Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
МIСЦЕВЕ_САМОВРЯДУВАННЯ_В_УКРАЇНI_(пiдручник_для....doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
07.11.2018
Размер:
2.69 Mб
Скачать

10.4. Як забезпечувати механізми та долучатись до заходів і дій прямої демократії у

громаді?

В чинному законодавстві та Конституції України закріплені різні форми народовладдя, які

можливі до здійснення. Народовладдя в Україні відбувається як безпосередньо (пряма

демократія), так і через органи державної влади та ОМС (представницька демократія).

Під безпосередньою (прямою) демократією розуміють ініціативу народу в управління

державою, його пряме волевиявлення при розробленні і прийнятті державних рішень, а

також - пряму участь у реалізації цих рішень та здійсненні народного контролю.

Складовими механізму безпосереднього здійснення влади народом є такі

конституційні права:

- брати участь в управління державними справами, у всеукраїнському та місцевих

референдумах;

- вільно обирати та бути обраними до органів державної влади та ОМС;

- направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися

до органів державної влади, ОМС та посадових і службових осіб цих органів;

- на свободу об’єднання у політичній партії та громадські організації для здійснення й

захисту своїх прав і свобод, задоволення політичних, економічних, соціальних,

культурних та інших інтересів;

- збиратися мирно, без зброї і проводити збори мітинги, походи й демонстрації.

Наведений перелік закріплених у Конституції України проявів безпосередньої демократії

не є вичерпним. Він охоплює й інші форми народовладдя – імперативним мандат (накази

виборців, звітність депутатів перед виборцями, право відкликання депутатів), народний

контроль над процесом виборів до влади будь-якого рівня чи референдуму, обговорення

найважливіших законопроектів і проектів рішень місцевих рад.

Депутатам місцевих рад найчастіше доводиться зіштовхуватись з тими формами

народного волевиявлення, які можуть бути використані територіальними громадами для

вирішення місцевих проблем, а саме:

- місцевий референдум;

- загальні збори за місцем проживання;

- місцеві ініціативи;

- громадські слухання;

- органи самоорганізації населення;

- мирні зібрання.

Важливо! Навіть закріплення у Конституції та Законах України тієї чи іншої форми

народовладдя не гарантує її використання у практиці. Однією з причин такого явища є

відсутність організаційно-правових рамок, які б регламентували та легітимізували конкретні

МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ В УКРАЇНІ. НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК-ПОРАДНИК ДЛЯ ДЕПУТАТІВ МІСЦЕВИХ РАД

98

форми прямої демократії та убезпечували б їх від викривлення і спотворення уже на рівні

місцевих р ад т а п осадових о сіб О МС. З окрема міських,селищних чи сільських голів, які

мають доволі широке коло повноважень, але в жодному з них немає й натяку на можливість

впливу на конституційні права громадян щодо прояву безпосередньої демократії. І вже

зовсім нелогічно, якщо б у викривленні чи спотворенні форм прямої демократії громади

приймали участь депутати місцевих рад (також обрані цією громадою), приймаючи

незаконні рішення на сесіях засідань ради.

Отже, я ким ч ином в м ісцевій р аді м оже в ідбутися я к р егламентація і л егітимізація

конкретних форм прямої демократії, так і убезпечення їх від викривлення і спотворення?

Такі можливості надає Статут територіальної громади – систематизоване зведення

принципів, норм і правил, що встановлюють порядок та процедури здійснення місцевого

самоврядування на території юрисдикції громади в межах Конституції та законів України

(про розроблення, збалансованість і прийняття Статуту йдеться в розділі 1.8.).

Справді, незважаючи конституційно-законодавче закріплення форм народовладдя,

законодавець не деталізував формат і процедури їх практичного здійснення, залишивши ці

питання на розсуд місцевої ради. Це є конкретним проявом поваги і довір’я України як

держави до інституту місцевого самоврядування та до кожної територіальної громади, яка

через обраний нею представницький ОМС має можливість закріпити і деталізувати в Статуті

територіальної громади свою специфіку і традиції як щодо механізму проявів форм

народовладдя, так і до інших питань здійснення місцевої демократії.

Депутатам місцевої ради слід пам’ятати, що Статут територіальної громади має

найвищу юридичну силу відносно актів, які приймаються в системі місцевого

самоврядування громади (за винятком рішень, прийнятих місцевим референдумом). Це

своєрідна конституція територіальної громади, яка обов’язкова для виконання всіма

посадовими особами, депутатами ОМС та міським, селищним, сільським головою. В тому

числі і новою командою місцевої ради, яка утворилась після чергових місцевих виборів. І це

означає, що якщо, до прикладу, в Статуті відображено, як здійснюються громадські слухання

чи мешканцями громади отримуються копії ухвалених рішень та проводиться їх

оприлюднення, то жодні усні чи письмові розпорядження та резолюції посадових осіб ОМС,

які не відповідають положенням і нормам Статуту територіальної громади, не мають

юридичної сили. Більше того, такі розпорядження можуть бути на цій підставі оскаржені в

суді.

Власне Статут територіальної громади має чітко регламентувати і легітимізувати

принцип «влада для народу», який окремим посадовцями і навіть депутатами сприймається з

точністю до навпаки – «народ __________для влади». Звідси й витікає необхідність посиленої уваги

депутатів місцевої ради до змісту положень і норм Статуту територіальної громади –

особливо в частині прояву форм прямої демократії.

Питання участі депутатів місцевої ради у заходах і акціях прямої демократії виглядає

риторичним. Як мінімум тому, що депутат також є громадянином і мешканцем даної

територіальної громади. Як максимум – депутату виявлено високу довіру представляти і

захищати інтереси територіальної громади, а прояви прямої демократії завжди спрямовані на

вираження та захист таких інтересів.

Не виключно, що в певних конфліктних і дискусійних питаннях депутат місцевої ради

може м ати с вою д умку і п ереконання, підтримувати консолідовану позицію своєї

депутатської фракції чи груп стосовно вирішення проблеми, яка стала причиною заходу

прямої демократії. Та в будь-якому разі ні позиція, ні дії депутата місцевої ради не можуть

бути байдужими і відстороненими. І ще гірше – бути в явному протиріччі з інтересами

територіальної громади. Сутність цих інтересів і проявляється безпосередньо під час заходів

прямої демократії – на громадських слуханнях; на загальних зборах мешканців; під час

МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ В УКРАЇНІ. НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК-ПОРАДНИК ДЛЯ ДЕПУТАТІВ МІСЦЕВИХ РАД

99

мирних зібрань; у проявах місцевих ініціатив; в роботі органів самоорганізації населення; під

час виборів та на місцевому референдумі; при зверненнях громадян у місцеву раду тощо.

Поради

Проаналізуйте ті розділи Статуту територіальної громади, в яких регламентовані

й легітимізовані положення і норми щодо можливостей і механізмів використання

мешканцями громади форм прямої демократії. Разом з колегами – депутатами,

секретарем місцевої ради та міським (селищним, сільським) головою поставте собі

чітке завдання – вдосконалити ці положення і норми та передбачити їх максимальне

розширення і уникнення двозначності у трактуванні механізмів і процедур їх

реалізації. Для вдосконалення проведіть аналіз практики використання форм прямої

демократії у громаді за останні 3-5 років. Разом з активними НУО зініціюйте

громадські слухання з питання внесення змін до Статуту територіальної громади.

Не уникайте прямої чи опосередкованої участі у заходах чи акціях прямої демократії

та зустрічей з учасниками цих заходів. Вносіть питання щодо аналізу причин та

вирішення місцевих проблем, які піднімають мешканці громади, в якості

першочергових для розгляду на постійних комісіях та пленарних засіданнях ради, а

також – на засіданнях депутатських фракцій і груп. Водночас будьте уважними

щодо того, що окремі громадяни чи групи, осередки політичних партій можуть

здійснювати акції і заходи політичного характеру або піднімати питання, які не є у

компетенції вашої місцевої ради. Забезпечення реалізації такого права не означає, що

місцева рада має реагувати своїми рішеннями на порушення питань мешканцями

громади, які не є у компетенції місцевої ради.

Водночас у депутатів місцевої ради в кожному з таких випадків є можливість

розгляду і обговорення питання, що має загальнодержавне чи регіональне значення і

порушується членами громади, та направлення відповідного колективного звернення

органам регіональної чи центральної влади для реагування. В будь-якому випадку

місцева влада та її депутати не можуть ігнорувати суспільні настрої та суспільні

напруження, які є в територіальній громаді і виявляються через реалізацію форм

прямої демократії.