєнних злочинців і злочинів проти людства від 26 листопада 1968 р. Ратифікована СРСР 25 березня 1969 р. (ст. 1, 2, 4).

Статут міжнародного воєнного трибуналу від 8 серпня 1945 р.(ст. 6).

Закон України Про статус і соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобельської катастрофи від 28 лютого 1991 р. (ст. 30).

Закон України Про охорону дитинства від 26 квітня 2001 р. (1,4, 8,12 ).

Закон України Про державну допомогу сім ям з дітьми від 22 березня 2001

Закон України Про бородьбу із захворюванням на туберкульоз від 5 липня 2001 р. (ст. 17). Закон України Про застосування амністії в Україні від 1 жовтня 1996.

Закон України Про амністію від 11 травня 2001 р.

Положення про порядок здійснення помилування. Затвердженае Указом Презедента України №5882000 від 12 квітня 2000 р.

Указ Президії Верховної Ради СРСР від 4 березня 1965 р. Про покарання осіб, винних у злочинах проти миру і людяності та воєнних злочинах, незалежно від часу вчинення злочинів .

Про порядок преставлення в суди матеріалів про звільнення від дальшого відбуття покарання засуджених, які захворіли на тяжку хворобу. Наказ МВС №256 від 13 травня 1992 р.

Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України.

Затверджене наказом МО №2 від 4 січня 1994 р.

Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Прикордонних військах України . Затверджене наказом Держкомкордону №277 від 25 червня 1996 р.

Перелік захворювань, які є підставою для подання в суди матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання . Положення про лікарсько-трудову комісію. Затверджений наказом ДДПВП та МОЗ №36 від 18 січня 2000 р.

Постанова ПВС №3 від 4 червня 1993 р. Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань розгляду кримінальних справ і постановлення вироку (п.14)

Постанова ПВС №22 від 22 червня 1995 р. Про практику призначення судами кримінального покарання (п. 2).

Постанова ПВС №10 від 26 грудня 1975 р. Про практику застосування судами України законодавства про умовно-дострокове звільнення від покарання і заміну покарання більш м яким

Постанова ПВС №8 від 18 вересня Про практику застосування судами законодавства про звільнення від відбуття покарання засуджених, які захворіли на тяжку хворобу.

Монографії, посібники, лекції

Водяников Д.П. Кузнецов Уголовно-дострочное освобождение и замена несбитой части наказания более мягким.-М., 1981.

Зельдов С.М. Освобождения от наказания и его отбывания .- М., 1982.

Екибицкий В.В. Освобождения от уголовной ответственности и отбывание наказания.- Киев, 1987.

Стручков Н. А. Уголовно-дострочное освобождение наказания .- М., 1961.

Ткачевський Ю.М. Дострочное освобождение от наказания.- М., 1962 .

Ткачевський Ю.М. Освобождение от отбывания наказания.- М., 1970 .

Наукові статті, тези, рецензії

Михлин А.С. Основания освобожденных от отбывания наказания / Сов. госуд. и право.-1983.-№7

Школа С. Помилування засуджених в Україні : проблеми правового регулювання Право України-2000 №8.

1. Поняття і види звільнення від покарання та його відбування.

Звільнення від покарання та його відбування – інститут, застосування якого спрямоване на звуження меж кримінально-правової репресії для стимулювання виправлення засудженого, адаптації його до норм соціальної поведінки та вимог дотримання правопорядку (ст. 74 КК).

Зміст цього інституту полягає в тому, що за підстав, передбачених КК:

Види звільнення від покарання та його відбування:

1. звільнення особи від покарання:

- щодо особи, засудженої за діяння, караність якого законом усунена (ч. 2 ст. 74 КК);

- внаслідок втрати особою суспільної небезпечності (ч. 4 ст. 74 КК);

- у зв язку з закінченням строків давності (ч. 5 ст. 74 КК);

- за хворобою (ст. 84 КК);

- на підставі закону України про амністію або акта про помилування (ст. 85 КК);

2. звільнення від відбуття покарання:

- з випробуванням (ст.ст. 75-78 КК);

- з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей, віком до семи років (ст. 79 КК);

- у зв зку з закінченням строків давності виконання обвинувального вироку (ст. 80 КК);

- умовно-дострокове (ст. 84 КК);

- вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до трьох років (ст. 83 КК);

- на підставі закону України про амністію або акта про помилування (ст. 85 КК).

3. заміна більш м яким покаранням:

- невідбутої частини покарання (ст. 82 КК);

- покарання повністю або невідбутої його частини на підставі закону України про амністію або акта про помилування (ст. 85 КК).

4. пом якшення призначеного покарання (ч. 3 ст. 74 КК).

5. спеціальні види звільнення від покарання та його відбуття, які встановлені щодо неповнолітніх (ст.ст. 104-107).

2. Звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Звільнення від відбування покарання з випробуванням – це звільнення засудженого від основного покарання у виді виправних робіт, службового обмеження військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п яти років з врахуванням тяжкості злочину, особи винного та інших обставин справи, за умови, що винний протягом визначеного судом іспитового строку, який встановлюється судом тривалістю від 1 року до 3 років, не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов язки, передбачені ст. 76 КК (ст. 75 КК).

Після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов язки та не вчинив нового злочину, звільняється судом від призначеного йому покарання.

Якщо засуджений не виконує покладені на нього обов язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.

У разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового злочину суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в статтях 71, 72 КК.

3. Звільнення від відбування покарання у зв язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.

Звільнення від відбування покарання у зв язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку (ст. 80 КК).

Застосовуються у строки:

- два роки – у разі засудження до покарання менш суворого ніж обмеження волі;

- три роки – у разі засудження до покарання у вигляді обмеження волі або позбавлення волі за злочин невеликої тяжкості;

- п ять років – у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі за злочин середньої тяжкості, а також при засудженні до позбавлення волі на строк не більше п яти років за тяжкий злочин;

- десять років – у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі на строк понад п ятнадцять років за тяжкий злочин, а також при засудженні до позбавлення волі на строк не більше десяти років за особливо тяжкий злочин;

- п ятнадцять років – у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років за особливо тяжкий злочин.

Перебіг давності зупиняється, якщо засуджений ухиляється від відбування покарання.

Перебіг давності переривається, якщо до закінчення строків, зазначених у частинах 1 та 3 ст. 80 КК, засуджений вчинить новий середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий злочин.

Питання про застосування давності до особи, засудженої до довічного позбавлення волі, вирішується судом.

Давність не застосовується у разі засудження за злочини проти миру та безпеки людства, передбачені ст.ст. 437-439 та ч. 1 ст. 442 КК.

4. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.

Правила застосування (після фактичного відбуття засудженим)

5. Заміна невідбутої частини покарання більш м яким.

Заміна невідбутої частини покарання більш м яким. (ст. 82 КК)

Більш м яке покарання призначається в межах строків, установлених у Загальній частині КК для даного виду покарання, і не повинне перевищувати невідбутого строку покарання, призначеного вироком.

6. Звільнення від покарання за хворобою.

Звільнення від покарання за хворобою (ст. 84 КК).

У разі одужання осіб, зазначених у ч.ч. 1 та 2 ст. 84 КК, вони повинні бути направлені для відбування покарання, якщо не закінчились строки давності або відсутні інші підстави для звільнення від покарання.

7. Звільнення від покарання на підставі закону України про амністію або акта про помилування.

На підставі Закону України про амністію або акта про помилування засуджений може бути повністю або частково звільнений від основного і додаткового покарання, а також засудженому може бути замінено покарання або невідбуту його частину більш м яким покаранням (ст. 85 КК).

Амністія – це вид звільнення від покарання та його відбування, який на підставі закону про амністію застосовується стосовно індивідуально невизначеної певної категорії осіб і полягає у їх повному (повна амністія) або часткову (часткова амністія) звільненні від кримінальної відповідальності чи від покарання або в заміні покарання або його невідбутої частини більш м яким покаранням (ст. 86 КК).

Помилування – це індивідуальне державне владне веління у формі вибачення особи, яка вчинила злочин будь-якої тяжкості (ст. 87 КК)