2.1. Який правовий статус депутатів місцевих рад?

Розмірковуючи над питанням про статус депутата місцевої ради на перший погляд

складається враження, що воно вичерпно висвітлено у чинному Законі України «Про статус

депутатів місцевих ради», що діє з 2002 року. Лише за період 2003-2006 р.р. до цього Закону

5 разів вносились зімни. І це яскрава ілюстрація проблеми, яка витікає із важливості і

спроможності депутатських корпусів місцевих рад впливати на суспільний розвиток.

Своєрідним є розуміння цієї проблеми в центральних органах влади, для яких місцеве

самоврядування розглядається швидше як конкурент місцевих державних адміністрацій, а не

партнер. Чи не тому так важко йде процес вдосконалення правової основи місцевого

самоврядування загалом, і правового статусу депутата місцевої ради зокрема?

Для суспільства в особі територіальних громад питання статусу депутата місцевої ради

зовсім не формально-правове. Адже територіальна громада зацікавлена у тому, щоб депутат

максимально використав усі потенційні можливості депутатського мандата з користю для

неї. Та чи спроможний депутат місцевої ради сповна скористатись цими можливостями –

залежить, насамперед, від того, наскільки він обізнаний, як мінімум, з юридичним аспектом

потенційних можливостей депутатського мандату. І лише із знанням правової основи свого

статусу депутат може в повній мірі проявити «творчий аспект» діяльності в інтересах

виборців і громади. Більше того, для повноцінної діяльності депутату насправді зовсім

недостатньо навіть хорошого знання Закону України «Про статус депутатів місцевих рад».

Безумовно потрібні знання і конституційно-правових основ місцевого самоврядування, і

багатьох інших законів та нормативних актів Уряду України.

Статус депутата місцевої ради – це набір додаткових прав і можливостей, але також - і

обов’язків, які відрізняють депутата, як обраного виборцями представника ОМС, від інших

виборців, що його обрали.

Отже, виборці обирають з-поміж себе депутатів і тим самим наділяють їх

додатковими правами, можливостями і повноваженнями задля представлення їх інтересів як

в ОСМ, так і у взаєминах з органами державної влади, іншими ОМС та організаціями і

установами. А депутат, відповідно, свідомо бере на себе обов’язки по представленню

інтересів територіальної громади, яка його обрала.

На сьогодні чинне законодавство щодо статусу депутатів місцевих рад застаріло і не

відповідає запитам практики і потребам суспільства, загалом, і територіальних громад,

зокрема. Сам закон розроблявся для умов повністю мажоритарної виборчої системи. Потім

«пережив» усі негативні аспекти закритої виборчої пропорційної системи 2006-2010 р.р. В

даний час, коли з 2010 року чинною є змішана мажоритарно-пропорційна система виборів до

місцевих рад, проблема недосконалості Закону України «Про статус депутатів місцевих рад»

ще більше загострилась. Назвемо лише кілька проблемних і неврегульованих питань:

- формування і робота депутатських фракцій і груп;

- організація роботи постійних комісій ради;

- представлення у постійних комісіях прав більшості та меншості, які сформувались у

раді;

- представлення інтересів виборців мікрорайонів міста чи поселень і територіальних

громад районів тими депутатами міської, районної чи обласної рад, які обрані за

партійними списками;

- практична складність (і навіть неможливість) застосування процедури відкликання

депутата.

МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ В УКРАЇНІ. НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК-ПОРАДНИК ДЛЯ ДЕПУТАТІВ МІСЦЕВИХ РАД

14

Ці та інші проблемні питання, а також слабка обізнаність депутата з чинним

законодавством та своїми законними правами, повноваженнями і обов’язками ускладнюють

застосування депутатом наданого громадою мандата у своїй практичній роботі.

Поради

Затративши час на досконале і детальне вивчення законів «Про місцеве самоврядування

в Україні», «Про статус депутатів місцевих рад», ви гарантовано зменшуєте час на

пошуки механізмів і важелів ефективного вирішення більшості проблем, які піднімають

жителі територіальної громади або ж які виникли з практики життя міста, селища чи

села. Для депутатів сільських, селищних та міст районного значення рад, депутатів

районних і обласних рад так само важливо ще й знання Закону України «Про місцеві

державні адміністрації». Адже саме місцевим державним адміністраціям нині все ще

делегуються повноваження органів виконавчої влади в спільних інтересах територіальних

громад міст, селищ і сіл району (райдержадміністрація – РДА) або області

(облдержадміністрація – ОДА). Хоча подібна практика організації територіальної

публічної влади грубо суперечить Європейській хартії місцевого самоврядування,

ратифікованою Україною.

В залежності від специфіки вирішуваної проблеми вам необхідно знання й інших

законодавчо-нормативних актів. Зокрема, це – Закон України «Про звернення громадян»,

Бюджетний Кодекс, Земельний Кодекс, «Про благоустрій територій» і багато інших

законів та нормативних документів. І тут варто скористатись відповідними офіційними

сайтами центральних органів влади – Верховної Ради, Кабінету Міністрів та Адміністрації

Президента України. Звернення до офіційних джерел принаймні гарантує, що в

законодавчих і нормативних актах враховані зміни і доповнення, які часто вносяться.