- •1. Основні закони і співвідношення
- •2. Приклади розв’язування задач
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •3. Задачі для самостійного розв’язування
- •3.1. Поле прямолінійного й колового провідника зі струмом, соленоїда
- •3.2. Сила Лоренца
- •3.3. Закони Ампера, соленоїд, контур зі струмом у магнітному полі, магнітний потік, явище електромагнітної індукції, індуктивність, енергія магнітного поля
- •1. Основні закони і співвідношення
- •2. Приклади розв’язування задач
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •3. Задачі для самостійного розв’язування
- •3.1. Механічні коливання і хвилі
- •3.2. Електромагнітні коливання і хвилі
- •1. Основні закони і співвідношення
- •2. Приклади розв’язування задач
- •Розв’язання
- •Р озв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання.
- •3. Задачі для самостійного розв’язування
- •3.1. Геометрична і хвильова оптика
- •3.2. Квантова оптика
- •1. Основні закони і співвідношення
- •1.1. Воднеподібні атоми в теорії Бора. Гіпотеза де Бройля. Співвідношення невизначеностей
- •1.2. Хвильові властивості мікрочастинок
- •1.3. Рівняння Шрьодінгера і його розв’язки
- •2. Приклади розв’язування задач
- •Розв'язання
- •Розв'язання
- •Розв'язання
- •Розв'язання
- •Розв'язання
- •Розв’язання
- •Розв'язання
- •Розв'язання
- •Розв'язання
- •Розв'язання
- •3. Задачі для самостійного розв’язування
- •1. Основні закони і співвідношення
- •1.1. Будова ядра, енергія зв'язку
- •1.2. Радіоактивність
- •1.3. Ядерні реакції
- •2. Приклади розв'язування задач
- •Розв'язання
- •Розв'язування
- •Розв'язання
- •3. Задачі для самостійного розв’язування
Розв'язання
Дано: n = 2 |
W ? |
, (4.1)
де – нормована власна хвильова функція
. (4.2)
Підставляючи (4.2) в (4.1), отримаємо
. (4.3)
Використаємо відповідний інтеграл з довідника:
.
Відповідь: 0,091.
Приклад 5. Протон і електрон, які пройшли однакову прискорюючу різницю потенціалів , налітають на прямокутний потенціальний бар’єр шириною і висотою . У скільки разів відрізняються прозорості бар’єру для електрона і протона?
Розв'язання
Дано: = 10 кВ = 1104 В U0 = 20 кеВ = 3,210-15 Дж d = 0,1 пм = 110-13 м me = 9,110-31 кг mp = 1,6710-27 кг |
? |
. (5.1)
Запишемо формули прозорості бар'єру для електронів і для протонів
, (5.2)
. (5.3)
Поділивши (5.2) на (5.3), з урахуванням (5.1) отримаємо
. (5.4)
Оскільки формули (5.2) та (5.3) наближені, то при підрахунках можна опустити , бо , і записати (5.4) у вигляді:
. (5.5)
Підставимо числові значення:
.
Відповідь: у 70 разів.
Приклад 6. Квантовий лінійний гармонічний осцилятор масою 110-28 кг, на котрий діє квазіпружна сила , перебуває в основному стані. Чи може цей осцилятор поглинути квант з довжиною хвилі ?
Розв’язання
Дано: m = 110-28 кг k = 1102 Н/м = 1,8 мкм = 1,810-6 м |
? |
. (6.1)
Врахуємо, що енергія фотона
, (6.2)
а енергія осцилятора в стані з коливальним квантовим числом
. (6.3)
Підставляючи (6.2) і (6.3) в (6.1), отримаємо після скорочення на
. (6.4)
Врахувавши, що
, (6.5)
отримаємо
. (6.6)
Підставимо в (6.6) числові значення:
;
.
Оскільки, умова (6.1) виконується, то фотон поглинається квантовим осцилятором.
Відповідь: може.
Приклад 7. Знайти середнє значення потенціальної енергії електрона в полі ядра атома водню, що перебуває в основному стані.
Розв'язання
Дано: Z = 1 n = 1 l = 0 ml = 0 |
? |
. (7.1)
В основному стані, тобто в 1s-стані, власна нормована хвильова функція має вигляд
, (7.2)
де 0 – борівськкй радіус.
Класична потенціальна енергія електрона в полі ядра
. (7.3)
Підставивши (7.2), (7.3) в (7.2), з урахуванням того, що елементарний об'єм , отримаємо
. (7.4)
Підставимо числові значення:
, , ;
.
Відповідь: -27,2 еВ.
Приклад 8. Атом водню, що перебував у збудженому стані, перейшов у нижчий сусідній стан, випромінивши квант енергії з довжиною хвилі . До якої серії належить спектральна лінія цього кванту? Знайти можливу зміну моменту імпульсу орбітального руху електрона (в одиницях ) при такому переході.