- •Передмова
- •Програма курсу (і семестр)
- •І. Довідковий матеріал та методичні вказівки до розв’язування задач
- •1. Елементи лінійної алгебри.
- •2. Векторна алгебра та аналітична геометрія.
- •Правила диференціювання (правила знаходження похідних).
- •4. Дослідження функції за допомогою похідної.
- •5. Невизначений інтеграл
- •6. Визначений інтеграл
- •7. Диференціальне числення функції багатьох змінних
- •1. Вступ до математичного аналізу функції декількох змінних
- •2. Похідні та диференціали функції кількох змінних
- •Зауваження:
- •3.Повний приріст та повний диференціал функції
- •8. Диференціальні рівняння першого порядку
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •3. Лінійні однорідні диференціальні рівняння другого порядку із сталими коефіцієнтами
- •Розв’язання
- •9.Числові ряди
- •1. Загальні поняття
- •Розв’язання
- •2. Достатні ознаки збіжності знакододатних числових рядів Порівняльні ознаки
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання.
- •Розв’язання
- •3. Знакозмінні числові ряди
- •Поняття абсолютної та умовної збіжності ряду.
- •Розв’язання
- •Властивості збіжних рядів
- •Ііі. Функціональні ряди
- •1. Функціональні ряди, загальні поняття
- •2. Степеневі ряди
- •3. Область збіжності та властивості степеневих рядів
- •Розв’язання
- •Властивості степеневих рядів
- •Іі. Завдання для контрольної роботи
- •Література
Правила диференціювання (правила знаходження похідних).
№ |
Функція |
Похідна |
1 |
|
|
2 |
|
|
3 |
|
|
4 |
, |
|
5 |
|
|
6 |
|
|
Приклад 2. Знайти похідну функції .
Розв’язання. Використовуючи правила диференціювання 1, 2 та формули 2, 7 із таблиці похідних, маємо:
.
Таблиця основних похідних.
№ |
Функція |
Похідна |
1 |
|
|
2 |
|
|
3 |
|
|
4 |
|
|
5 |
|
|
6 |
|
|
7 |
|
|
8 |
|
|
9 |
|
|
10 |
|
|
11 |
|
|
12 |
|
|
13 |
|
|
14 |
|
|
Приклад 3. Знайти похідну функції .
Розв’язання. Використовуючи правила диференціювання 3, 5 та формули 2, 13 із таблиці похідних, маємо: .
Приклад4. Знайти похідну функції
Розв’язання. Подано функцію як суперпозицію двох основних елемен-тарних функцій
де
Тоді за допомогою правила диференціювання складеної функції , де , що виражається формулою 5,
,
маємо
.
На практиці звичайно застосовують правило “ланцюжка”:
.
причому проміжні результати не записують,
.
Приклад 5. Знайти похідну функції .
Розв’язання. Логарифмуючи, дістанемо
.
Диференціюємо обидві частини останньої рівності:
.
Помножимо на y і підставимо замість y, тоді дістанемо
.
Зауваження. Такий же результат можна було б одержати, використавши формулу 6 із правил диференціювання.
Приклад 6. Знайти похідну функції .
Розв’язання. Подана функція задана неявно. Диференціюючи по x, дістанемо
,
звідки
,
і, остаточно,
.
Приклад 7. Знайти функції .
Розв’язання. Знаходимо першу похідну поданої функції:
.
Знаходимо другу похідну (як похідну від першої похідної):
4. Дослідження функції за допомогою похідної.
Необхідна умова зростання (спадання) функції. Якщо диференційовна в інтервалі функція зростає (спадає), то її похідна не може бути від’ємною (додатною) ні в одній точці даного інтервалу.
Достатня умова зростання (спадання) функції. Якщо неперервна на сегменті функція в кожній внутрішній точці цього сегменту має додатну (від’ємну) похідну, то ця функція зростає (спадає) на сегменті .
Функція має максимум (мінімум) в точці , якщо існує такий окіл точки , що для всіх точок , які належать цьому околу, виконується нерівність .
Необхідна ознака існування екстремуму функції. Якщо неперервна функція має в точці екстремум, то в цій точці похідна даної функції дорівнює нулю або не існує.
Точка , в якій похідна даної функції дорівнює нулю або не існує, називається критичною точкою.
Достатня ознака існування екстремуму функції. Якщо неперервна функція має похідну у всіх точках деякого інтервалу, який містить в собі критичну точку (за винятком, хіба що, самої цієї точки), і якщо похідна при переході аргумента з лівого боку в правий через критичну точку змінює знак з плюса на мінус, то функція в цій точці має максимум, а при зміні знака з мінуса на плюс – мінімум.
В деяких випадках при дослідженні функції на екстремум зручною виявляється наступна ознака існування екстремуму, яка використовує знак другої похідної. Нехай в точці перша похідна функції дорівнює нулю, а друга похідна існує і відмінна від нуля. Тоді, якщо , то в точці функція має максимум, а якщо , то в точці функція має мінімум.
Для заходження найбільшого і найменшого значень функції на сегменті потрібно: знайти всі критичні точки, які належать даному сегменту; обчислити в них, а також на кінцях сегмента, значення функції; із всіх цих значень вибрати найбільше та найменше.
Приклад9. Знайти найбільше і найменше значення функції на сегменті [0; 4].
Розв’язання. Знаходимо критичні точки функції на заданому сегменті. Для цього знаходимо похідну
.
Похідна дорівнює нулю в точках і . Сегменту належить тільки точка . Знаходимо: , , . Отже, найменше значення функції на даному сегменті дорівнює , а найбільше значення .