Тема V. Розпорядження бюджетом громади

5.1. Якими є загальні риси місцевих бюджетів?

Для депутатів місцевих рад важливо усвідомити, що бюджет територіальної громади – це

головний інструмент здійснення місцевою радою соціально-економічної політики в

інтересах громади. Найкращим є варіант, коли бюджетна політика повністю сприяє сталому і

ефективному розвитку територіальної громади.

Що ж таке бюджетна політика на місцевому рівні та яка роль у її здійсненні відведена

депутатам місцевих рад? Щоб відповісти на це запитання, доцільно ознайомитись хоча б із

загальними рисами бюджетного процесу в державі та основами формування, розпорядження

і виконання місцевих бюджетів.

Умовно бюджетну політику стосовно бюджетів місцевого самоврядування можна

розділити на державну і місцеву. У відповідністю із принципом єдності бюджетної системи

України держава через місцеві бюджети реалізує загальнодержавну соціальну політику

(загадаємо хоча б фінансування реалізації делегованих повноважень місцевої ради).

Отже, бюджетна політика на місцевому рівні – це офіційно визначені ОМС цілі і

напрямки розвитку бюджетних відносин та методи їх реалізації.

Важливим документом, що визначає бюджетну політику на місцевому рівні, є програма

соціально-економічного розвитку міста (селища, села).

Місцеві бюджети являють собою баланс доходів та видатків, який показує джерела

доходів та напрямки витрат коштів. Основними джерелами доходів місцевих бюджетів є

закріплені за ними податки і збори, які враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних

трансфертів. Ці доходи вважаються власними, хоча насправді не є такими. Зовнішні джерела

включають дотації, субвенції та запозичення. Місцевий бюджет може мати дефіцит тільки в

частині бюджету розвитку. Такий дефіцит покривається через запозичення. Треба зважати,

що позики потрібно віддавати і вони так чи інакше впливають на бюджет поточних видатків.

Ефективною політикою є формування бюджету за програмно-цільовим методом

(ПЦМ), коли враховується і стратегія, і цільові програми та проекти, розроблені на основі

визначених стратегічних цілей. Бюджетний процес передбачає аналіз наявних потреб на

основі власних і делегованих повноважень та видатків, необхідних на покриття затрат на їх

виконання. На сьогодні такий метод в Україні не використовується, оскільки більшість

бюджетів є дотаційними, а управління фінансами здійснюється Мінфіном та його

вертикаллю.

Важкою ситуація щодо складання бюджетів є на сільському рівні, де відповідальним

за цей процес фактично є бухгалтер. Зрозуміло, що бюджет у цьому випадку є кошторисом

витрат, який задовольняється далеко не повністю. Тому просять більше, щоб отримати хоча

б мінімум від потреб. Бюджетний процес не став творчим процесом пошуків власних

ресурсів і планом заходів на виконання завдань системи планування, часто сільські, селищні,

міські голови та депутати місцевих рад не усвідомлюють до кінця необхідність реалізації

ознак бюджету, як політичного документа для спілкування з громадою.

Після доведення показників міжбюджетних трансфертів готуються проекти рішень

щодо місцевих бюджетів. Така ситуація відображає повну залежність місцевих бюджетів від

державного бюджету і системи перерозподілу. Немає власних ресурсів - немає власної

політики та ініціативи. Докорінні зміни на місцевому рівні розпочнуться з моменту змін

відношення керівників до системи планування та фіскальної і бюджетної місцевої політики.

На сьогодні громада як спільнота, що має свої погляди на проблеми і шляхти їх вирішення,

владою часто просто ігнорується.

Переможцями будуть ті, хто буде готуватися до змін, використовуючи можливості

реального життя. Цим переможцями можуть стати і депутати місцевих рад. Усвідомивши

МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ В УКРАЇНІ. НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК-ПОРАДНИК ДЛЯ ДЕПУТАТІВ МІСЦЕВИХ РАД

39

себе і своє місце в системі, розпочавши пошук причин негараздів та шляхів їх вирішення.

Розуміючи, що держава з її чиновниками, завжди буде дбати в першу чергу про себе і свої

структури. Хоча матеріальні та фінансові ресурси створюються на рівні конкретної громади.

Поради

Фінанси і бюджет ще з радянських часів були не менш закритою системою, ніж КДБ

чи військові заводи. В значній мірі нинішнім чиновникам вигідно, щоб знання про бюджетні

можливості і відносини залишались малозрозумілою для широкого загалу сферою,

доступною лише «професіоналам». Звісно, це не відповідає засадам і принципам, на яких

будується місцеве самоврядування в Україні. Депутатам місцевих рад найбільше необхідні

знання про місцеві бюджети. Адже саме вони наділені повноваженнями розпоряджатись

бюджетом.

Помилково вважати, що аналіз формування і виконання бюджету – це прерогатива

«профільної» постійної бюджетної комісії ради. В бюджетному процесі і його прозорості

однаково зацікавлені усі без винятку депутати, якщо вони з відповідальністю відносяться

до своїх обов’язків.

В новообраній місцевій раді доцільно організувати цикл семінарів для депутатів по

ознайомленню з основами муніципальної бюджетної політики на основі розробок Асоціації

міст України, включаючи й метод програмно-цільового бюджетування.