- •1. Поняття кримінального права, його предмет і метод правового регулювання.
- •2. Завдання і функції кримінального права.
- •3. Поняття і значення принципів кримінального права, їх система.
- •4. Система кримінального права.
- •5. Наука кримінального права, їх методи.
- •1. Поняття кримінального закону, його ознаки, значення та завдання.
- •2. Структура і завдання Кримінального Кодексу.
- •3. Кримінально-правова норма: поняття, структура, види.
- •4. Дія кримінального закону в часі. Зворотня сила кримінального закону.
- •5. Дія кримінального закону в просторі та принципи, які визначають межі його дій.
- •6. Видача особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, та особи, яка засуджена за вчинення злочину.
- •Тема 3. Кримінальна відповідальність та її підстави.
- •1. Поняття злочину, його ознаки.
- •2. Відмінність злочину від правопорушення.
- •3. Класифікація злочинів.
- •Тема 5. Склад злочину.
- •Тема 6. Об'єкт злочину.
- •Тема 7. Об єктивна сторона злочину.
- •1. Поняття, ознаки і значення об єктивної сторони злочину.
- •1. Поняття, ознаки і значення об єктивної сторони злочину.
- •Тема 8. Суб'єкт злочиную
- •Тема 9. Суб єктивна сторона злочину.
- •Тема 10. Стадії злочину.
- •Тема 11. Співучасть у злочині.
- •Тема 12. Множинність злочинів
- •Тема 13. Обставини, що виключають злочинність діяння
- •Тема 14. Звільнення від кримінальної відповідальності
- •Тема 15. Поняття, мета, система і види покарання.
- •Тема 16. Призначення покарання
- •Тема 17. Звільнення від покарання та його відбування.
- •Тема 18. Судимість: поняття, погашення, зняття
- •Тема 19. Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх
- •1. Кримінальне право Франції.
- •2. Кримінальне право Англії.
- •3. Школи (основні напрямки) науки кримінального права.
Тема 7. Об єктивна сторона злочину.
План:
1. Поняття, ознаки і значення об єктивної сторони злочину.
2. Поняття і форми суспільно-небезпечного діяння.
3. Поняття і види суспільно небезпечних наслідків.
4. Поняття і значення причинного зв язку між діяннями і наслідками.
5. Факультативні ознаки об єктивної сторони злочину.
Монографії. посібники, лекції.
Жардания И.Ш. Структура и правовые значения способа совершения преступления.- Тбилиси, 1977.
Кудрявцев В.Н. Обьективная сторона преступления.- М.:, 1960.
Малинин В.Б. Присинная связь в уголовном праве .- СПб.: Изд-во Юридический Пресс, 2000.
Михлин А.С. Последствия преступления.- М., 1969.
Панов Н.И. Способ совершения преступления и уголовная ответственность.-Харьков, 1982.
Тимейко г.В. Общее учения об обьективной стороне преступления- Ростов –на –Дону, 1977.
Щарапов Г.Д. Физическое насилие в уголовном праве .- СПб.: Изд-во Юридический центр Пресс , 2001.
Наукові статті, тези, рецензії .
Горбуза А. Установления причинной связи и квалификация преступлений Сов. юстиция.- 1981.-№18.
Зуйков Г.Г. К вопросу об уголовно-правовом понятии і значении способа совершения Пр ВШ. МВД, СССР.- 1969.-С. 24-45.
Комисаров А.Н. О материальных и формальньых составах преступлений / Восп. теории и практикиприменннения уголовно-правових норм.- М., 1980.- С. 38-50.
Кригер Г. Причинная связь в советском уголовном праве / Сов. юстиция –1979.№1.
Мочкаш Я. Зміст та об єктивні форми злочинної дії Право України- 1969.- №11.
Матвійчук В.К. Отграничения орудий от средств совершения / Правові і криміналістичні засоби боротьби із злочинністю.- К., 1994.-С. 40-47.
Мухамедзянов И.А. Способ совершения преступления и его уголовно- правовое значения/ Актуальные вопросы в советского права ( Теория и практика)- КазаньЁ 1985.-С.90-96.
Романов С. Обман як спосіб злочинної діяльності Право України- 1997.-№12.
Сичов П. Обстановка вчинення злочину: проблемні питання / Право України- 1998.-№6.
Тер-Акопов А. Установления причинной связи по уголовному делу /Сов. юстиця.-1985.-№17.
1. Поняття, ознаки і значення об єктивної сторони злочину.
Об єктивна сторона злочину – сукупність ознак, що характеризують зовнішню сторону злочину.
Ознаки :
Значення об єктивної сторони злочину:
2. Поняття і форми суспільно-небезпечного діяння.
Суспільно-небезпечне діяння – суспільно небезпечний протиправний, конкретний, свідомий, вольовий акт поведінки людини, зовнішньою стороною якого є або активна поведінка (дія) або утримання в певній обстановці від вчинення конкретних дій (бездіяльність).
Форми суспільно небезпечного діяння (ст. 11 КК).
3. Поняття і види суспільно небезпечних наслідків.
Суспільно-небезпечні наслідки – шкода (збиток), що заподіюється злочинним діянням суспільним відносинам, охоронюваним кримінальним законом, або як реальна небезпека (загроза) заподіяння такої шкоди.
Види наслідків:
1. За змістом:
а) матеріальні:
- майнові;
- фізичні.
б) нематеріальні:
- моральні;
- організаційні;
- соціальні;
- політичні.
2. за видом безпосереднього об єкта:
а) основні
б) додаткові.
Значення суспільно небезпечних наслідків:
1. одна з найважливіших підстав криміналізації (декриміналізації) діяння;
2. ознака, на підставі якої проводиться відмежування злочину від інших правопорушень;
3. обставина, що враховується при призначенні судом покарання в межах санкції відповідної статті КК;
4. Якщо ті чи інші наслідки зазначені в диспозиції статті КК (злочини з матеріальним складом), їх встановлення в такому разі обов язкове для:
а) констатації складу злочину як підстави для кримінальної відповідальності;
б) правильної кваліфікації злочину і його відмежування від суміжних злочинів.
5. Якщо наслідки (у злочинах з матеріальним складом) відсутні, питання про кримінальну відповідальність вирішується таким чином:
а) якщо діяння вчинене з прямим умислом, то воно кваліфікується як замах на злочин;
б) якщо у законі не передбачена відповідальність за злочин з іншими формами вини, то відсутність наслідків виключає склад злочину і кримінальну відповідальність.
4. Поняття і значення причинного зв язку між діяннями і наслідками.
Причинний зв язок – об єктивно існуючий зв язок між діянням – дією чи бездіяльністю (причиною) – і суспільно небезпечними наслідками (наслідком), коли дія або бездіяльність викликає (породжує) настання суспільно небезпечного наслідку.
Види причинного зв язку:
1. Необхідний
Ознаки:
- діяння, передує наслідку за часом;
- діянню внутрішньо властива неминучість або реальна можливість настання наслідку;
- у конкретних умовах місця, часу та обстановки це реальна можливість перетворюється в дійсність – діяння породжує наслідок;
- наслідок породжується саме цим діянням, як результат його закономірності, а не діями інших осіб або інших зовнішніх сил.
2. Випадковий:
Ознаки:
- наслідки не породжуються закономірним розвитком діяння особи у конкретній обстановці;
- наслідки настають через випадковий збіг обставин;
- в закономірний перебіг діяння втручається друга закономірність – дія третьої особи або іншої зовнішньої сили, у результаті перехрещення цих закономірностей настає наслідок, не властивий жодній із них окремо взятій.
Основні варіанти необхідного причинного зв язку в кримінальному праві:
І. Діяння закономірно і безпосередньо породжує наслідки:
ІІ. Діяння закономірно породжує друге явище, яке, в свою чергу, закономірно зумовлює настання суспільно небезпечного наслідку.
ІІІ. Діяння одного суб єкта закономірно породжує діяння іншого суб єкта, яке, в свою чергу, закономірно породжує наслідок.
ІУ. Одночасні діяння двох або більше суб єктів закономірно породжує наслідки.
Механізм випадкового причинного зв язку в кримінальному праві:
5. Факультативні ознаки об єктивної сторони злочину.
Факультативні ознаки об єктивної сторони злочину.
1. Місце – певна територія, або інше місце, де відбувається суспільно небезпечне діяння і настають його суспільно небезпечні наслідки.
2. Час – певний відрізок (проміжок) часу, протягом якого відбувається суспільно небезпечне діяння і настають суспільно небезпечні наслідки.
3. Обстановка – конкретні об єктивно-предметні умови, в яких вчиняється злочин.
4. Спосіб – певний метод, порядок і послідовність рухів, прийомів, що застосовуються особою для вчинення злочину.
5. Засоби – предмети матеріального світу, що застосовується злочинцем при вчиненні суспільно небезпечного діяння:
а) знаряддя – предмети, використовуючи які особа вчиняє фізичний вплив на матеріальні об єкти;
б) інші засоби – предмети, використовуючи які особа вчиняє будь-який інший, крім фізичного вплив на матеріальні об єкти